Козацтво

Слово «козак» – тюркського походження, означає «вільна озброєна людина».

[Перші згадки про козаків тюркського походження зустрічаються у писемних джерелах середини – другої половини ХІІІ ст.]

1489 р. – перша згадка про українське козацтво.

(1492 р. – перший відомий похід козаків проти турецьких володінь).

Головним фактором перетворення українського козацтва на унікальну бойову одиницю стане виникнення Кримського ханства (1449-1783 рр.). Засновник Кримського ханства – Хаджи-Гірей, правляча династія – Гіреї, столиця – Бахчисарай. Основним джерелом прибутку цієї держави стануть походи за ясиром («живим товаром» – полоненими бранцями з сусідніх держав, насамперед – з українських земель). Ці походи розпочнуться після входження Кримського ханства під протекторат Османської (Турецької) імперії (1478 р.).

1556 р. – Дмитро Вишневецький (Байда) на острові Мала Хортиця заснував першу Запорозьку Січ.

Усього з 1556 по 1775 рр. було створено 8 Січей.

1572 р. – дата заснування реєстрового козацтва – король Речі Посполитої Сигізмунд ІІ Август створює перший козацький реєстр з 300 осіб.

1578 р. – інший король Стефан Баторій збільшив реєстр до 600 козаків, надав їм у володіння місто Трахтемирів і право (привілей) на самоврядування.

Три групи українського козацтва:

1. Реєстрове – що знаходилося на службі у Речі Посполитої.

2. Городове – ті, що проживали у містах.

3. Запорозьке (або низове) – найбільша група, офіційно не визнана польською владою, що мешкала за Дніпровими порогами на території Дикого Поля (Великого Лугу). Чисельність запорожців збільшиться за рахунок біглих селян після запровадження на українських землях кріпосного права (1588 р.).

Козацькі повстання

1591-1593 рр. – перше козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського.

1594-1596 рр. – повстання (козацька війна) під проводом Северина (Семена) Наливайка. Після придушення повстання С. Наливайка був запроваджений обов’язок складати присягу Речі Посполитій реєстровими козаками.

Перші два десятиліття XVII ст. увійшли в історію, як доба «героїчних походів», більшість з яких пов’язана з іменем гетьмана реєстрового козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного (1616-1622).

1621 р. – Хотинська битва, в якій Річ Посполита здобула перемогу над турецькою армією завдяки козакам Конашевича-Сагайдачного.

1625 р. – «випищики» (виписані з козацького реєстру після Хотинської битви) на Січі піднімають чергове козацьке повстання під проводом Марка Жмайла, яке закінчилося укладенням Куруківської угоди, що передбачала створення 6 полків реєстровців.

У 30-х рр. XVII ст. відбуваються повстання Тараса Федоровича (Трясила), Івани Сулими, Павла Павлюка (Бута), Дмитра Гуні.

Тарасова ніч – знищення повстанцями Тараса Трясила у 1630 р. «золотої роти» (польського війська) коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.

1635 р. – запорожці на чолі з І. Сулимою зруйнували польську фортецю Кодак (збудовану цього ж року згідно постанови сейму Речі Посполитої «Про припинення козацького свавілля»).

Січень 1638 р. – польський уряд видає «Ординацію Війську Запорозькому реєстровому», якою зменшує козацький реєстр з 8 до 6 тис. чол., ліквідує виборність старшини і скасовує козацьке судочинство. У відповідь на це козаки піднімають повстання під проводом Якова Острянина, після придушення якого (червень 1638 р.) у Речі Посполитій настає «десятиліття золотого спокою (тиші)».

Клейноди – символи козацької влади:

• корогва (прапор);

• бунчук;

• булава;

• пернач;

• печатка (на якій зображено козака з мушкетом);

• литаври (барабани);

• каламар (чорнильниця).