1.1 Форма підприємництва. Правове регулювання підприємництва

У Республіці Білорусь допускаються такі форми підприємницької діяльності:

· приватне підприємництво, здійснюване з урахуванням своєї власності, чи з урахуванням майна, отриманого чи використовуваного на засадах. Як таких законних підстав можуть виступати договір оренди, договір лізингу та інших.,

· колективне підприємництво, здійснюване з урахуванням об'єднання майна, зусиль кількох фізичних чи юридичних задля досягнення єдиної економічної і питання правової мети.

Особливою формою підприємництва є підприємницька діяльність, здійснювана керівником підприємства, коли він з урахуванням угоди з власником майна або уповноваженою їм обличчям наділений правами і обов'язками, й відповідає, встановлену для підприємця.

Здійснення підприємницької роботи і відносини, пов'язані з підприємництвом, нині Республіка Білорусь регулюються Цивільним кодексом Республіки Білорусь у, Законом Республіки Білорусь у “Про підприємництво”, указами і декретами Президента Республіки Білорусь у, постановами Уряди Республіки Білорусь у,Инвестиционним кодексом Республіки Білорусь у.

Отже, у цьому розділі розглянуті форми підприємництва Республіці Білорусь і навіть правове регулювання підприємництва.

Розділ 2. Державна реєстрація господарюючих суб'єктів

Щоб стати підприємцем, і на засадах займатися діяльністю, що з витяганням прибутку чи особистого доходу, необхідно придбати статус підприємця.

Отже, підприємець - це поняття двояке. З одного боку, та людина, яку здійснюєобщеполезную діяльність, не заборонену законом, від якої є вигода як самих підприємця, але й держави, інших члени суспільства, обличчя яке наділене у встановленому законом порядку додатковими, проти іншими громадянами, юридичними правами і обов'язками, має особливий правової та економічний інтерес.

Статус підприємництва купується у вигляді державної реєстрації речових у встановленому законом порядку. Реєстрація - це акт, визнає право даної особи займатися підприємницькою діяльністю та що дозволяє дорадництво.

З іншого боку, реєструючи обличчя ролі підприємця, держава цим бере під свій захист, приймає він обов'язок зі створення нормальних умов такий діяльності та її державну підтримку.

Правовий інститут державної реєстрації речових господарюючих суб'єктів останніми десятьма роками постійно реформувався. Це з постійним спрощенням господарської діяльності нашій державі й залученням у країну іноземних інвестицій. Якщо десяток років тому у тому, щоб зареєструвати суб'єкт господарювання, потрібно було пройти досить великий ряд процедур і зібрати дуже багато необхідні документи (за часом це тривало місяцями), то сьогодні дедалі спрощено практично до мінімуму.

Сьогодні процес державної реєстрації речових господарюючих суб'єктів регулюється Положенням про державної реєстрації речових господарюючих суб'єктів, затвердженим Декретом Президента Республіки Білорусь у від16.01.2009г. № 1.

Затвердження цього документа може бути революцією у цій сфері. Підтвердженням сказаного може бути основні відмінності вищезгаданого документа від нормативних правових актів, які діяли до набрання чинності Декрету Президента Республіки Білорусь у від16.01.2009г. № 1. (>01.02.2009г.).

До01.02.2009г. законодавством було встановлено мінімальні розміри статутного фонду для державної реєстрації речових юридичної особи (наприклад, суспільству з обмеженою відповідальністю – 1600 Євро, дляУнитарного підприємства – 800 Євро тощо.). Нині мінімум встановлено для специфічної діяльності (банківська діяльність, страхування), і навіть для акціонерних товариств (закритих – 100 базових величин (3 500 000 рублів), для відкритих – 400 базових величин (14 000 000 рублів)). Всім інших організаційно-правових форм засновники самостійно визначають статутний фонд.

З іншого боку, адже раніше термін, наданийрегистрирующему органу для державної реєстрації речових, становив 20 робочих днів, то після01.02.2009г. попри наявність усіх необхідні документи реєструючий орган зобов'язаний зареєструвати суб'єкт господарювання, проставити штамп про державної реєстрації речових на статуті та зробити інформацію про суб'єкт господарювання у єдиний державний регістр юридичних осіб і індивідуальних підприємців щодня звернення заявника.

Також змінилися вимоги до форми та змісту установчих та інших документів, експонованих для державної реєстрації речових. У реєструючий орган потрібно було представляти нотаріально завірені копії установчих документів, після01.02.2009г. такого запевняння непотрібен. З іншого боку, за новими правилами в установчих документах вказувати види діяльності можна за бажанню засновників і після державної реєстрації речових здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законодавством. Раніше у установчих документах потрібно було вказувати види діяльності, підлягають ліцензуванню.

Змінилося кількість документів, експонованих для державної реєстрації речових. Зараз подати заяву, документ, підтверджує внесення і щодо оплати державної реєстрації, статут (і/або установчого договору) у двох примірниках – для юридичних, 2 фотографії – для індивідуальних підприємців, паспорт – для іноземних фізичних осіб засновників юридичних, і навіть виписка з торгового реєстру країни місцезнаходження – для іноземних юридичних. До01.02.2009г. додатково потрібно було гарантійного листа про надання місцезнаходження після державної реєстрації речових, документ підтверджує формування статутного фонду, рішення про створення юридичної особи.

>Регистрирующими органами Республіка Білорусь є Національний Банк Республіки Білорусь у, Міністерство фінансів Республіки Білорусь у, Мін'юст Республіки Білорусь у, адміністрації вільних економіч-них зон,Облисполкоми,Мингорисполком і міськвиконкоми обласних міст. У цьомуОблисполкоми,Мингорисполком і міськвиконкоми обласних міст реально передали повноваження у державної реєстрації речових райвиконкомам околицях і адміністраціям районів у містах.

До державної реєстрації речових обличчя займатися підприємницької діяльності неспроможна,т.к. вона розглядається незаконної з усіма звідси правовими наслідками. Дії, вчинені особою до державної реєстрації речових як підприємець, не породжують ні на самого громадянина, ні на інших, ні яких правий і обов'язків і досягнення державної захисту не підлягають. Винятком із цього загальне правило може визначатися лише законом.

Отже, підприємницька діяльність - це одне з форм залучення фізичних осіб, у рішення державних, економічних, соціальних та інших завдань.