4.1 Організація робочого місця обліковця

Організація робочого місця працівника бухгалтерії залежить багато в чому від того, якою діяльністю він займається. Його праця – це не тільки розумова робота. Він в процесі роботи користується телефоном, факсом, модемом, розмножувальною технікою. Його праця являє собою безліч різноманітних рухів, простих і складних, які, зазвичай, виконують однократно або багато разів, таких, що потребують уваги або автоматичних.

Робота обліковця, як правило, сидяча, і це не можна зарахувати до розряду переваг, бо сидяча робота стомлює. Все це потребує раціональної організації його робочого місця:

- зберігання предметів в одному і тому ж місці (документи, з якими ще не працював обліковець – зліва, відпрацьовані документи – справа); телефон – зліва (щоб узяти лівою рукою слухавку, а правою записати необхідну інформацію);

- комп’ютер, принтер, заземлення;

- стілець з ручками вище за поверхню столу, опора для ніг;

- вологість в приміщенні, провітрювання, температурний режим;

- норми освітлення – кабінети і офіси 200 Вт. Якщо працівнику більше 50 років, то в приміщенні освітленість має бути збільшена на 1,5-2 рази;

- кольорова гама.

Головним елементом впорядкування робочого процесу вважається впровадження типових проектів організації робочих місць. Інтер’єр має важливе значення:

- щоб високу стелю зробити нижче, її фарбують в більш темний колір і навпаки;

- якщо спеціально немає необхідності в підсиленні освітленості приміщення, то підлогу слід робити більш темною, ніж стіни;

- слід уникати різких контрастів у кольорі;

- використовуючи колір, можна підкреслити найважливіші елементи приміщення і приховати менш важливі (для виділення використовують більш яскраві кольори);

- має підтримуватися постійна вологість повітря і температура від 18 до 20ºС. Можна досягти цього за допомогою кондиціонерів. Це збільшує продуктивність праці на 15%;

- уникнення травматизму.

Робоче місце – просторова зона, оснащена необхідними матеріальними засобами і технікою, певним чином організована, для здійснення трудової діяльності працівником, місце, де виконується робота.

Організація робочого місця – сукупність заходів для оснащення робочого місця пристроями і предметами праці та їх розташування в необхідному порядку.

Робоча зона – частина простору робочого місця, обмеженого крайніми точками доступності рук і ніг працюючого із зсувом на 1-2 кроки від умовного центру робочого місця.

Проектування організації робочого місця:

1. Зміст праці (що і за допомогою чого робиться).

2. Технологічні, інформаційні та інші зв’язки.

3. Ескіз розміщення устаткування.

4. Забезпечення необхідними ресурсами.

5. Господарське і технічне обслуговування.

6. Кваліфікаційні та освітні вимоги до працівників.

Є кількісні та якісні показники до вимог, що висуваються до проектування робочих місць. Обов’язкові – санітарія, техніка безпеки, правила використовування устаткування (порушення може призвести навіть до кримінальної відповідальності); бажані – естетичність, ергономічність.

Необхідно скласти схему в масштабі 1:100 або 1:200 із розбиттям робочих і допоміжних зон, з уточненням маршрутів пересування, зазначенням типу і місця установки устаткування. Раціональне планування забезпечує економію робочих рухів у зоні діяльності – просторі, у межах якого людина може виконувати роботу, не рухаючись у вертикальній або горизонтальній площині, наприклад, сидячи за письмовим столом. Максимальна зона діяльності охоплюється витягнутими руками, тобто становить близько 1,5м, а нормальна – 1м.

У вертикальній площині зони роботи діляться на три категорії:

1) до 75см і вище 192,5см – незручні;

2) між 92,5 і 167,5см – зручні;

3) інші – менш зручні.

Для роботи в офісі переважно використовуються двотумбові або однотумбові (з лівобічною тумбою) столи з ящиками різних розмірів (для тек, канцелярського приладдя і поточних документів).

Планування схеми розміщення робочих місць залежить від площі приміщень, числа співробітників, нормативної площі на співробітника і проектованих меблів та устаткування:

- загальна і корисна площі будівлі, а також планування кімнат визначається на робочих кресленнях будівлі;

- число співробітників визначається штатним розкладом підприємства;

Розміщення співробітників в офісі може здійснюватися згідно з двома принципами: 1) кабінетним і 2) загальним.

Кабінетний – використовування окремих кабінетів на 1-3 осіб, малих кімнат – 4-10 осіб і великих – 11-30 осіб.

Доцільно створювати приміщення для відпочинку. Концепція комбінованого офісу – кожному співробітнику виділяється постійне і тимчасове робочі місця.

ВИСНОВОК

Операції в іноземній валюті здійснюються підприємствами відповідно до діючого законодавства та в межах виділених коштів при наявності зобов’язань за міжнародною діяльністю. Для розрахунків іноземною валютою підприємствам можуть бути відкриті в уповноважених банках валютні рахунки за кожним видом іноземної валюти зокрема. Для їх відкриття у банк подаються такі ж документи, як і для відкриття поточних рахунків у національній валюті.

Валютними операціями є господарські операції, вартість яких визначається в іноземній валюті, або ті, що потребують розрахунків в іноземній валюті.

Операції з іноземною валютою є відносно новою сферою діяльності для комерційних банків. Постійне підвищення курсу «твердих» валют відносно національної валюти - гривні - призвело до того, що іноземна валюта стала вигідним способом зберігання грошових заощаджень населення. З іншого боку, валютні операції варто віднести до основних форм участі комерційних банків у зовнішньоекономічній діяльності. Крім цього, банкам належить функція агента валютного контролю, яка зобов’язує їх здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.

Збільшення обсягів експортно-імпортних операцій, поява на українському ринку підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних суб’єктів господарської діяльності, що реалізують товари та послуги за іноземну валюту, призвели до того, що в Україні поруч із національною валютою в обігу знаходяться валюти іноземні.

Комерційні банки України, володіючи валютною ліцензією, що видається Національним банком України, мають право на здійснення досить широкого спектру валютних операцій. Передусім йдеться про угоди щодо купівлі-продажу фіксованої суми однієї валюти за іншу. Така потреба виникає, як правило, у клієнтів банку - учасників міжнародних економічних відносин.

Напрямки витрачання валютних коштів можуть бути різні: розрахунки з нерезидентами за поставлені товари, надані послуги, оплата послуг банків – нерезидентів; розрахунки за службовими закордонними відрядженнями; продаж валюти.

Разом з тим на даний час в обліку операцій в іноземній валюті залишаються проблемними такі питання:

- облік курсової різниці на рахунках фінансових результатів в умовах перехідної економіки формує прибуток(збиток), що не відповідає своїй економічній суті;

- не узгоджені повністю питання бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, в перерахунку активів підприємства, виражених в іноземній валюті;

- відсутність нормативного регулювання таких важливих в зовнішньоекономічній діяльності операцій, як консолідація звітності, страхування валютного ризику, облік суттєвих в фінансовому плані подій після дати складання балансу;

- відсутність в нормативному обліковому законодавстві альтернативних варіантів, що не дає можливості реалізації підприємствами власного економічно обґрунтованого вибору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Загородній А. Г., Партин Г. О. Бухгалтерський облік: основи теорії та прак-тики: Навч. посіб. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: «Знання», 2007. - 550 с.

2. Зацарний В.В. Охорона праці: Навч. посіб./В.В. Зацарний , Р.В Сабарно– К.:Університет «Україна», 2006. – 304 с.

3. Нашкерська Г. В. Фінансовий облік: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2005. - 503 с.

4. Партин Г. О., Загородній А. Г., Корягін М. В. та ін. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. - Львів: «Магнолія плюс», 2006. - 240 с.

5. Партин Г. О., Загородній А. Г., Ясінська А. I. Управлінський облік: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 235 с.

6. Партин Г. О., Загородній А. Г. Управлінський облік: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2007. - 303 с.

7. Проект Закону України «Про внесення змін до закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»// Облік і фінанси АПК. - 2005. - №10.

8. Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Постанова НБУ України від 13.01.05. №40 // Все про бухгалтерський облік - 2005р. - №11.

9. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 471 с. - (Вища освіта XXI століття).

10. Усач Б. Ф., Стадник Г. П. Облік і контроль банківських операцій з іноземною валютою: Монографія. - Львів: ЛБІ НБУ, 2005. - 142 с.