Поняття іншомовної фонетичної компетенції у мовленнєвій діяльності. Основні підходи до формування фонетичної компетенції. Основні етапи формування артикуляційної та інтонаційної навички.

Мета навчання фонетики – формування в учнів англомовної фонологічної компетенції. Фонологічна компетенція – невід’ємна складова мовної компетенції, може бути визначена як здатність продукувати фонематично коректну вимову всіх звуків у мовленні, дотримуючись його ритміко-інтонаційного малюнку та уміти адекватно сприймати всі звуки та інтонацію у мовленні інших.

Навчання фонетичного матеріалу передбачає оволодіння звуками, звукосполученнями, наголосом, інтонаційними мелодією та ритмом. Фонетичний мінімум має бути необхідним для потреб комунікації.

Основи фонологічної компетенції закладаються у початковій школі. Зміст навчання фонетики в початковій школі включає вивчення фонетичного матеріалу: звуки, звукосполучення, наголос, окремі інтонаційні моделі англійської мови та формулювання слуховимовних та ритміко-інтонаційних навичок учнів.

Мета навчання фонетики в основній школі – удосконалення фонологічної компетентності, тобто удосконалення слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок як у рецептивних, так і продуктивних видах мовленнєвої діяльності.

Під слухо-вимовними навичками розуміється здатність вживання фонетично правильної вимови всіх звуків у потоці мовлення та розпізнавання (розуміння) всіх звуків під час сприйняття мовлення інших. Під інтонаційними навичками розуміються навички продукування інтонаційно та ритмічно правильно оформленого мовлення та розуміння мовлення співрозмовника.

Групи звуків англійської мови:

а) звуки максимально наближені до звуків української мови [b], [m], [z];

б) звуки схожі на звуки української мови, але відрізняються за суттєвими ознаками [i:], [i], [e], [ə], [ə:],[o:];

в) звуки, відсутні в українській мові [w], [r], [ð], [Ө].

У навчанні вимови використовуються: артикуляційний та акустичний методи. Презентація (введення) звуків англійської фонологічної системи має відбуватись у такій послідовності: Мовленнєвий зразок- Слово-Звук.

У реальному мовленні звуки не використовуються ізольовано, отже учнів необхідно навчати вимовляти звуки не тільки окремо, а й у різних комбінаціях з іншими звуками, тобто у словах, мовленнєвих зразках. Відтворення учнями звуків має відбуватися у такій послідовності: Звук-Слово-Мовленнєвий зразок.

Етапи формування артикуляційних навичок:

І етап. Ознайомлення з новим звуком (демонстрація, пояснення артикуляції, порівняння із звуками рідної мови, артикуляційна гімнастика).

ІІ етап. Автоматизація дій учнів з новим звуком.

ІІ а. Рецепція, вправи на розвиток фонематичного слуху (впізнавання, диференціація, ідентифікація).

ІІ б. Репродукція, вправи на навчання артикуляції (імітація, підстановка, відповіді на запитання, заучування на пам’ять).

Етапи формування інтонаційної навички:

І етап. Ознайомлення з новою інтонаційною моделлю (демонстрація, пояснення комунікативного значення, прослуховування діалогів з новою інтонаційною моделлю).

ІІ етап. Автоматизація дій учнів з новою інтонаційною моделлю.

ІІ а. Рецепція, вправи на розвиток інтонаційного слуху (впізнавання, диференціація, ідентифікація).

ІІ б. Репродукція, вправи для навчання інтонування (імітація, підстановка, трансформація, самостійне вживання).

Етапи проведення фонетичної зарядки: читання автентичного зразка вчителем; хорове промовляння учнями зразка за вчителем; індивідуальне промовляння зразка учнями; хорове промовляння зразка учнями (самостійно, без допомоги учителя).