Показники обсягів біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на Першій фондовій торговій системі (Україна) та Нью-Йоркській фондовій біржі (сша)

Період	ПФТС (млрд. грн.)	NYSE (трлн. дол.)
2007	30,769	462,2
2008	33,992	466,7
2009	13,956	259,0
2010	60,991	249,4
2011	88,850	283,5
2012	89,524	241,3

Таким чином, ми можемо спостерігати, що обсяги торгових операцій, проведений на ПФТС у тисячі разів менші, за обсяги таких світових бірж, як Нью-Йоркська фондова біржа. Тобто необхідно розвивати діяльність фондових бірж в Україні. Держава йде на зустріч розвитку фондового ринку та робить значні кроки в законодавстві та створенні умов ефективного функціонування біржової діяльності. 

Відзначимо, що український ринок акцій виріс за 10 років майже на 900% і став одним з найбільшдинамічно розвинутих ринків у світі. Ринок акцій України додав за минуле десятиліття більше 890% у доларовому вираженні, а капіталізація українського ринку збільшилася в 10 разів. Великою мірою таке зростання фондового біржового ринку є заслугою ПФТС. Але конкуренція на даному ринку зростає і ПФТС витісняють її конкуренти УБ та «Перспектива» за певними сегментами торгів цінними паперами.

Тобто протягом 2010-2012 рр. спостерігалася досить висока активність біржового ринку в Україні. Зростання обсягів торгів на фондовому ринку пояснюється збільшенням обсягів фінансових ресурсів, що інвестуються в цінні папери українських емітентів як вітчизняними, так і іноземними інвесторами, а також зростанням вартості цінних паперів емітентів, з якими укладались угоди.

У 2012 році обсяг біржових контрактів с цінними паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 78,96% від загального обсягу біржових контрактів.

На основі проаналізованих даних можемо зробити висновок, що українські фондові біржі проводять менший обсяг торгових операцій у порівнянні зі світовими біржами, тому необхідно зосередити увагу на проблемах діяльності фондових бірж України та пошуку шляхів їх вирішення.

3 Проблеми фондових бірж україни та шляхи їх вирішення

Стабільно та ефективно працюючий фондовий ринок є невід’ємним та важливим елементом фінансової системи країни. Через його інструменти забезпечується перерозподіл фінансово-інвестиційних ресурсів та здійснюється їх мобілізація у найбільш перспективних та дохідних галузях економіки. Таким чином фондовий ринок виступає трансформатором заощаджень в інвестиційні ресурси, що дає можливість інвесторам не тільки зберігати накопичений капітал а й примножувати його.

Варто зазначити, що провідну роль на ринку цінних паперів відіграє саме біржовий ринок де як правило здійснюється торгівля високоліквідними цінними паперами, які характеризуються високим рівнем попиту. Саме фондова біржа в силу технологічної розвиненості, чіткої регламентації операцій купівлі-продажу, наявності необхідної інфраструктури виступає тим елементом де формується ринкова ціна на активи, гарантується виконання укладених угод у визначений термін та на визначених умовах.

Фондовий ринок складається з біржового (організованого) та позабір­жового ринку. Організований ринок цінних паперів представлений фондови­ми біржами. Фондова біржа являє собою важливу індикативну структуру у фінансовій системі яка відображає стан економіки і фінансів та рівень ділової активності. [2] .

Відповідно до українського законодавства фондові біржі є професійни­ми учасниками фондового ринку, які на підставі ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку здійснюють діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, яка визначається як діяльність із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведен­ня регуляторних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення та виконання договорів, щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв’язання спорів між членами організатора торгівлі [3].

Саме тому виникає потреба в виявленні проблем розвитку та шляхів їх вирішення не лише фондових бірж, як важливих індикативних структур ринків цінних паперів, а й фондового ринку України в цілому.

Основною функцією, яку виконує ринок цінних паперів в економіці країни, є перерозподіл інвестиційних ресурсів та забезпечення грошовим капіталом потреб виробництва. Для виконання цієї функції має діяти розвинена інфраструктура фондового ринку, бути запроваджений широкий спектр інструментів та ефективні механізми взаємодії учасників ринку.

За роки функціонування фондового ринку України вдалося досягнути у цьому напрямі певних позитивних результатів. Зокрема, зусиллями Комісії з цінних паперів та фондового ринку і Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку активно розвивається нормативно-правова база, не припиняється розвиток інфраструктури, запроваджено системи моніторингу та розкриття інформації, вдосконалено систему захисту прав інвесторів, підвищується рівень знань населення щодо роботи фондового ринку. Також завдяки широкому використанню новітніх інформаційних технологій на фондовому ринку розроблено систему електронної подачі звітності емітентів цінних паперів та створено єдину інформаційну базу даних учасників фондового ринку.

На сьогодні як на законодавчому, так і на організаційно-інститу­ційному рівнях реалізована переважна більшість заходів, зазначених у відповідних нормативно-правових актах щодо розвитку фондового ринку України. Деякі заходи все ще очікують на реалізацію. Це такі, як запровадження нових інструментів на фондовому ринку; зосередження торгів цінними паперами на фондових біржах; консолідація біржової системи; централізація депозитарної системи.

Нагальні проблеми, що існують на фондовому ринку України і заважають його подальшому розвитку – це низька ліквідність та капіталізація, масштабний дефіцит внутрішніх грошових ресурсів для інвестицій, низька частка біржового сегменту ринку, недостатнє законодавче регулювання ціноутворення, обмежена кількість ліквідних та інвестиційно привабливих фінансових інструментів, висока фрагментарність біржової та депозитарної структури. Всі вони є прямим відображенням посткризового періоду, який наразі переживає український фондовий ринок.

Для вирішення проблемних питань і стимулювання подальшого розвитку ринку Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було розроблено проект Програми розвитку фондового ринку на 2012 – 2014 роки, в якому окреслені наступні завдання:

• збільшення капіталізації, ліквідності та прозорості фондового ринку;

• удосконалення ринкової інфраструктури та забезпечення її надійного і ефективного функціонування;

• удосконалення механізмів державного регулювання, нагляду на фондовому ринку та захисту прав інвесторів;

• стимулювання подальшого розвитку фондового ринку України.

На сьогоднішній день документ знаходиться на погодженні в Адміністрації президента України.

Економічний розвиток передбачає безперервний процес мобілізації, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів. Активну участь у реалізації цих процесів виконує фондова біржа, діяльність якої передбачає організацію укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Через це оцінка діяльності фондової біржі є важливим критерієм розвитку національ­ної економіки будь-якої країни.

Рівень розвитку біржової торгівлі є індикатором ділової активності країни, що акумулює інформацію про цінні папери та умови їх обігу, а також відображає ефективність функціонування ринкової економіки загалом.

На сучасному етапі розвитку економіки України фондова біржа розглядається як аналіз наявних результатів торгівлі, отриманих впродовж визначеного періоду часу без використання єдиної методики. В результаті цього визначення основних причин неефективного розвитку біржової сис­теми країни є неможливим. Тому необхідно розробити загальнодержавну методологію оцінки ефективності функціонування фондової біржі, яка дозволять здійснити комплексний аналіз діяльності вітчизняної фондової системи.

Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, на якому власники цінних паперів роблять через членів біржі, що виступають як посередників, угоди купівлі-продажу фінансових активів. Контингент членів біржі складається з індивідуальних торговців цінними паперами і кредитно-фінансовими інститутами.

Фондова біржа – це, насамперед, місце, де знаходять один одного про­давець і покупець цінних паперів, де ціни на дані папери визначаються попитом та пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламен­тується правилами і нормами, тобто це організований ринок цінних паперів.

Відповідно до сформованої у світі практики фондова біржа є централь­ною ланкою фондового ринку. Індикатори біржової торгівлі, зокрема динамі­ка курсів цінних паперів, є надійним орієнтиром для інвесторів. Фондові біржі розвинутих країн зосереджують у собі значну і високоліквідну частину ринку цінних паперів. У переважній більшості країн світу їх постійний обіг обумовлює існування стійкого вторинного ринку, що є невід'ємною і характерною ознакою активно діючої фондової біржі.

Цими найважливішими якостями українські фондові біржі поки не володіють. Багаторічна криза в економіці, сертифікатна приватизація, вкрай низький рівень доходів переважної більшості населення ніяк не сприяли розвитку біржової торгівлі цінними паперами і самих фондових бірж зокрема. І хоча фондові біржі активно брали участь у процесах грошового етапу приватизації, їм не вдалося організувати в собі значний, стійкий і ліквідний вторинний ринок корпоративних цінних паперів.

На сьогодні в Україні функціонують 10 фондових бірж,найбільшими серед них є Перша Фондова Торговельна Система (ПФТС), ПАТ «Українська біржа», ПАТ «Українська фондова біржа», ПАТ «Українська Міжнародна Фондова Біржа».

Щодо статистичних даних функціонування фондових бірж, то за станом на 30.11.2011 відповідно до вимог у біржові списки організаторів торгівлі включено 2043 цінних паперів.

Кількість цінних паперів, які включено до біржових реєстрів організа­торів торгівлі, становить 398. У біржовому реєстрі до котирувального списку за І рівнем лістингу включено 118 цінних паперів (з урахуванням перебуван­ня у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі – 185 цінних паперів), за ІІ рівнем лістингу – 280 цінних паперів (з урахуванням перебу­вання у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі – 301 цінних паперів).

За результатами торгів на організаторах торгівлі обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами протягом січня – листопада 2012 року становив 217,46 млрд грн.

Взявши до уваги все вище сказане не важко зрозуміти, що фондова біржа України є не досконалою і знаходиться у стані розвитку.

Не вирішені проблемні питання функціонування фондових бірж можна згрупувати в наступні п’ять:

• відсутність єдиної налагодженої моделі діяльності фондових бірж;

• відсутність ефективної національної депозитарної системи;

• обмеженість фінансових інструментів, що використовуються фінансовими посередниками та низький ступінь використання похідних цінних паперів;

• низький рівень інформованості населення з питань функціонування фондового ринку;

• високий ступінь тіньової економічної діяльності та політичного втручання тощо.

Для вирішення існуючих проблем необхідно здійснити низку завдань і визначити механізм їх виконання:

1. Збільшення капіталізації, ліквідності та прозорості фондового ринку шляхом:

• суттєвого розширення пропозиції цінних паперів з високими інвести­ційними характеристиками;

• удосконалення засад функціонування боргового ринку та запроваджен­ня нових видів інструментів;

• покращення інформаційної прозорості фондового ринку України.

2. Удосконалення ринкової інфраструктури та забезпечення її надійного й ефективного функціонування шляхом:

• консолідації інформаційної та технологічної біржової системи фондового ринку;

• модернізації депозитарної системи України;

• підвищення вимог до професійних учасників фондового ринку.

3. Удосконалення механізмів державного регулювання, нагляду на фондово­му ринку та захисту прав інвесторів шляхом:

• підвищення ефективності державного регулювання фондового ринку;

• збільшення можливостей регулятора;

• удосконалення саморегулювання на ринку цінних паперів;

• популяризації фондового ринку.

4. Податкове та валютне стимулювання подальшого розвитку фондового ринку України шляхом:

• формування сприятливого податкового клімату для учасників фондового ринку;

• удосконалення та оптимізації режиму валютного регулювання операцій із цінними паперами в Україні.

Отже, можна стверджувати, що проблема забезпечення високого розвитку фондових бірж України є особливо актуальною. Її вирішення потребує розроблення програми державної підтримки фондового ринку з урахуванням зарубіжного досвіду та національних особливостей. Основою даної програми повинно бути забезпечення інформаційної відкритості, прозорості та забезпеченості біржової діяльності. Водночас, необхідно запровадити моніторинг та контроль за реалізацією даної програми. Адже надійність, міцність та ефективність фондових ринків залежить від системи державного регулювання цієї сфери та її інфраструктури. Налагоджена діяльність фондових бірж дозволяє країнам інтегрувати в міжнародний ринковий простір, вирішувати питання щодо залучення додаткових ресурсів та стимулює загальнонаціональний розвиток країни.