42.Міжнародна торгівля: сутність, специфічні риси, залежність країн від міжнародної торгівлі, виграш від міжнародної торгівлі.

Міжнародна торгівля — історично перша форма міжнародних еко­номічних відносин, що являє собою обмін товарами та послугами між державами. Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі.

Зовнішня торгівля— це торгівля однієї країни з іншими країнами, яка складається з вивозу (експорту) та ввозу (імпорту) товарів та послуг. У сукупності зовнішня торгівля різних держав утворює міжнародну торгівлю.

Міжнародна торгівля — це складна соціально-економічна категорія, яку можна розглядати в двох аспектах: 1. Як процес безпосереднього обміну товарами та послугами між субєктами МЕВ 2. Як особливий тип суспільних відносин, що виникають між державами в процесі та з приводу обміну товарами.

Для оцінки маштабів, темпів, тенденцій, напрямів розвитку міжн торгівлі використовують систему показників, яка складається з 6 груп:

1. Абсолютні показники: експорт (реекспорт), імпорт (реімпорт), зовнішньоторговельний обіг (ЗТО), «генеральна» торгівля,«спеціальна» торгівля, фізичний обсяг зовнішньої торгівлі.

2. Структурні показники: товарна структура експорту та імпорту, географічна структура експорту та імпорту.

3. Показники інтенсивності торгівлі: обсяг експорту, імпорту чи зовнішньоторговельного обігу на душу населення; експортна, імпортна чи зовнішньоторговельна квота.

4. Підсумовуючі показники: сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг та некомерційних операцій, сальдо балансу з поточних операцій, індекс «умови торгівлі».

5. Показники динаміки 6. Показники зіставлення.

Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується та­кими особливостями:

1. Різким зростанням обсягів експорту та імпорту 2. Зростанням ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку більшості країн, про що свідчить зростання експортної квоти країн 4. Зміни в товарній структурі світової торгівлі:

• збільшення питомої ваги готових виробів та напівфабрикатів;

• зростання частки машин, обладнання та транспортних засобів;

• інтенсифікація обміну продукцією інтелектуальної праці (ліцензіями, «ноу-хау», інжиніринговими послугами).

1. Зрушення в географічному розподілі товарних потоків.6. Розповсюдження сталих та довгострокових відносин між поста­чальниками та покупцями, зростання питомої ваги внутрішньофірмових постачань у межах ТНК.7. Зростання ролі країн, що розвиваються, у світовій торгівлі. 8. Послаблення позицій США, Великобританії, Франції, Італії при істотному зміцненні позицій Японії та нових індустріальних країн. 9. Посилення конкуренції між трьома центрами світового еконо­мічного розвитку: США, Японією та країнами ЄС. 10. Активізація (починаючи з другої половини 70-х років) зустрічної торгівлі.11. Посилення протекціоністських тенденцій у зовнішньо-еконо­мічній політиці більшості країн.12. Поява тенденції до створення замкнутих економічних просторів.

Сегодня ни одна страна мира не может обойтись без внешней торговли. С помощью внешней торговли национальная торговля взаимодействует с хозяйствами других стран. Одновременно, она является основным каналом, с помощью которого мировой рынок через посредничество интернациональной стоимости, мировых цен влияет на национальное производство, диктуя конкурентные технико-экономические параметры производства, уровень затрат, стандарты качества, критерии эффективности и т.д. Мировая торговля является двигателем производства как отдельных стран и регионов, так и мирового хозяйства в целом, т.к. она обеспечивает более рациональное использование материальных и людских ресурсов на всех уровнях хозяйствования.

Межд.торговля служит важным средством сбалансирования между производственными возможностями и преимуществами потребителей, позволяет получать продукты, в которых ощущается дефицит, и реализовать остаток, который не поглощается внутренним рынком. Тем самым межд.торговля позволяет достичь более высокого уровня удовлетворения потребностей для населения каждой из торговых стран.

Для бизнеса значение мировой торговли определяется тем, что она является актом реализации доданной стоимости, содержащейся в экспортированных товарах, и показателем, который действует против тенденций нормы прибыли к снижению.

Все страны так или иначе зависят от межд.торговли. Но мера зависимости разная. Она определяется как соотношение стоимости межд.торговли к внутреннему национальному продукту.

Для стран, которые развиваются, зависимость от межд.торговли велика. Включение этих стран в межд. и мирохозяйственное разделение труда должно ориентироваться на взаимозависимость в межд. торговле.