3. Види та вимірники бухгалтерського обліку.

Для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на

підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик в обліку застосовують різні вимірники: натуральні, трудові і грошовий

Натуральні вимірники дають змогу отримати інформацію про господарські засоби і

процеси в їх натуральному вираженні — в одиницях ваги, об'єму, площі, потужності. Натуральні вимірники забезпечують не тільки кількісне відображення обліковуваних об'єктів (наприклад, виготовленої продукції), а й їхню якісну характеристику (за видами, сортами, розмірами тощо), що має велике значення для збереження господарських засобів. Без натуральних вимірників неможливо скласти виробничий план, здійснити контроль за його виконанням, перевірити правильність використання матеріальних і трудових ресурсів та ін. Дані натурального обліку використовують для складання матеріальних балансів по окремих галузях і народному господарству в цілому.

Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу - днях, годинах, хвилинах. За допомогою трудових вимірників у поєднанні з натуральними встановлюють і контролюють норми виробітку, визначають продуктивність праці (наприклад, за кількістю часу, витраченого на виробництво одиниці продукції), контролюють використання робочого часу і фонду оплати праці.

Грошовий вимірник застосовують для узагальненого відображення наявності та руху засобів (майна) підприємства, джерел їхнього формування, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому вимірнику (національній валюті України).

За допомогою грошового вимірника визначають, наприклад, загальну вартість наявних у господарстві основних засобів (будівель, споруд, машин, устаткування тощо), виробничих запасів, собівартість виготовленої та реалізованої продукції (виконаних робіт, послуг).

3. Основні положення і загальна характеристика Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України — закон України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Податковий кодекс України зокрема визначає:

• вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,

• платників податків та зборів, їх права та обов'язки,

• компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю,

• відповідальність за порушення податкового законодавства

Податковий кодекс України має реєстраційний № 2755-VI від 2 грудня 2010 року.

Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011, однак деякі статті наберуть чинності пізніше, аж до 1 січня 2015 року.

Структура кодексу :

Розділ I. Загальні положення; Розділ II. Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів); Розділ III. Податок на прибуток підприємств; Розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб; Розділ V. Податок на додану вартість; Розділ VI. Акцизний податок; Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу; Розділ VIII. Екологічний податок; Розділ IX. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; Розділ X. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; Розділ XI. Плата за користування надрами; Розділ XII. Місцеві податки і збори; Розділ XIII. Плата за землю

Розділ XIV. Спеціальні податкові режими; Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України; Розділ XVI. Збір за спеціальне використання води; Розділ XVII. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів; Розділ XVIII. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції; Розділ XIX. Прикінцеві положення; Розділ XX. Перехідні положення