- •Тема 1. Малі архітектурні форми.
- •Тема 2. Індивідуальні житлові будинки
- •Функціональне вирішення генплану
- •Забудова типу «патіа»
- •Блокування з сусідніми житловими будинками
- •Використання рельєфу у розташуванні будинків Поняття лінії забудови і червоної лінії
- •Інженерні мережі
- •Функціональне вирішення генерального плану при одноквартирній забудові.
- •Тема 4. Багатоповерхові житлові будинки Доцільність будівництва багатоповерхових житлових будинків у міському середовищі, їхня економічність та раціоналізм
- •Фонова забудова
- •Тема 5. Блок-секції житлового будинку
- •Перевага блок-секцій житлового будівництва
- •Можливість компонування секцій та створення зручного житлового середовища
- •Тема 6.Громадські споруди, їх види та особливості Відмінності спортивних споруд від споруд глядацького спрямування, закладів культури, музеїв, споруд охорони здоров’я.
- •Тема 7.Театри, кінотеатри
- •Театрально-концертні будівлі і споруди
- •Використання рельєфу при створенні амфітеатрів і літніх майданчиків
- •Тема 9. Дитячий садок, ясла
- •Тема 10. Заклади громадського харчування Принципи розташування закладів громадського харчування у системі мікрорайону, у зоні масового відпочинку та у заміській зоні.
- •Тема 11. Ресторани, кафе, бари
- •Тема 13. Бази відпочинку, санаторії, турбази
- •Об’ємно-просторові вирішення цих об’єктів в залежності від їхньої функції.
- •Спортивні об’єкти як домінанти у житловому середовищі.
- •Тема 15.Торговельні підприємства Розташування торгівельних підприємств на околицях міста, на перших поверхах житлової забудови та окремо-розташованих супермаркетів.
- •Тема 16. Культові споруди Принцип розташування сакральних споруд з використанням канонічних правил забудови та спорудження церков.
- •Тема 17. Лікарні, клініки
- •За спеціалізацією (профілем)
- •Тема 18. Християнські церкви
- •Тема 21. Реставрація та реконструкція
- •Тема 22. Захист пам'яток архітектури
- •Захист пам’яток архітектури як культурно-мистецького надбання.
- •Критерії оцінки пам’яток архітектури.
- •Створення режимних зон навколо пам’яток та дотримання їх при новітній забудові.
- •Тема 23. Венеціанська Хартія Дата прийняття Венеціанської Хартії та основні її засади.
- •Дотримання Хартії в таких країнах, як Італія, Греція, Єгипет. Навести приклади. Виконання основних засад Венеціанської Хартії на Україні.
- •Тема 24. Консервація та ревалюризація
- •Визначення засадних принципів консервації та ревальоризації.
Використання рельєфу при створенні амфітеатрів і літніх майданчиків
Рельєф - основа садово-паркового ландшафту, яка нерідко зумовлює всі його композиційні побудови, архітектоніку, загальний характер зорових вражень, значною мірою функціональну структуру території. Форми земної поверхні диктують розташування водоймищ і водотоків, організацію рослинності, впливають на мікроклімат. Так як рельєф найбільш стабільний компонент ландшафту, то інші ландшафтні складові значною мірою є його похідними.
Форми рельєфу вже самі по собі здатні надавати певний психоемоційний ефект. Так, помічено, що знижені, замкнуті форми стимулюють стан зосередженості, відчуття інтимності. Навпаки, людина, що піднявся на вершину гори або пагорба, схильний відчувати почуття душевного підйому, бадьорості, захвату. Тому чергування таких точок вздовж прогулянкового маршруту зумовлює емоційне сприйняття і повинно розглядатися як важливий композиційний фактор.
Тема 8. Школа. Заклади освіти
Принцип проектування шкіл та закладів освіти у системі мікрорайону, їхній пішохідний зв'язок з житловими масивами.
Поєднання школи з спортивними майданчиками, стадіонами.
Тема 9. Дитячий садок, ясла
Вимоги до розташування дитячих садків та ясел при проектуванні мікрорайону з забезпеченням пішохідної доступності. Розрахунок вмістимості дитячих садків в залежності від величини житлового масиву. Принцип розрахунку поверховості дошкільних дитячих закладів.
Дитячий садок, ясла
Дитячі дошкільні установи підрозділяються на:
- установи загального типу;
- установи спеціального призначення (для сліпих, глухих і розумово відсталих);
- санаторно-оздоровчого типу (для дітей з хронічними захворюваннями);
- дома дитини й дошкільні дитячі будинки;
- дошкільні установи, об'єднані з початковою або основною школою..
Основним і найпоширенішим типом дитячої дошкільної установи є установа загального типу, що обслуговує дітей з нормальним фізичним і розумовим розвитком.
За віком дітей, дитячі дошкільні установи підрозділяються на:
- дитячі ясла для дітей у віці до3 років;
- дитячі садки для дітей від 3 до 7 років;
- дитячі ясла-сади для дітей від декількох місяців до 7 років.
За характером або часом експлуатації дитячі дошкільні установи діляться на:
- денні; - цілодобові, де діти перебувають 6 днів (24 години на добу);- змішані, де в одних групах діти перебувають тільки вдень, а в інших – цілодобово.
За місткістю дитячі дошкільні установи підрозділяються на установи:
- малої місткості при числі дитячих груп до 4 включно;
- середньої місткості при числі груп від 5 до 8;
- великої місткості при числі груп від 9 до 14;
- дитячі комплекси при числі груп більше 14.
Найбільше масові дитячі дошкільні установи загального типу з денними групами розміщуються в житлових кварталах з радіусом обслуговування не більше 300м (у сільській місцевості - не більше 500м). Цілодобові або тижневі ясла-сади можуть не мати такого безпосереднього зв'язку з місцем проживання дітей, як денні. Радіус обслуговування таких установ не нормується. Дитячі ясла-сади спеціального призначення й санаторно-оздоровчі, розташовуються в приміській зоні в сприятливому природному середовищі.
Число місць у дитячих дошкільних установах встановлюється залежно від демографічної структури даного населеного місця, приймаючи розрахунковий рівень забезпеченості дітей дошкільними установами в межах 85%, у т.ч. загального типу -70%, спеціальних - 3%, санаторно-оздоровчих - 12%.
Всі приміщення кожної групи повинні бути скомпоновані в самостійний комплекс із окремим входом. Допускається один загальний вхід в 2 ясельні групи при розташуванні їх на другому поверсі. Дитячі приміщення обов'язково повинні бути світлими (відношення площі вікон до площі підлоги 1:4 - 1:5).
За композицією будинки дитячих дошкільних установ можуть бути:
- централізованого типу із внутрішнім зв'язком між приміщеннями;
- блокованого типу зі зв'язком через опалювальний перехід;
- павільйонного типу зі зв'язком через ділянку через неопалюваний перехід (тільки для південних районів).
Поверховість ясел-садів не повинна перевищувати, як правило, двох поверхів (ясельні групи бажано розташовувати на першому поверсі). У випадку триповерхового будинку на третьому поверсі розташовують тільки приміщення старших груп, зали для фізкультури й музичних занять, а також службово-побутові приміщення й прогулянкові веранди.
Кожна дитяча дошкільна установа повинна мати відособлену ділянку, розмір якої залежить від місткості цієї установи (ДБН 360-92, табл.6.1.). На цій ділянці виділяються наступні функціональні зони:
- зона дитячих ігрових площадок і споруд (окремих для кожної групи);
- зона зелених насаджень ( город-ягідник й сад);
- зона господарських площадок і споруд.
Групові площадки розташовують поблизу виходів з відповідних груп, при цьому вони не повинні бути прохідними. Їх розділяють чагарником, обладнають тіньовими навісами й пристроями для ігор і занять. Для дітей старшого віку крім групових передбачається загальна площадка для занять фізкультурою, город-ягідник і невеликий сад, іноді площадка для тварин і птахів, плавальний басейн. З господарського двору повинен бути окремий виїзд, незалежно від входів на ділянку. По периметру ділянка повинна бути обсаджена смугою зелених насаджень.
