10. Графічна частина роботи
Графічна документація виконується відповідно до діючих стандартів засобами комп’ютерної графіки або безпосередньо тушшю або олівцем відповідно до вимог Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД), нормативних документів та стандартів.
Розроблення і виготовлення графічної документації рекомендується виконувати за допомогою технічних засобів САПР з сучасним алгоритмічним та програмним забезпеченням. Наприклад, можна рекомендувати виконувати графічну частину випускної кваліфікаційної роботи бакалавра таким чином: креслення – в графічних редакторах “CorelDRAW”, “КОМПАС–3D”, “AutoCAD”; діаграми, графіки та т. п. – за допомогою “Microsoft Excel”, “StatSoft STATISTICA”, “Maple”. Студент повинен продемонструвати вміння працювати у відповідному програмному забезпеченні та графічному редакторі до захисту роботи.
Графічні документи виконують на креслярському папері формату А1. Креслення і схеми повинні мати стандартний основний напис, який розміщують у правому нижньому куті за встановленою формою (рис. 2).
Рисунок 2 – Основний напис креслення
У графі 1 (номер граф показано в дужках) зазначається назва виробу, назва документа.
У графі 2 – позначення документа. Вся технічна документація випускної кваліфікаційної роботи бакалавра повинна мати кодове позначення у децимальній системі. Рекомендується наступна структура позначення документа.
Приклад:
ВКРБ 6.050202 КК.2.1.03.000.СК
де ВКРБ – випускна кваліфікаційна робота бакалавра;
6.050202 – код напряму підготовки;
КК – вид роботи – комплексний кафедральний (КМК – комплексний міжкафедральний; І – індивідуальний);
2.1 – індекси, які присвоєні даній роботі згідно наказу;
03 – номер складальної одиниці, яка входить до складу виробу;
000 – порядкові номери деталей, які входять до специфікації на складальну одиницю.
СК – складальне креслення (ВЗ – вигляд загальний; ПЗ – пояснювальна записка; ТП – схема технологічного процесу; ПЛ – планування виробничих приміщень з розставленням обладнання; ГП – генеральний план).
Графа 3 – позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки для креслення деталей). Позначення матеріалу має містити назву матеріалу, його марку, якщо вони для нього встановлені, номер стандарту або технічні умови на матеріал.
Наприклад: Сталь Е 320.
Графа 4 – літера, яка присвоєна цьому документу. У навчальних проектах у лівій клітинці пишуть літеру “У”.
Графа 5 – скорочена назва університету і факультету, академічної групи, в якій навчається студент.
Графа 6 – масштаб.
Графа 7 – порядковий номер аркуша (якщо більше одного аркуша).
Графа 8 – загальна кількість аркушів.
У рядку “Розроб.” зазначається прізвище студента, ставиться його підпис і дата заповнення. У рядку “Перев.” – прізвище викладача, його підпис і дата. Решта рядків залишається вільними.
Демонстраційні плакати можуть виконуватися засобами комп’ютерної графіки або тушшю, в окремих випадках допускаються кольорові зображення.
На демонстраційних плакатах основний і додатковий написи не виконують. Однак кожний плакат, крім основного змісту, повинен мати заголовок (назву) і напис, що визначає його належність.
?
Заголовок демонстраційного плаката (назва) має бути стислим та відображати його основний зміст і повинен розміщуватись у середині верхньої частині аркуша. Заголовок пишеться великими літерами (не менше 15 мм).
Напис виконують у рамці розміром 185х55 мм, що розміщена у правому нижньому куті плаката. У написі креслярським шрифтом записують: (назву теми випускної кваліфікаційної роботи бакалавра). Виконав студент групи (шифр групи) (прізвище та ім’я) (підпис) (дата). Керівник роботи (прізвище та ім’я) (підпис) (дата).
Пояснювальні написи та умовні позначення у кресленнях розміщують на вільному полі аркуша, бажано над основним написом документа. Перелік елементів, що входять до схеми, розміщують на тому самому форматі, що й схему, над її основним написом.
Після захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра у ДЕК графічна документація згортається до розміру формату А4 і подається секретарю ДЕК.