- •Череп, його відділи й кістки. Особливості розвитку та будови кісток черепа. З’єднання кісток черепа. Вікові та статеві особливості черепа.
- •Шлунок: топографія, форма, будова, частини. Функції шлунка. Шлункові залози. Склад шлункового соку. Регуляція шлункової секреції. Травлення шлунку.
- •Вкажіть чинники, від яких залежить глибина і частота дихання людини.
- •Хребтовий стовп, його відділи. Особливості будови хребців, їх з’єднання. Хребтовий стовп у цілому, фізіологічні вигини хребта, їх формування та значення.
- •Легені, топографія, будова. Структурно-функціональна одиниця- ацинус.
- •Чим представлені світопреломляючі структури в організмі людини?
- •Кістки та з’єднання тазового пояса. Таз у цілому. Статеві відмінності тазу. Основні виміри жіночого тазу.
- •Дихальний цикл. Механізм вдиху та видиху. Регуляція дихання. Механізм першого вдиху ново родженого.
- •Поясніть, чому небезпечна вагітність резус-негативної жінки резус - позитивним плодом.
- •Кістки та з’єднання вільної нижньої кінцівки.
- •Гіпофіз: передня та задня частки, топографія, будова, гормони, їх значення. Шишкоподібна залоза, її розміщення, гормони їх значення. Прояви гіпо та гіпер функції.
- •Де знаходяться рефлексогенні зони і центри таких рефлекторних актів, як блювання, ковтання, чхання, кашель?
- •Симпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу на функції організму.
- •Плевра: будова, листки, плевральна порожнина, плевральні синуси, тиск у плевральній порожнині. Пневмоторакс. Середостіння.
- •У чому проявляется різноманітність будови м’язової тканини у зв’язку з її функціями?
- •Парасимпатична частина автономного відділу периферійної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу нв функції організму.
- •Вухо: його розміщення, будова, значення.
- •Як позначиться на роботі нирок підвищений артеріальний тиск?
- •Епітеліальна тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації.
- •Біологічне значення процесу травлення в організмі людини. Схема будови травного каналу.
- •Під час визначення групи крові за стандартними виворотками, аглютинація відбулась з сиворотками I та II групи. Яка група крові у паціента?
- •Сполучна тканина, особливості будови, види, розташування в організмі, значення. Здатність до регенерації.
- •Будова та функціональне значення ротової порожнини. Слинні залози. Склад слини, властивості, фізіологічне значення.Регуляція слиновиділення. Травлення в ротової порожнині.
- •Що відбудеться з твариною якщо їй у молодому віці видалити гіпофіз?
- •Скеле грудної клітини. З’єднання грудної клітини. Грудна клітка у цілому.
- •Тонка кишка: розміщення, відділи, особливості будови стінки. Функції. Кишковий сік, його склад, властивості, характер дії на їжу. Травлення в тонкій кишці, всмоктування.
- •Чому при втраті слухової функції одного вуха погіршуеться здатність визначити напрямок слуху?
- •Кістки та з’єднання верхнього пояса. Кістки та з’єднання вільної верхньої кінцівки.
- •Товста кишки: розміщення, відділи, особливості будови. Значення нормальної мікрофлори товстої кишки. Процеси, які відбуваються в товстій кишці. Акт дефекації.
- •Під час систоли шлуночків тиск крові вних підвищується. Чому кров не повертається в передсердя?
- •Задній мозок, його розміщення, будова, порожнина функції.
- •Взаємозв’язок між кров’ю, тканинною рідиною та лімфою. Утворення, склад, властивості лімфи.
- •Поясніть з позиції фізіології вислів « у страха великі очі»
- •Середній мозок: розташування, будова, порожнина, функції.
- •Процес кровообігу. Структури, що здійснюють. Значення процесу кровообігу для організму. Види судин, особливості будови їх стінок. Поняття про сполучні та обхідні судини.
- •Скелетні м’язи, їх розміщення, форма, основні фізіологічні властивості. Будова м’яза як орган. Допоміжний апарат м’язів.
- •Утворення та затрата енергії в організмі людини. Основний обмін. Теплообмін та його регуляція. Температура тіла людини.
- •У хворого зупинка дихання. Йому проведено штучне дихання «рот до роту» після якого дихання відновилось. Який механізм дії на дихальний центр виникає при такому штучному диханні?
- •М’язи голови. Особливості прикріплення м’язів лиця. Жувальні м’язи.
- •Надниркові залози, топографія, будова, гормони.
- •Людина з ііі гр. Крові втратила багато крові. Що необхідно їй перелити для компенсації крововтрати і чому?
- •Загальна характеристика системи скелета людини та її біологічне значення. Осьовий та додатковий скелети. Будова кісток як органа, хімічний скалад, види кісток.
- •Підшлункова залоза: топографія, будова, функції. Склад підшлункового соку та вплив його на їжу.
- •Чим забезпечується рух крові по судинам?
- •З’єднання кісток, види. Будова суглоба, допоміжний апарат суглоба. Класифікація суглобів, види рухів у суглобах.
- •Вітаміни, їх біологічна роль. Класифікація вітамінів. Джерела вітамінів. Поняття про гіповітаміноз, авітаміноз та гіпервітаміноз.
- •Вкажіть, якими шляхами передається Віл-інфекція
- •М’язи живота та функції. Біла лінія живота. Пахвинний канал.
- •Щитоподібна залоза. При щитоподібні залози. Топографія, будова, гормони. Прояви гіпо- та гіперфункціх.
- •У хворих, які страждають на серцеву недостатність погіршується постачання організму киснем. З метою компенсації нестачи кисню посилюється утворення одного з різновидів крові. Якого?
- •М’язи грудної клітки, їх функція. Діафрагма.
- •Лейкоцити: будова, функції, кількість. Лейкоцитарна формула. Лейкоцитоз. Лейкопенія.
- •У хворого розвинулось запалення жовчного міхура. Показання холецистектомія. Чи може людина жити без жовчного міхура? Якщо так, то які поради ви даєте хворому?
- •Рефлекторна дуга та її ланки.
- •Групи крові, їх характеристика та способи визначення. Резус-фактор. Резус-конфлікт матері та плода. Визначення. Переливання крові.
- •Чому за показниками аналізу сечі можна запідозрити цукровий діабет?
- •Спинний мозок, його розміщення оболонки, зовнішня будова. Спинномозкова рідина.
- •Тромбоцити: будова, функції, кількість. Гемостаз, визначення, механізми. Гемокоагуляція, визначення, фактори згортання крові.
- •Під час загальної паузи ( діастоли ) тиск крові в артеріі та легеневому стовбурі зростає. Чому кров не повертається назад у шлуночки?
- •Проміжний мозок, його розміщення, будова, порожнина, функції. Поняття про сітчатий утвір, особливості будови, функції.
- •Аорта, її відділи. Артерії дуги та висхідної частини аорти.
- •В яких випадках може виникнути Rh конфлікт у вагітної жінки?
- •Кінцевий мозок, його розміщення, будова, порожнини. Мозолисте тіло. Біла речовина.
- •Зорова сенсорна система, відділи, розміщення, значення. Іі пара черепних нервів.
- •Що відбудется з твариною, якщо голкою зробити укол у одно IV шлуночка довгастого мозку. Що там розташовано?
- •М’язи верхньої кінцівки, їх функції.
- •Око та структура утворів. Очне яблуко, його розміщення, будова. Додаткові структури ока.
- •У гістологічній лабораторії вивчали етапи еритропоеза. Віднайшли, що в периферичну кров еритроцити поступають ще в не зрілому стані. У якому стані вони появляються у крові?
- •М’язи нижньої кінцівки, їх функції.
- •Сечовивідні шляхи. Жіночий та чоловічий сечівник. Склад нормальної сечі. Механізм акту сечовипускання та його регуляція. Поняття про діурез, його види.
- •У клінічній лабораторії знаходили кількість еритроцитів камерним методом. Для цього кров розвели 3 % розчином NaCl. Що відбудеться з еритроцитами у розчині?
- •Головний мозок: загальні відомості, розміщення, розвиток, відділи. Оболонки головного мозку та простори між ними. Спинномозкова рідина. Гематоенцефалічний бар’єр.
- •Гемоглобін, його склад, види, сполучення з о2, со2, со.
- •За якими показниками у сечі у хворого можливо запідозрити запальні захворювання нирок?
- •Довгастий мозок: топографія, будова, функціх. Біологічне значення довгастого мозку.
- •Еритроцити: будова, функція, кількість. Поняття про гемоліз. Види гемолізу. Поняття про шое, фактори, що на неї впливають.
- •Внаслідок травми учень втратив до 500 мл крові. Які компенсаторні зміни гемодинаміки активізуватимуться за данних умовах?
- •Фізіологія вищої нервової діяльності. Поняття про пешу і другу сигнальну систему. Типи вищої нервової діяльності людини. Умовні та безумовні рефлекси.
- •Серце: топографія, форма, будова. Межі серця. Осередя, осередна порожнина. Кровопостачання серця.
- •Чому при бічному зорі не сприймаються колір предметів?
- •Черепні нерви, кількість, функціональні види, ділянки інервації.
- •Чоловічі статеві органи, їх розміщення, будова, функції.
- •Чому відбувається згортання крові в пошкоджених судинах?
- •М’язова тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації різних видів м’язової тканини.
- •Глотка, її розміщення, частини, будова стінки. Стравохід, його розміщення, частини, звуження. Акт ковтання та його регуляція. Просування харчової грутки по стравоходу.
- •Коли людина хвилюється виникає тахікардія. Чому?
- •Нервова тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Поняття про нервове волокно, види нервових волокон. Поняття про нерв.
- •Печінка: топографія, будова, функції. Печінкова часточка. Механізм утворення жовчі, її склад та значення в травленні. Жовчовивідні шляхи. Значення печінки в травленні.
- •Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони, їх природу, властивості та біологічну активність. Тканинні гормони.
- •Воздухоносні шляхи. Значення дихання через ніс.
- •У пацієнта після видалення пілоричного відділу шлунка розвинулась єритропенія. Яка причина такого стану хворого?
- •Роль нервової системи в координації функцій організму та взаємозв’язку цого з навколишнім середовищем. Класифікація нервової системи.
- •Значення процесів виділення для організму. Нирки: топографія, форма, будова.
- •У пацієнта 34 років з видаленням нирки були виділенні симптоми анемії. Що відбулося?
- •Жіночі статеві органи, їх розміщення, будова, функції. Оваріально-менструальний цикл. Його фази, регуляція.
- •Суть і значення дихання для організму. Етапи процесу дихання. Дихальні об’єми. Життєва ємність легень. Вентиляція легень.
- •У якому випадку у собаки не вироблятиметься умовний рефлекс на харчове підкріплення?
У пацієнта після видалення пілоричного відділу шлунка розвинулась єритропенія. Яка причина такого стану хворого?
№32
Роль нервової системи в координації функцій організму та взаємозв’язку цого з навколишнім середовищем. Класифікація нервової системи.
Рефлекторная деятельность связана с координацией -- взаимодействием нейронов, а следовательно, и нервных процессов в центральной нервной системе, обеспечивающим согласованную деятельность нервных центров. Координация осуществляется на основе определенных принципов, явлений и феноменов.
Значення процесів виділення для організму. Нирки: топографія, форма, будова.
У человека функции органов выделения заключаются в экскреции конечных продуктов обмена, обезвреживании некоторых веществ, поддержании в жидкостях организма кислотно-щелочного равновесия, постоянства осмотического давления и содержания воды. В небольшой степени те же функции могут выполнять и другие органы. У человека через кожу вместе с потом выводятся хлористый натрий и очень небольшое количество других минеральных веществ, а также азотсодержащих и без азотистых продуктов обмена; незначительное количество некоторых органических веществ выделяется через слизистую оболочку пищеварительного тракта.
В норме в организме человека имеются две почки. Они расположены по обеим сторонам позвоночного столба на уровне XI грудного и III поясничного позвонков. Правая почка расположена несколько ниже левой, поскольку сверху она граничит с печенью. Почки имеют бобовидную форму. Размеры одной почки составляют примерно 10-12 см. в длину, 5-6 см. в ширину и 3 см. в толщину. Масса почки взрослого человека составляет примерно 120-300 г.
Кровоснабжение почек осуществляется почечными артериями которые отходят непосредственно от аорты. Из чревного сплетения в почки проникают нервы, которые осуществляют нервную регуляцию функции почек, а также обеспечивают чувствительность почечной капсулы.
У пацієнта 34 років з видаленням нирки були виділенні симптоми анемії. Що відбулося?
№33
Жіночі статеві органи, їх розміщення, будова, функції. Оваріально-менструальний цикл. Його фази, регуляція.
Большие половые губы – складки кожи, в толще которых расположена богатая жиром клетчатка. Кожа больших половых губ имеет много сальных и потовых желез и в период полового созревания снаружи покрывается волосами. В нижних отделах больших половых губ располагаются бартолиновы железы. В отсутствие сексуальной стимуляции большие половые губы обычно сомкнуты по средней линии, что создает механическую защиту для уретры и входа во влагалище.
Малые половые губы расположены между большими половыми губами в виде двух тонких нежных кожных складок розового цвета, ограничивающих преддверие влагалища. Они имеют большое количество сальных желез, кровеносных сосудов и нервных окончаний, что позволяет считать их органом полового чувства. Малые губы сходятся над клитором, образуя кожную складку, называемую крайней плотью клітора.
Клитор — женский наружный половой орган, расположенный у верхних концов малых половых губ. Это уникальный орган, единственная функция которого заключается в том, чтобы концентрировать и накапливать сексуальные ощущения. Величина и внешний вид клитора имеют индивидуальные различия. Длина — около 4—5 мм, но у некоторых женщин он достигает 1 см и более.
Преддверие влагалища — щелевидное пространство, ограниченное с боков малыми половыми губами, спереди – клитором, сзади — задней спайкой половых губ. Сверху преддверие влагалища прикрыто девственной плевой или ее остатками. В преддверие влагалища открывается наружное отверстие мочеиспускательного канала, расположенное между клитором и входом во влагалище. Преддверие влагалища чутко реагирует на прикосновение и в момент полового возбуждения наливается кровью, образуя упругую эластичную «манжетку», которая увлажняется секретом больших и малых желез (влагалищная смазка) и открывает вход во влагалище.
Влагалище (вагина) — внутренний половой орган женщины, который участвует в процессе полового акта, а в родах является частью родового канала. Длина влагалища у женщин, в среднем, 8 см. Но у некоторых оно может быть длиннее (до 10—12 см) или короче (до 6 см). Внутри влагалище выстлано слизистой оболочкой с большим количеством складок, что позволяет ему растягиваться в процессе родов.
Яичники — женские половые железы, с момента рождения в них содержится более миллиона незрелых яйцеклеток. В яичниках также образуются гормоны эстроген и прогестерон. Благодаря постоянному циклическому изменению содержания этих гормонов в организме, а также выделению гормонов гипофизом происходят созревание яйцеклеток и их последующий выход из яичников. Этот процесс повторяется приблизительно через каждые 28 дней. Освобождение яйцеклетки называется овуляцией. В непосредственной близости от каждого яичника располагается фаллопиева труба.
Фаллопиевы трубы (маточные трубы) - две полые трубки с отверстиями, идущие от яичников к матке и открывающиеся в ее верхней части. На концах труб вблизи яичников имеются ворсинки. Когда яйцеклетка выходит из яичника, ворсинки своими непрерывными движениями стараются захватить ее и загнать в трубу, чтобы она могла продолжать путь к матке.
Матка - полый орган, имеющий форму груши. Располагается она в полости таза. Во время беременности матка увеличивается по мере роста плода. Стенки матки состоят из слоев мышц. С началом схваток и во время родов мышцы матки сокращаются, шейка матки растягивается и раскрывается и плод выталкивается в родовой канал.
Шейка матки представляет собой ее нижнюю часть с проходом, соединяющим полость матки и влагалище. Во время родов стенки шейки матки истончаются, зев шейки матки расширяется и приобретает вид круглого отверстия с диаметром приблизительно 10 сантиметров, за счет этого становится возможным выход плода из матки во влагалище.
Девственная плева (гимен) — тонкая складка слизистой оболочки у девственниц, расположенная у входа во влагалище между внутренними и наружными половыми органами. Каждая девушка имеет индивидуальные, только ей присущие особенности девственной плевы. В девственной плеве имеется одно или несколько отверстий различной величины и формы, через которые при менструации выделяется кровь.
Цикл Овариально-Менструальный- периодические изменения, протекающие в организме женщины при отсутствии у нее беременности и заключающиеся в том, что через каждые четыре недели в яичнике созревает яйцеклетка и проникает в просвет матки. Этот цикл проходит до наступления менопаузы. Стадии менструального цикла приведены на диаграмме. Развитие яйцеклетки происходит внутри фолликула в яичнике. Когда яйцеклетка полностью созреет, граафов пузырек лопается, и она проходит через фаллопиеву трубу, попадая в матку. На месте лопнувшего граафова пузырька формируется временная эндокринная железа - желтое тело - которая секретирует гормон прогестерон. Этот гормон приводит к утолщению выстилающего стенки матки слоя (эндометрия), в котором перед наступлением возможной беременности содержится большое количество кровеносных сосудов. Если оплодотворения яйцеклетки не происходит, менструальный цикл продолжается далее: желтое тело сморщивается, а часть эндометрия (функциональный слой) отторгается и выводится из матки во время менструации. Если же произошло оплодотворение яйцеклетки, то она имплантируется в эндометрии, а желтое тело продолжает секретировать прогестерон.
