4. Планування оперативних заходів для ліквідації спалаху харчового отруєння

На підставі даних розслідування спеціаліст з гігієни харчування по ходу роботи вживає заходи по ліквідації спалаху харчового отруєння, організує проведення профілактичних заходів для запобігання повторних захворювань аналогічного характеру, накладає санкції:

• забороняє використання чи встановлює порядок реалізації харчових продуктів, що викликали харчове отруєння;

• відстороняє від роботи чи переводить на роботу, не зв'язану з переробкою, збереженням і транспортуванням харчових продуктів осіб, виявлених як джерело інфекції;

• за епідемічними показниками направляє на медичний огляд і обстеження працівників підприємства;

• пропонує адміністрації поліпшити санітарний стан приміщень, зробити ремонт приміщень, їх дезінфекцію, ретельне збирання, обробку устаткування й інвентарю, дератизацію і т.д.

• у разі потреби забороняє тимчасово чи постійно експлуатацію всього підприємства, окремих цехів, приміщень і т.д.;

• притягає до адміністративної відповідальності чи передає матеріали розслідування в прокуратуру для залучення до кримінальної відповідальності осіб, винних у виробництві, випуску і реалізації продуктів, що викликали харчове отруєння;

• оформляє матеріали для надзвичайної протиепідемічної комісії;

• складає проект рішення з указанням конкретних заходів щодо профілактики харчових отруєнь аналогічного характеру в районі, який затверджується на засіданні виконкому.

5. Завершальним етапом роботи із санітарно-епідеміологічного розслідування харчових отруєнь є складання акта розслідування. Складання акта розслідування харчового отруєння

Акт розслідування харчового отруєння складається п'яти частин.

• Паспортна частина.

Указують:

1. ким проведене обстеження (прізвище, ініціали, посада),

2. разом з ким,

3. у присутності кого,

4. дата складання акта.

• Описова частина.

У якій дають:

1. Докладний опис початку захворювання:

1. його дату,

2. число хворих, що надійшли, протягом перших 3-4 год. і потім у наступні годинник і дні;

3. указують, чи не було аналогічних захворювань у попередні дні,

4. описують докладну клінічну картину в захворілих,

5. тяжкість захворювань,

6. попередній діагноз,

7. наводять дані загального числа, що вживали в їжу підозрюваний продукт,

8. число потерпілих (прізвище, ім'я, по батькові, стать, вік),

9. число госпіталізованих, померлих (теж поіменно, із указівкою прізвища, імені, по батькові, віку). Представляють всі обставини, зв'язані з виникненням харчового отруєння.

2. Указують, які матеріали узяті від захворілих (промивні води, блювотні, калові маси, кров і ін.), від яких хворих і куди направлені для лабораторного дослідження;

3. Указують місце споживання їжі чи придбання харчового продукту:

10. описують докладно меню за останні 48 год. до отруєння,

11. меню не потерпілих, але які харчувалися одночасно з потерпілими в тій же їдальні, буфеті і т.д.,

12. через скільки годин після прийому їжі з'явилися ознаки захворювання,

13. дають попереднє заключення про продукт, що викликав харчове отруєння,

14. причину заразності і токсичності продукту,

15. приводять власні доводи,

16. вказують оцінку захворілими органолептичних властивостей харчового продукту, що послужив причиною харчового отруєння, кількість з'їденого продукту й ін.,

17. наводять дані про місце і час одержання даного продукту,

18. наявності сертифікатів, ветеринарного посвідчення, накладних,

19. шляху його руху,

20. санітарну характеристику продукту в момент розслідування.

4. Дають короткий опис санітарного стану підприємства харчової промисловості чи підприємства громадського харчування, що виготовило продукт:

21. докладно описують технологічний процес,

22. санітарні умови виготовлення цього продукту,

23. умови збереження, реалізації, транспортування,

24. збереження сировини (докладний акт санітарного обстеження підприємства додається окремо),

25. указують, які продукти і куди направлені на лабораторне дослідження;

5. Приводять дані хімічного і бактеріологічного лабораторного дослідження, а також результати патоморфологічного дослідження трупного матеріалу.

• Заключна частина — висновки.

Дають обґрунтування, що підтверджують харчове отруєння:

26. який продукт з'явився причиною харчового отруєння,

27. етіологія (мікроорганізм, яка отрута і т.д.),

28. джерело,

29. причини, що сприяли спалаху, і ін.

• Профілактичні заходи:

30. оперативні, проведені на об'єкті;

31. перспективні з метою попередження подібних захворювань надалі.

5. Санкції санітарного нагляду: стосовно підприємства і винних осіб, що сприяли виникненню спалаху.

При виникненні харчових отруєнь з числом потерпілих п'ять і менше, що пов’язані з неправильним збереженням, обробкою швидкопсувних продуктів у домашніх умовах, з легким плином захворювання, акти розслідування залишаються в районних СЭС, за винятком матеріалів про ботулізм і харчові отруєння в побуті з летальним результатом.

В всіх інших випадках складений акт посилають у вищу інстанцію державного санітарного нагляду. Вищестояща організація після ознайомлення, у випадку наявності в ньому недоглядів і неточностей, робить зауваження і направляє його назад на виправлення.

Виправлений акт знову висилають вищестоящій організації не пізніше семи днів від моменту його повернення.

Республіканські, обласні, міські (міст республіканського підпорядкування) санітарно-епідеміологічні станції після одержання всіх матеріалів про харчове отруєння повинні в триденний термін направити їх головному державному санітарному лікарю країни.

Реєстрація харчових отруєнь

Кожен випадок харчового отруєння, підтверджений розслідуванням, повинний бути врахований у спеціальному «Журналі реєстрації харчових отруєнь».

Форма журналу реєстрації харчових отруєнь

Дата	Місто, район, населений пункт	Підприємство, де виявлено харчове отруєння	Кількість потерпілих	Кількість госпіталізованих	Кількість померлих	Продукт, що став причиною отруєння

Такий журнал повинний бути в кожній санітарно-епідеміологічній станції. Аркуші його варто прошнурувати, пронумерувати і скріпити печаткою. Районні і міські санітарно-епідеміологічні станції в журнал реєстрації харчових отруєнь вносять усі випадки харчових отруєнь.

Звітність про харчові отруєння

Звіт про випадки харчових отруєнь складають один раз у рік, відповідно до форми.

У текстовій частині звіту дають розгорнутий аналіз по усіх випадках:

1. кількість випадків;

2. етіологія;

3. продукти, що послужили причиною харчових отруєнь;

4. причини, що сприяли захворюванням;

5. підприємства, що мали відношення до, спалахам, і їхній стан;

6. санкції на винних осіб;

7. результати переданих прокурору справ та інш.

Аналіз усіх харчових отруєнь, що виникли в домашніх умовах, дають окремо від харчових отруєнь, зв'язаних із продукцією підприємств громадського харчування і харчової промисловості.

Аналогічні звіти складають обласні санітарно-епідеміологічні станції.

На підставі представлених матеріалів Санітарно-епідеміологічне управляння Міністерства охорони здоров'я складає аналіз харчових отруєнь по країні за рік і намічає конкретні міри профілактики.