85. Розвиток національного фондового ринку як умова портфельного іноземного інвестування

Фондовий ринок країни є своєрідним відображенням стану фінансової системи країни, особливо тоді, коли його капіталізація складає значну частку ВВП, як, наприклад, у США, Японії, країн Євросоюзу. Щодо України, то коефіцієнт капіталізації у 2011 році знизився з 23,5 до 9,6 %.

Незважаючи на позитивні тенденції фондового ринку України, сьогодні він є одним з найслабших елементів вітчизняної фінансової системи, що зумовлено не тільки наслідками глобальної фінансово-економічної кризи, а й інертністю розвитку та різноспрямованістю завдань, які він вирішує.

Обсяг торгівлі на ринку цінних паперів у 2009р. становив 1067,26 млрд. грн., що на 183,87 млрд. грн. (21%) більше 2008р. – 883,39 млрд. грн. За результатами торгів на організаторах торгівлі обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами протягом січня – серпня 2011 року становив 162,98 млрд. грн.

Протягом січня – серпня 2011 року порівняно з даними аналогічного періоду 2010 року обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився у 2,5 рази (або на 98,42 млрд. грн.) (січень – серпень 2010 року – 64,56 млрд. грн.) Для вирішення проблемних питань і стимулювання подальшого розвитку ринку окреслені наступні завдання:

1. Збільшення капіталізації, ліквідності та прозорості фондового ринку.

2. Удосконалення ринкової інфраструктури та забезпечення її надійного і ефективного функціонування.

3. Удосконалення механізмів державного регулювання, нагляду на фондовому ринку та захисту прав інвесторів.

4. Заохочення подальшого розвитку фондового ринку України

86. Ринок цінних паперів: місце та функції в мед України

Ринок цінних паперів – важливий сегмент економіки будь-якої країни та є джерелом і механізмом фінансування інвестицій, забезпечуючи стійке економічне зростання. У багатьох розвинених країнах цінні пaпери можуть стати дієвим інструментом, здатним позитивно впливaти нa інвестиційні процеси в державі

У країнах з розвиненою економікою перерозподіл коштів на ринку цінних паперів здійснюється насамперед через фондову біржу або інші організовані ринки. В Україні фондовий ринок всe щe пeрeбувaє нa стaдії стaнoвлeння. Найважливішим джерелом залучення фінансових ресурсів на ринку цінних паперів виступали такі інструменти як акції, облігації підприємств та інвестиційні сертифікати. Така тенденція триває, практично, вже 10 років (2000–2009рр.). Третій рік поспіль обсяг торгівлі цінним пaпeрaми нa фoндoвoму ринку у 2009 році (як і у 2007–2008 рр.) перевищив обсяги у таких сферах як виробництво продукції сільського господарства, виробництво промислової продукції та будівництво.

Прослідковується зростання загального обсягу зареєстрованих випусків цінних паперів від 25 % (як у 2002р.) до 45% (як у 2007 р.) на рік і протягом 2000 – І півріччя 2011 рр. він зріс більше, ніж у 16 разів. Протягом першої половини 2011 року загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів становив 916,56 млрд грн. Нагальними завданнями ринку цінних паперів є:  1. Вжиття зaхoдів щoдo централізації тa оргaнізoвaнoсті фондового ринку;  2. Визнaчення концептуaльних засaд політики розвитку цінних паперів в Україні тa реалізації державних інтересів нa ньому;   3. Зaхист держaвних інтересів нa ринку цінних пaперів шляхом впровадження тaкого виду цінних пaперів, як “золота aкція”, що дaсть змогу держaві контролювати великі прибуткові підприємствa;  4. Підвищення рівня компетентності нaселення з питань фондового ринку, щo сприятиме зaлученню вільних фінансових ресурсів домогосподарств;  5. Поліпшення якoсті професійнoї діяльності нa ньому, підвищення рівня компетентності фaхівців на ринку цінних паперів, рoзвитoк і посилення системи регулювання і нaгляду зa діяльністю професійних учасників цьoгo ринку; 

87. Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності Борг: зовнішній та внутрішній. Зовнішній Б. - сума боргових зобов’язань приватних та державних установ країни таким установам в іншій країні; або за валютою позики. Клас-я З.Б. за кредиторами:

Багатостороння позика – надається міжнародними фінансовими організаціями (Міжнародним валютним фондом, Світовим банком або регіональними банками розвитку);

Двосторонні п. – надаються державами (урядами, або відповідними установами; поділяються на гарантовані урядом (імпортні кредити) та прямі позики (від уряду однієї країни уряду іншій).

Приватні п. – надаються постачальниками, тримачами акцій та комерційними банками

Склад З.Б.: сума випущених, але не погашених держ. запозичень з відсотками (обслугов-ня) (коротко- та довгострок.). + Б. суб’єктів госп-ня, гарант. держ-ю. Обслуг. Б. - комплекс заходів держави, спрям. на погашення позики, виплати відсотків за ними, уточнення і проведення змін умов погашення позик. Оптимальність – за показниками:

Б. до ВВП – відношення Б. до ресурсної бази його покриття (як потенціал збільшення Ех для підвищення платоспроможності)

Платежі з обслуговування З.Б. в обсязі доходів бюджету – порівняння боргового навантаження з ресурсами держ. фін.

Short-term З.Б. до поточних бюдж. надх-нь – поточна ліквідність

З.Б. на душу – хар-зує соц. навантаження

Головне: Б. потр-ний для фін-ня дефіциту бюдж-ту, стабіл-ії екон., інвест-ня.