- •Розділ 1. Типологічний аналіз свіжої грабової діброви
- •1.1 Лісівнича характеристика свіжої грабової діброви
- •Фактична і потенційна продуктивність свіжої грабової діброви
- •Розподiл насаджень на корiннi I похiднi деревостани
- •1.4. Проект заходів щодо покращення стану насаджень
- •Розділ 2. Проект рубок догляду
- •2.1. Огляд літератури
- •2.2. Біологічна і екологічна характеристика деревних порід аналізованого типу лісу
- •2.3. Характеристика ділянок, які потребують рубок догляду
- •2.4. Розрахунок річної лісосіки
- •2.5. Черговість проведення рубок догляду
- •2.6. Організація проведення рубок догляду
- •2.7. Обгрунтування техніко-організаційних показників проведення рубок догляду
- •3. Лісівнича ефективність рубок догляду
- •3.1. Характеристика та аналіз пробних площ
- •Визначення діаметрів до та після рубки на пробній площі 1
- •Визначення діаметрів до та після рубки на пробній площі 1 Визначення діаметрів до та після рубки на пробній площі 2 Визначення діаметрів до та після рубки на пробній площі 2
- •Визначення діаметрів до та після рубки на пробній площі 1
- •Зміна лісівничо-таксаційних показників до і після рубок догляду на пробній площі 1 (на 1 га)
- •Зміна лісівничо-таксаційних показників до і після рубок догляду на пробній площі 2 (на 1 га)
- •3.2. Вихід сортиментів при рубках догляду
- •3.3. Технологічні витрати на проведення рубок догляду
- •3.4 Лісівнича ефективність рубок догляду
- •4.1 Лісосічний фонд на наступний рік і його характеристика
- •4.2. Проект рубок головного користування
- •Ділянка №1
- •Ділянка №2
- •4.3. Обгрунтування техніко-організаційних показників рубок головного користування на запроектованих ділянках Ділянка №1
- •Ділянка №2
- •4.4. Очистка лісосіки та заходи сприяння природному поновленню
- •Додатки
- •Список використаної літератури:
Розділ 2. Проект рубок догляду
2.1. Огляд літератури
Рубки формування та оздоровлення лісів. Методи i режими даних рубок спрямованi на вирощування змiшаних складних за формою, високопродуктивних дубових насаджень, зумовленi бiологiчними особливостями дуба, породним станом лiсостанiв, їх вiком, походженням, лiсорослинними умовами.
В оптимальних для дуба лiсорослинних умовах (D3, D2) до складу насаджень входять багато деревних порiд i кущiв. У зв'язку з повiльним ростом у першi роки життя дуб заглушується іншими деревними та чагарниковими породами i за вiдсутностi своєчасного вдповiдного догляду майже повнiстю випадає з насадження. Особливо пригнiчується дуб без догляду в багатих лiсорослинних умовах (вологих та свiжих дiбровах), де його швидко переростають такi породи, як клен, граб, липа, осика, ільмовi тощо. Тому найважливiшою умовою вирощування дубових насаджень є раннє втручання в життя молодняку у виглядi рубок догляду i часте їх проведення. Це, насамперед, стосується дубових культур, утворених садiнням сiянцiв або посiвом жолудiв на свіжих нерозкорчованих лiсосiках iз використанням природного поновлення супутнiх порiд. Вже на кiнець третього року, а у сприятливих умовах мiсцезростання навiть на другий рiк ці породи починають змикатися, i дуб з ясеном потрапляють пiд їх намет. Тому освiтлення дуба необхiдно проводити з моменту змикання крон.
Повторнiсть освiтлень також залежить вiд умов мiсцезростання i складу молоднякiв. У лiпших лiсорослинних умовах освiтлення необхiдно проводити частiше, через 2-3 роки, а в гiрших - рiдше, через 3-5 рокiв. Освiтлення в дубових молодняках передбачає вирубування дерев i кущів, якi затiнюють дуб зверху. При цьому так званий пiдгiн залишають для затiнення стовбурiв дуба з бокiв. Є кiлька методiв освiтлень дуба: суцiльний (вибір призначених для цiєї мети дерев проводиться по всiй площi молодняка) i частковий (дерева вирубують смугами-коридорами або гніздами). Суцiльний метод ефективний, аде дуже трудомісткий. Незважаючи на великi затрати працi й коштiв, вiн широко застосовується i становить основу догляду в молодняках у районах iнтенсивного ведення лiсового господарства.
У чистих дубових молодняках освiтлення i прочищення проводять лише при надмiрнiй густотi. При цьому вiдбирають пошкодженi, вiдсталi в ростi, а також хворi з дуже розвинутою кроною дерева якi пригнiчують основний намет насадження. Надмiрне прорiджування лiсiв недоцiльне.
При формуваннi змішаних насаджень обов’язково треба передбачити наявнiсть супутникiв дуба, добре виражений другий ярус є важливою умовою успiшного росту дуба. Вирощування змiшаних дубових насаджень сприяє пiдвищенню продуктивностi й одержанню крупномiрних сортиментiв у значно коротшi строки. Починати догляд за другим ярусом потрiбно зразу пiсля прочисток i на початку прорiджувань. Панiвними породами в другому ярусi (залежно вiд клiматичних умов) мають бути липа, клен гостролистий i польовий, граб, iльм, берест, в’яз тощо. У мiшаних дубових насадженнях (дiброви Лiсостепу i передгiрнi райони Карпат) необхiдно передбачити домiшку ясена або бука як головної породи в першому ярусi.
Догляд за складом i формою насаджень здiйснюють шляхом проріджувань. При формуваннi першого ярусу залишають прямостовбурнi дерева з інтенсивним ростом, розвинутою кроною i добрим очищенням вiд сучкiв. Це сприяє розвитку другого ярусу з пiдгiнних деревних порiд i омолоджуванню пiдлiску.
При проведеннi рубок догляду в дубових молодняках i в соснових насадженнях застосовуються методи догляду, що базуються на механiзацiї ручної працi. В дубово-листяних культурах застосовують коридорний метод догляду, який передбачає вирубування смуг рiзної глибини (залежно вiд захвату механiзмiв).
Інтенсивнiсть рубок догляду не повинна перевищувати 20-30%. У бiдних умовах місцезростання, в молодняках з високою повнотою (0,8-0,7) iнтенсивнiсть рубки має становити близько 20%, у багатих умовах, у високоповнотних насадженнях (1,0-0,8) її можна пiдвищити до 30%. При повторних заходах догляду цим методом iнтенсивнiсть рубки значно знижусться.
При прочищеннях догляд здійснюють за дубом і його супутниками та підгінними породами шляхом звільнення їх від затінення кущами і другорядними породами. Повторюють прощення через 3-5 років залежно від стану насаджень.
В кінці прочищення і на початку проріджування треба починати догляд за другим ярусом, в якому мають бути липа, клени гостролистий і польовий, граб, берест. У чистих дібровах другий ярус доцільно формувати з високорослих чагарників.
У паросткових деревостанах при проріджуваннях догляд проводять у гніздах дуба, ясена та інших цінних порід. Повторюють проріджування через 5-8 років.
При прохідних рубаннях перші прийоми мають бути спрямовані на створення оптимальної повноти другого ярусу. В свіжих типах лісу їх повторюють при достатній зімкнутості деревостану через 10-15 років, велику увагу слiд придiляти одержанню найбiльшого приросту лiпших дерев верхнього намету лiсостану.
