1. Енергетичний вихід - відношення енергії яка випромінюється люмінофором при повному висвічуванні, до енергії, яка ним поглинута:

2. Квантовий вихід - відношення чис­ла квантів Nл, що випроміненіречовиною,

до числа поглинутих квантів Ж :

С.Вавілов встановив такий закон: величина енергетичного виходу спочатку росте пропорційно до довжині хвилі збуд­жуючого світла, а потім швидко падає до нуля.

Пропорційне збільшення енергетич­ного виходу із збільшенням А збуджуючо­го світла означає, що в цьому інтервалі до­вжин хвиль квантовий вихід люмінесцен­ції залишається сталим (рис. 280).

В кольоровій дефектоскопії ВИКОрнстовГ'⁴ індикаторні пенетрати або реактиви, які ^ нанесении проявника утворюють індикатор* візерунок, що добре проглядається на білГ* фоні проявника. При люмінесцентній дефект^ копії використовують пенетрат, який пронніса°^С* здатний люмінесціювати під впливом ультра* ' олетових променів. Індикаторний рисунок р₀]_Г^Ь лядається на темному фоні, найяскравіший * кольоровий контраст забезпечується при біло, му, червоному або оранжевому кольорах люмі. несценції. При люмінесцентно-кольоровій деф_{ ктоскопії індикаторні рисунки не тільки люмі. несціюють в ультрафіолетових променях, але мають забарвлення, яке виникає через збірне поглинання частішою світлових променів. Під час використання фільтрувальних частин індн. каторний пенетрат містить забарвлені або лю- мінесційні повислі частинки, які осідають при поглинанні гіенетрату пористим матеріалом. V зоні розташування дефекту рідина поглинає швидкі й у більшому об'ємі, що зумовлює біль­шу концентрацію повислих частинок.

При підготовці до дефектоскопії поверхні повинні бути добре очищені та висушені.

ПУЛЮИ ІВАН ПАВЛОВИЧ (1845-1918)

Присвятив багато уваги експериментально­му дослідженню фосфоресценції в газорозрядних трубках з низьким тиском. Виготовив першу люмінесцентну лампу, яка стала широко відо­мою під назвою „лампа Пулюя”. У ній катодні промені бомбардували слюдяну пластинку, пок­риту сульфатом кальцію і розташовану між ано­дом і катодом під кутом до останнього, викли­каючи в ній інтенсивну фосфоресценцію.

ГОЛЬДМАН ОЛЕКСАНДР ГЕНРІХОВИЧ (1884-1971)

Здійснив важливі дослідження з інфрачерво­ної люмінесценції закису міді та електролюмі­несценції деяких складних сполук, зокрема одер­жав і вивчив об’ємну електролюмінесценцію, супроводжувану емісією „гарячих” електронів. Створив нові ефективні електролюмінофорИї сублімат - електролюмінофори з різними кольо­рами випромінювання. Відкрив новий вид фо* тографічних процесів, що базується на викорис* тайні прихованого (поляризаційного) зображен* ня, яке створюється на люмінофорі.

БІЛИЙ МИХАЙЛО УЛЬЯНОВИЧ (1922-2001)

Встановив умови виникнення фотолюмінес* ценсії розчинів електролітів і показав, що пер" шопричиною відсутності люмінесценції в таких розчинах є наявність сильного температурної гасіння. Це дало йому можливість уперше вй явити світіння розчинів солей вісмуту» ОДО®⁸’ стибію, телуру, германію, селену і на основі цьо­го встановити ряд важливих закономірностей У спектральній характеристиці таких розчинів*

.«мій ЄЛЄК-