Методи визначення відношень

Якщо на стадії 4 (див. Рис. 4.10) ми виявили зв'язки між поняттями й використали їх на стадіях 5 і 6 для одержання піраміди знань, то на стадії 7 ми даємо імена зв'язкам, тобто перетворюємо їх у відношення.

У роботі [Поспєлов, 1986] вказується на наявність більше 200 базових видів різних відношень, що існують між поняттями. Запропоновано різні класифікації відносин [Келасьев, 1984; Поспелов, 1986]. Варто тільки підкреслити, що крім універсальних відношень (просторових, тимчасових, причинно-наслідкових) існують ще й специфічні відношення, властиві ті або інші предметної області [Гаврилова, Червинская, Яшин, 1988].

Цікаві можливості до структурування знань додають системи когнітивної графіки. Так, у системі OPAL [Olton., Muser, Combs et al., 1987] експерт може маніпулювати на екрані дисплея зображеннями найпростіших понять і будувати схеми лікування захворювань, позначаючи відношення явними лініями, які потім іменуються.

Пропонована в даному підручнику методологія структурування опирається на сучасні подання про структуру людської пам'яті й форми репрезентації інформації в ній [Величковский, 1982].

Убогість методів структурування пояснюється тим, що методологічна база інженерії знань тільки заставляється, а більшість інженерів по знаннях проводить концептуалізацію, керуючись найбільш дорогими й неефективними способами - «проб і помилок» і «з натхнення», тобто виходити з міркувань здорового глузду.