- •1.Поняття «культура» і «цивілізація».
- •2.Види культури
- •3.Трипільська культура
- •4.Кімерійська культура
- •5. Скіфська культура
- •6. Сарматська культура
- •7.Античне місто: північно- причорноморська модель.
- •8.Повість минулих літ.
- •9.Острог- визначний центр ренесанської культури
- •10.Львів – визначний центр української ренесансної культури
- •11.Києво-Могилянська академія визначний центр української освіти і науки.
- •12.Українське бароко
- •13.Харків як визначний центр українського національного відродження 19. Ст.
- •14. Т. Шевченко як основоположник української культури
- •15.Українське театральне мистецтво Наддніпрянської України 19 ст.
- •16.Філософія Сковороди
- •17.Розвиток української культури доби Української Держави
- •18.Довженко визначна постать української культури
- •19.Політика «українізації» та її згортання. Розстріляне відродження.
- •20.« Шістедисятники» та їх роль у розвитку української культури.
6. Сарматська культура
Для культури савроматів і сарматів раннього періоду притаманим був звіриний стиль подібний до скіфського: прикраси, одяг, зброя, посуд і інші побутові предмети прикрашали стилізованими зображеннями (плоскими, гравірованими, рельєфними, об'ємними з золота, бронзи, кістки, рогу, каменя) тварин. У III ст. до н. е. з'являється і з II ст. до н. е. досягає розквіту характерний для сарматів «поліхромний стиль»; прикраси, одяг, взуття, вироби з металу оброблялися самоцвітами, намистами, бісером, кольоровою емаллю і ін. Поступово зображення тварин втрачають реалістичність і схематизуються. Зі знахідок цього часу на території України найпоширеніші срібні золочені прикраси кінської збруї — фалари. На початку нашої ери знову поширюються вироби у «звіриному стилі» Майже всі вони — золоті або плаковані золотою платівкою з рельєфними зображеннями і знайдені в похованнях сарматської верхівки. Це переважно атрибути влади (гривни, набірні пояси, коштовний посуд), парадні зброя та збруя, в жіночих похованнях діадеми і амулети, які могли належати жрицям. Ці речі вже суттєво відрізняються від скіфських і містять елементи середньоазійського поліхромного стилю: безліч вставок з каменю. Особливо сарматам подобалася бірюза і червоні камені, якими прикрашали очі, вуха, хвости та інші частини тіла тварин. Деякі вироби, створені еллінськими майстрами для сарматів, наприклад на Боспорі, вражають своєю вишуканістю. Зокрема, відтворена у безлічі книг застібка для плаща у вигляді дельфіна. Її виконано з золота, а тіло дельфіна виточено з гірського кришталю. Браслети, шийні гривні, безліч золотих бляшок для одягу зроблено для сарматів ювелірами з різних країн Азії і Європи. Дещо пізніше сарматський поліхромний звіриний стиль було занесено сарматами, готами та гунами в Європу. Тут він домінував у прикладному мистецтві від Середземного моря до Скандинавії протягом усього І тис. н. е. Саме в цій мистецькій традиції корені звіриної орнаментики, якою скандинавські вікінги вкривали борти своїх дракарів, а давньоруські монахи-літописці прикрашали рукописи XII—XIII ст.
7.Античне місто: північно- причорноморська модель.
ОсвоєннягрецькимипереселенцямиузбережжяПівнічногоПричорномор'явідбувалосяпоступово , в цілому в напрямі із заходу на схід.6 ст.дон.е. залогом було часом заснування більшості північно причорноморських держав .історія цих держав поділяється на два великі періоди і кілька етапів.
Перший період(грецький) тривав від другої половини 7 і приблизно до середини 1 ст.до н.е. Він характерезувався тісними культурними та економічними зв*язками як із материковою Грецією , так і з навколишніми племенами , що зумовлювалося відносною стабільностю загальноісторичного розвитку . Саме в цей час створюється Баспорське царство.Другий великий період історії античних держав Північнього причорномор'я – римський (середина 1 ст. до н.е. - 70 роки 4 ст.н.е.)–характеризується передусім входженням Тіри , Ольвії , Херсонеса , до складу римської провінції – Нижньої Мезії . Цей період позначався нестабільністю воєнно-політичної ситуації , певною варваризацією населення натуралізацією господарства , частковою переорієнтацією культурно-економічних зв'язків . Держави Північного Причорномор'я стали для римської імперії своєрідним бар'єром перед натиском кочових племен на її східні кордони , що проходили по Дунаю . Спостерігається деяке економічне піднесення Тіри , Херсонеса , Баспору , їхня культура потроху нормалізується .Ніконій.Назва міста походить , можливо , від імені ойкіста . Розташовувалося воно на лівому березі Дністровського лиману. Заснований переселенцями з Іонії в останній третині 6 ст до н.е. , Ніконій являв собою невеликий поліс що складався із власне міста і близько десятка лівобережних сільських поселень із землянковою забудовою . в 5 ст.до н.е. Ніконій вже випускав власну литу монету із зображенням сови . Підтримував торгівельні зв(язкиз містами Іонії , Антіки , острівною Грецією , з Істрією , Ольвією . В 6 - першій половині 5 ст. до н.е забудовувався землянковими житлами , які згодом змінювалися будинками звичайного грецького типу .ТіраНазва міста походить від грецької назви Дністра –Тірас.Колонія заснована вихідцями зМілета наприкінці 6-ст. - початок 5 ст.до н.е. Тіра карбувала власну монету з кінця 2-го ст.дон.е і до 70-х років 1 ст. до н.е можливо входила до складу Понтійської держави МітрідатаЄвпатора. В середині 3 ст.н.еТіра виходить із провінції Нижня Мезія , й римськийгарнізон залишає місто . Тоді воно зазнає руйнування готами . Населення Тіри займалося посередницькою торгівлею , сільським господарством , скотоводсвом , міншою мірою - ремеслами . Тіра мала сільську округу . Тут виращували зерно , ловили рибу , випасали худобу .Борисфеніда ( від грецької назви Дніпра - Борисфен )Грецьке поселення на півострові ( нині острів ) Березань , найраніша в Північному Причорномор'ї айпокія , заснована грецькими переселенцями у другій половині 7-го ст. до н.е. . На певній стадії свого розвитку це поселення було полісом , який згодом був перенесений до поселення , що одержало назву Ольвія . В 1 половині 6-го ст. до н.е. на берегах Березанського лиману виникають численні невеликі поселення , котрістановили сільську округу Борисфеніди Починаючи з останньої чверті 7 ст. до н.е. Борисфеніда входила до складу Ольвійської держави й загинула разом з Ольвією . Площа населення, що зберіглася , становить близько 10 га . Місто в окремих своїх районахмало прямокутне планування . Розкопанно залишки апсидального храму ,некрополь 5 ст. до н.е. Ранні культурні шари Борисфеніди багаті на знахідки грецького посуду .
Ольвія– давньогрецькою мовою означає -"щаслива" . Розташована на правому березі Південнобузького лиману . Рельєф місцевості зумовив форму міста у вигляді неправильного трикутника .Ольвія проіснувала до середини 3ст. Топографічно Ольвія складалася з трьох частин - Верхньої , Терасної та Нижньої.Житлові споруди Ольвії - звичайно одноповерхові з підвалами . Виявленно священні ділянки . Деякий час Ольвія входила до фінського морського союзу . Мала розвинуті торгівельні та культурні зв'язки , мала свої гроші - спочатку це були литі "дельфінчики " , трохи пізніше аси , а з середини 5 ст. до н.е. карбує звичайні для античного світу монети . Економічну базу поліса становило сільське господарство , розвивалися ремесла й торгівля .Некрополь Ольвії займає територію загальною площею близько 500.Пізніше починають ховати в кам'яних склепах ,над якими зводились грунтові насипи . Найвищої досканалості споруди цього типу досягають у другій - першій половині 3 ст.н.е. , коли будувались монументальні кургани з кам'яними крепідами . Херсонес ТаврійськийНазва походить від грецького слова "півострів" . Руїни цього міста розташовані на околиці Севастополя . Херсонес заснований у 422 -421 році до н.е. вихідцями з ГераклеїПонтійської . Розквіт держави припадає на кінець 4-3 ст.до н.е. Це одне з трьох великих античнихпівнічнопричорноморських міст , які дожили до пізнього середньовіччя .Територія досягала 33 га , а населення становило не менш , як 15 тисяч жителів . Місто мало єдине прямокутне планування та було обнесене міцними захисними стінами , що збереглися до нашого часу , мало добре укріплений порт , а в римські часи - цитадель. Некрополь Херсонеса розташовувався довкола міста з усіх боків . Основний тип поховальних споруд - прямокутні ями . Боспорська держава Розташовувалася по обидва боки Керченської протоки , яка в давнину називалася Боспор Кіммерійський . Головним містом був Пантікапей , але столицею азіацької частини Боспору вважалася Фанагорія . До утворення Боспорської держави існуючі на її теріторії з 6 ст.до н.е. грецькі міста Пантікапей, Феодосія, Німфей, Мірмекій,Теритака,Порфмій,Фанагорія,Німфей, Мірмекій, Теритака, Порфмій, Фанагорія, Германаса,Гергіппія,Кепи та інші , здебільшого були звичайними полісними структурами . До складу Боспорської держави входили не тільки античні міста , а й місцеві племена - синди, меоти, торети, дандарії. На чолі держави стояв цар - монарх згаданих племен іархонт грецьких міст.
