1.2. Інвестиційна привабливість Київської області

Інвестиційна привабливість регіону – це інтегральна характеристика кожного окремого регіону в порівнянні з іншими регіонами з позиції здійснення в них інвестиційної діяльності. Одним із методів оцінки інвестиційної привабливості регіону є застосування принципу «розрахунку дистанції віддалення від еталону». На основі такого показника здійснюється наступним чином оцінка інвестиційної привабливості, насамперед з побудованих для різних регіонів динамічних рядів обирається еталонний. За еталон може бути прийнятий ряд, що відповідає регіону лідеру або еталон може бути вибраний як середнє значення серед регіонів лідерів. На підставі отриманих динамічних рядів для кожного із них окреслюється функція регресії. На підставі характеристики регресивних рівнянь вирішується питання застосування економічної моделі.

Аналіз інвестиційного клімату України в регіональному зрізі є принципово важливим, оскільки, по-перше, Україна має визнані науково-технологічні і промислові центри, і по-друге — для неї характерні диспропорції в природно-ресурсних потенціалах і рівнях економічного розвитку регіонів (областей). Масштабні іноземні інвестиції можуть або поглибити ці диспропорції, або нівелювати, якщо буде проводитись відповідна цілеспрямована інвестиційна політика . Правильне розміщення окремих підприємств і виробництв може сприяти підвищенню ефективності господарювання та економічному розвитку країни в цілому. Визначення рейтингу інвестиційної привабливості регіону — досить складне практичне завдання. Для його вирішення необхідно розробити коректні заходи, які б ураховували більшість критеріїв, що істотно впливають на показники рейтингу. Наповнення моделі має здійснюватись на основі об’єктивної інформації. До основних критеріїв визначення рівня інвестиційної привабливості регіону належать: рівень економічного розвитку;рівень розвитку інфраструктури;розвиненість фінансової інфраструктури;наявність людських ресурсів;стан підприємництва та політика місцевої влади.

На базі вищезазначених критеріїв за рівнем інвестиційної привабливості всі регіони України можна поділити на 4 групи:

1) пріоритетної інвестиційної привабливості (Київ і Київська область, Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Одеська області);

2) досить високої інвестиційної привабливості(АР Крим, Запорізька, Львівська, Полтавська області);

3) середньої інвестиційної привабливості(Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська,Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька,Черкаська, Чернівецька області);

4) низької інвестиційної привабливості (Житомирська, Херсонська, Чернігівська області).

У столицю України вкладено кожен четвертий долар інвестицій країни ($4,2 млрд.). Лише 12 українських міст залучили понад $100 млн. іноземних інвестицій. Разом з тим, взагалі не знайомі з іноземними інвестиціями 22 з 176 міст нашої держави. Іноземний капітал здебільшого направляється в міста-мільйонери, великі промислові центри на сході України, а також портові міста. Єдиним представником Західної України в переліку реципієнтів — стомільйонників є Львів ($204 млн.), а з рекреаційних територій — Ялта ($176 млн.). Лідерами за питомими обсягами залучених прямих іноземних інвестицій є Армянськ ($2881в розрахунку на 1 жителя), Теплодар ($2204), Комсомольск ($1582), Іллічівськ ($1577), Красноперекопськ ($1288), Кривий Ріг ($1212), Ялта ($1231) і Сєверодонецьк ($1060). Такий розподіл інвестицій показує,що інвестиційний клімат певних українських регіонів,істотно відрізняється один від одного . Завдяки проведеному «Інститутом Реформ » щодо інвестиційного рейтингу регіонів і міст України іноземний інвестор одержує незамінний інструмент при виборі місця локалізації бізнесу в Україні, а також важливий інструмент для ухвалення рішень про розширення мережі філії.

За підсумками 2005 року лідером Інвестиційного рейтингу традиційно став Київ. Втім, слід зазначити, що перевага столиці над іншими регіонами з року в рік скорочується. У групу «лідерів» рейтингу потрапили Харківська, Дніпропетровська, Одеська й Донецька області, які демонструють зростання конкуренції між собою. Нижче в рейтинговій таблиці розмістилися Полтавщина, Київщина й АР Крим.

Уточнює картину регіонального розвитку рейтинг 176 міст, що був розрахований із двох позицій: привабливість міста як ринку збуту та привабливість міста для локалізації виробництва. При цьому з аналізу свідомо були виключені міста з населенням понад 800 тис. чоловік (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів) і Севастополь — через їхню істотну відмінність від інших міст України. Результати рейтингової оцінки міст показують, що виходячи із перевагами обласних центрів а також в порівняні з їх розвиненою інфраструктурою й активним підприємництвом не можуть конкурувати інші міста України. Обласні центри були оцінені однаково високо, і як з погляду на «сприятливість» для інвестування у виробництво, так і з погляду ринку збуту .

Основна особливість Київщини полягає в тому ,що вона є столичною областю з потужним промисловим, аграрним і науковим потенціалом. Близькість до економічного центру країни для області є вирішальною. Адже саме в столицях та навколо них десятиліттями акумулювалися фінансові, науково-освітні ,виробничі ресурси.

Наступною особливістю області є багатоманітність інвестиційного потенціалу ,що надає можливість для успішного розвитку високотехнологічного промислового та сільськогосподарського виробництва, будівництва житла, об'єктів рекреаційної інфраструктури та туризму.

Іншою перевагою є стабільність економічного розвитку Київщини. Саме цю, на мій погляд ,вирішальну перевагу вже змогли оцінити численні українські і іноземні інвестори. За останні роки загальний обсяг інвестицій збільшився у 2,7 рази.

Отже даний регіон є потенційно привабливий для вкладання інвестицій як від зарубіжних так і від українських інвесторів, адже для цього є всі необхідні умови, навіть із врахування певних недоліків правових аспектів діяльності державних органів регулювання інвестиційної діяльності, а також не стійкої політичної та економічної ситуацій.