1.2.Трудові ресурси будівельних процесів. Фах, спеціальність, кваліфікація

Для створення високоякісної будівельної продукції потрібна наявність певної категорії виконавців (робітників), які мають спеціальні знання і практичні навички для ефективного та безпечного виконання будівельних процесів.

Таких виконавців називаютьбудівельними робітниками.Їх розрізняють за фахом, спеціальністю і кваліфікацією.

Фах будівельного працівника (професія) визначається видом роботи (діяльності), яку він виконує та вимагає певної підготовки (муляр, покрівельник, опоряджувальник).

Будівельні робітники, які мають певний фах, можуть спеціалізуватись на виконанні окремих видів процесів у межах свого фаху, тобто мати спеціальність (покрівельник може бути покрівельником-жерстяником, покрівельником м'яких покрівель; опоряджувальник може мати спеціальність штукатура, маляра, личкувальника, паркетника).

Для виконання будівельних процесів потрібні робітники з різним рівнем підготовки, тобто різної кваліфікації, яка визначається наявністю у робітника певних знань і умінь для виконання прийомів і операцій певної складності за визначений час з додержанням нормативних вимог щодо якості продукції.

Показником кваліфікації робітника є його кваліфікаційнийрозряд, який встановлюється відповідно до тарифно-кваліфікаційної характеристики, що наведена для кожного фаху і кожного розряду в «Єдиномутарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і фахів робітників. Розділ:Будівельні, монтажні і ремонтно-будівельні роботи». Цей довідник містить характеристики фахів та перелік відомостей про обсяг необхіднихзнань і професійних навичок відповідно до заданої складності робіт:робітник повинен знати технологію процесу, правила і засоби перевіркийого якості, правила техніки безпеки і вимоги до ступеня готовності іякості попередніх і сумісних процесів.

Присвоєння кваліфікаційного розряду відбувається за результатами перевірки кваліфікаційною комісією знань і умінь робітника, яка при цьому бере до уваги тарифно-кваліфікаційні вимоги до роботи, що виконується. В будівництві існує шість кваліфікаційних розрядів (шостий — найвищий).

1.3.Технічне нормування. Тарифна сітка та тарифні ставки

Тарифна ставка- заробітна плата робітника, яку він заробив за одиницю часу при виконанні робіт, які відповідають рівню його кваліфікації. Для будівельників основою є погодинна тарифна ставка (буває погодинна, добова або місячна).

Уряд встановлює тарифні ставки 1-го розряду кваліфікації даної галузі промисловості. На будівництві встановлено дві тарифні ставки: на будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних роботах 1,28 грн. та 1,58 грн. на верхолазних роботах. Мінімальна плата некваліфікованого робітника в місяць складає 260 та 280 грн.

Тарифне нормування — це якісна оцінка праці виконавців, кількість якої встановлено у технічних нормах. Тарифне нормування диференціює оплату праці залежно від складності і трудомісткості робіт. Основа тарифного нормування - тарифна система, елементами якої є тарифна сітка і тарифні коефіцієнти. Тарифнасітка - це шкала, в якій кожному з шести розрядів відповідає тарифний коефіцієнт, що вказує, у скільки разів ставка робітника більш високого розряду має бути вище ставки робітника І розряду:

Розряд І II III IV V VI

Тарифні коефіцієнти 1 1,125 1,266 1,427 1,602 1,803

За допомогою тарифних коефіцієнтів встановлюють тарифні ставки,які залежно від вибраної одиниці робочого часу можуть бути часові,добові та місячні. Тарифну ставку робітникам І розряду встановлюєуряд з урахуванням мінімуму заробітної плати робітників цієї галузіпромисловості і будівництва.

Оплата праці кожного працівника визначається кінцевим результатом роботи й індивідуальним трудовим внеском. У будівництві діютьдві форми оплати праці: відрядна і погодинна. Відрядна оплата праціздійснюється за виготовлену продукцію за умови додержання вимогщодо її якісних показників. Розрізняють пряму відрядну оплату —при нарахуванні заробітної плати за кожну одиницю виготовленої продукції — і акордну — при нарахуванні заробітної плати за виконаннякомплексу робіт і процесів на закінченій частині будинку чи спорудиабо за кожну одиницю (структурну одиницю) кінцевої продукції, наприклад за всі електромонтажні роботи або за комплекс малярних робітна секції будинку чи будинку в цілому.

При погодинній оплаті праці заробіток робітників визначається наоснові тарифних ставок і фактично відпрацьованого часу.

Для підвищення ефективності праці, поліпшення якості будівельноїпродукції, підвищення ступеня використання засобів механізації, зменшення тривалості робіт, матеріаломісткості й енергоємності будівельноїпродукції застосовують відрядно-преміальну і погодинно-преміальнуоплату праці, за яких як винагороду за отримані результати нараховуютьпремію.