У процесі дослідження висунуто гіпотеза:

«>Cистематическое і всебічне використання різної форми контролю за навчанням і умінь приводить до підвищення зацікавленості які у вивченні предмета, у слідстві якого "буде підвищуватися ступінь засвоєння необхідних теоретичних знань і практичних навичок «входження» в культуру, які сприятимуть трансформації процесу творення у процес засвоєння історико-культурної спадщини, виховання «людини культури».

Новизна роботи у тому, які конкретні види діяльності учнів, наводяться приклади контролю за навчанням, умінь і навиків учнів щодо розділу. Також наводиться аналіз методичної літератури та досвіду практикуючих вчителів.

Практичне застосування. Ця тема то, можливо розглянута знає шкільної програми під час уроків світової художньої культури, і навіть при викладанні дисциплін культурологічного циклу у професійних установах (культурологія, історія культур і цивілізацій, теорія культури).

Теоретична частина «>Систематизация накопичених відомостей з питаннь контролю знань, умінь і навиків під час уроків Світовий художньої культури».

 

 

>1.Значение контролю за навчанням, умінь і навиків під час уроків Світовий художньої культури

Проблема контролю над навчальної діяльністю учнів не нова педагогічний досвід, накопичений у цій галузі багата і різнобічний.

Контроль знань учнів є складовою процесу навчання. За визначенням контроль - це співвідношення досягнутих результатів з запланованими цілями навчання. Деякі вчителя традиційно підходять до організації контролю, користуються ним переважно заради показників досягнутого. Перевірка знань учнів має давати відомості як правильність чи неправильності кінцевого результату виконаною діяльності, а й ній самій: чи форма дій даному етапу засвоєння. Правильно поставлений контроль навчальної діяльності учнів дозволяє вчителю оцінювати одержувані ними знання, вміння, навички, вчасно надати допомогу і небажання досягати поставленої мети навчання, є так званої “зворотної зв'язком” між вчителем історії та учнем, тим етапом процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Усе, це сукупності створює сприятливі умови у розвиток пізнавальних здібностей учнів і активізації їх самостійної роботи з уроках СХК. Бо поставлений контроль дозволяє вчителю побачити свої власні удачі та недоліки.

Відповідно до вище сказаного, головна мета контролю за навчанням і умінь полягає у виявленні досягнень, успіхів учнів; в вказуванні шляхів вдосконалення, поглиблення знань, умінь, про те, щоб створювалися умови на подальше включення школярів в активну діяльність. Вирізняють такі цілі контролю за навчанням і умінь учнів:

 -діагностування і коригування знань, умінь і навиків учнів, передбачених програмою по СХК;

 -облік результативності окремого етапу процесу навчання;

 -визначення підсумкових результатів навчання на різних рівнях.

- виховання в учнів таких якостей особистості, як за виконану роботу, прояв ініціативи. Конкретизація основний мети контролю пов'язані з навчанням школярів прийоміввзаимоконтроля і самоконтролю, формуванням потреби у самоконтролі івзаимоконтроле.

Головним же дійовою особою у процесі навчання якомусь предмета є учень, процес навчання – це придбання знань і умінь учнями, отже, всі події під час уроків, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути йому особистісно важливим. Контроль сприймати її слід учнями не як щось, потрібне лише вчителю, бо як етап, у якому учень може зорієнтуватися щодо наявних проблем нього знань, переконатися, що знання й уміння відповідають які висуваються вимогам. Дотримуючись специфіці предмета СХК, учень внаслідок контролю визначає:

- рівень придбаних знань у області основних видів тварин і жанрів мистецтва , та напрямів і стилів СХК, особливостей мови різних видів мистецтв;

- рівень отриманих навичок, саме: знання вивчених творів і співвіднесення його з певним стилем, епохою, напрямом ; установка стильових і сюжетних перетинів поміж творами різних видів мистецтв;

- вміння: користуватися різними джерелами інформації про СХК, виконувати навчальні та творчі завдання, використовувати куплені знання на практичної роботи і повсякденні для: вибору шляхів свого культурного розвитку, висловлювання власного судження про творах класики і сучасного мистецтва, самостійного художньої творчості.

 Може скластися враження, зміна цілей контролю за навчанням і умінь учнів – суто теоретичне і питання щось змінює практично. Але це негаразд. Якщо вчитель стосуватиметься контролю як до діяльності, важливою учнів, сама форма проведення його, обговорення результатів, перевірки може бути іншої. Приміром, перевірка результатів іпроставление оцінок може здійснюватися самими учнями. Під час такої формі перевірки вони мають значимість контролю, з'ясовують своїх помилок, припроставлении оцінок розвиваються самокритичність й. Такий вид роботи ніколи не з'явився, проте, якби вчитель розглядав мети контролю за навчанням і умінь учнів лише як діагностування обліку знань.