45 Виготовлення заготовок вільним куванням. Можливості методу, характеристики заготовки

Вільне кування - вид гарячої обробки тиском, при якому метал деформується за допомогою універсальних інструментів (бойків), при цьому метал вільно плине в сторони, не обмежені робочими поверхнями інструмента. Куванням отримують заготовки для наступної механічної обробки, котрі називають поковками. При куванні змінюються макро- і мікроструктури, поліпшуються властивості і якість металу. Структура становиться дрібнозернистою, механічні властивості поковок ( пластичність, а у деяких сплавів міцність і твердість) підвищуються. Кування буває ручним і машинним. Цей вид обробки металів тиском широко застосовують при ремонті техніки, виготовленні переважно нескладних, з невеликою масою деталей і інструментів в ремонтних майстернях і заводах. До обладнання для кування відносять ковальські машини і гідравлічні ковальські преси. За принципом дії ковальські молоти підрозділяють на приводні і пароповітряні. До приводних відносять пневматичні, ресорні, важільні і фрикційні. Дрібні поковки масою приблизно до 250 кг кують на пневматичних молотах Молот має два циліндри: компресорний і робочий . Поршень компресора приводиться у зворотно-поступальний рух від електродвигуна через редуктор за допомогою кривошипно-шатунного механізму . Обидва циліндри молота з’єднані між собою пристроєм, який розподіляє повітря, що складається із кранів і повітряних каналів . Стиснуте в компресорному циліндрі повітря через повітрянорозподілювальний пристрій спрямовується догори або униз робочого циліндра , переміщуючи відповідно поршень разом із штоком і бойком . При ручному куванні застосовують наступні пристосування: ковадла, шпераки, гвоздильні, різні оправки, лещата для стулювання та інші. Шперак - маленьке ковадло з хвостовиком, котре встановлюється у отвір великого ковадла. Гвоздильні застосовують для висадки головок болтів, заклепок і т.д.. Оправки служать для виготовлення втулок.

46 Виготовлення заготовок гарячою штамповкою. Можливості методу, характеристики заготовки

Штампування - спосіб обробки тиском за допомогою штампа. Штампування буває гарячим і холодним.Гарячим штампуванням виготовляють заготовки сталевих колінчастих валів, розподільних валів, шатунів і інші деталі автомобілів. Обладнанням для гарячого штампування служать механічні молоти, преси, горизонтальні ковальські машини, а інструментами є штампи. Штампи для гарячого штампування складаються з двох частин, що являють собою сталеві бойки з

заглибленнями, конфігурація котрих відповідає конфігурації деталі, що виготовляється. Застосування штампів дає можливість отримувати заготовки або деталі із складними контурами. Гаряче штампування застосовують у серійному і масовому виробництві.

47 Характеристики заготовок, виготовлених литвом. Способи виготовлення заготовок литвом

Загальні відомості з основ ливарного виробництва

Сутність ливарного виробництва полягає в отриманні виливків – литих металевих

виробів – шляхом заливки розплавленого металу або сплаву у ливарну

форму.

Значення ливарного виробництва дуже велике. Не існує жодної галузі машинобудування

та приладобудування, де не використовували б виливані деталі.

В машинобудуванні близько 50 % маси машин та механізмів складають виливки,

у верстатобудуванні – біля 80 %. Це пояснюється рядом переваг ливарного виробництва

у порівнянні з іншими способами отримання заготовок або готових виробів.

Литтям отримують заготовки як простої, так і дуже складної форми з внутрішніми

порожнинами, які неможливо або дуже важко отримати іншими способами.

В багатьох випадках це найбільш простий та дешевий спосіб отримання

виробів. Маса деталей коливається від декількох грамів до декількох сот тонн.

Деякі спеціальні способи лиття дозволяють отримати виливки з високою

чистотою поверхні та точністю за розмірами, що зменшує або зовсім виключає

їх наступну механічну обробку. Спеціальні способи лиття дозволяють частково,

а іноді й повністю відмовитись від використання формовочних та стрижневих

сумішей, провести комплексну механізацію та автоматизацію усього процесу.

Тому велика роль у покращанні умов праці в ливарних цехах та у зменшенні

забруднення довкілля належить спеціальним способам лиття

А) Лиття у піщано-глинисті форми

Лиття у піщано-глинисті форми (в земляні форми) (рис. 5.3.1) – найбільш

універсальний та розповсюджений спосіб виготовлення заготовок. Він використовується

в одиночному, серійному й навіть у масовому виробництві. Литтям у

земляні форми звичайно виготовляють великі та середньогабаритні заготовки

простої та складної форми в одиничному та дрібносерійному виробництві.

Б) Лиття у вакуумно-плівкові форми

Суть способу полягає в тому, що на газопроникний модельний комплект

накладають попередньо нагріту синтетичну плівку й за допомогою вакуумного

пристрою створюють вакуум між плівкою та модельним комплектом. Завдяки

цьому плівка щільно прилягає до поверхні моделі. На такий модельний комплект

накладають опоку, засипають сухим піском, трамбують, покривають плівкою

та створюють вакуум всередині опоки. Після відключення від вакуумного

пристрою з готової напівформи знімають модельний комплект.

В) Лиття у напівсталі форми

Напівсталі форми залежно від матеріалу та рідкого стопу витримують від

кількох сот заливань. Наприклад графітові форми, які використовують для виготовлення

заготовок з жароміцних чавунів, сталей, молібденових, вольфрамових,

вольфрамокобальтових та інших стопів з високою температурою плавлення, витримують

до 300 заливань. Графітові форми виготовляють з брикетованого графіту

за допомогою обробки різанням. Шамотні, гіпсові та металокерамічні форми

залежно від вмісту металевого порошку дають змогу керувати швидкістю

охолодження виливка та напрямком твердіння його стінок.