знаходиться в цитоплазм і і часто має форму замкненого кільця, а у еукаріотів Д Н К знаходиться в ядрі в формі хром атин у в інтерфазі, а в період підготовки клітини до поділу - в формі хромосом. Д ілянка Д Н К , яка відповідає за синтез певного білка називається геном. Л а н ц ю г Н К

- це послідовність нуклеотидів, який формується за рахунок складних ефірних з в ’язків м іж 5 ’- атомом карбону пентози одного нуклеотиду та 3 ’-атомом карбону пентози іншого нуклеотиду.

а цих^ умов гетероциклічні основи фігурують як бокові групи, приєднані до пентозних залиш ків.

Вт оринна ст рукт ура д н к

В т о р и н н а с т РУк т УРа Д Н К в і д о б р а ж а є п р о с т о р о в у о р г а н і з а ц і ю її л а н ц ю г а . Молекула Д Н К складається з двох полінуклеотидних ланцю гів, закручених вправо з утворенням подвійної спіралі діаметром до 2 нм. Ці д ва ланцюги є а н т и п а р а л е л ь н и м и один одному: тобто в одному ланцю гу напрямок з ’єднання нуклеотидів визначається як 5 ’—+ 3 ’, а в інш ому як 3 ’ 5 \ Д ва ланцю ги Д Н К є к о м п л е м е н т а р н и м и , оскільки м іж ланцю гами (азотистими основами) утворю ю ться поперечні (водневі) зв ’язки. Існують комплементарні пари - аденін-тим ш (2 водневих з в ’язки) та гуанін-цитозин (3 водневих з в ’язки).

К ом плем ентарш сть основ була відкрита на підставі дослідж ень Чаргафа, який сформулю вав такі правила, які дали мож ливість У отсону і Кріку створити просторову модель

□удови Д Н К і зрозум іти основи и функціонування:

1. К ількість пуринових основ дорівню є кількості пірим ідинових основ (А + Г = Ц + Т).

2. К ількість аденіну дорівню є кількості тиміну, а кількість гуаніну дорівню є кількості цитозину (А = Т; та Г = Ц).

3. К ількість аденіну і цитозину дорівню є кількості гуаніну і тиміну: А + Ц = Г + Т

4. В ДН К різних видів співвіднош ення м іж аденіном та гуаніном, цитозином і тиміном є неоднаковим, видоспециф ічним і являється таксономічною ознакою.

Трет инна ст рукт ура д н к

Д Н К в клітинах утворю є додаткові структури - суперспіралі, що забезпечує більш ком пактну упаковки Д Н К в клітині. Завдяки суперспіралізації молекула ДНК. що має розмір біля 4 см, розташ овується в хромосомі довж иною біля 5 нм. Ф актично, при утворенні третинної структури Д Н К лю дини, відбувається зменш ення її довж ини в 100 тисяч разів.

Будова, власт ивост і та ф ун к ц ії рнк.

М олекули РН К представляю ть собою лінійні полінуклеотидні ланцю ги, які складаю ться з нуклеотидів зв язаних 5 ’,3 !-ф осф орнодиеф ірним и з в ’язками. О собливості п е р в и н н о ї с т р у к т у р и Р Н К : 1) До складу ланцю га РНК входять рибонуклеотиди; 2) До складу нуклеотидів

^ замість тиміну входить урацил; 3) До складу РНК входить значно більш а кількість м інорних основ та нуклеозидів, ніж до складу ДН К; 4) Л анцю г РНК по більш ій частині своєї довж ини є одинарним і значно коротш им, ніж ланцю г ДНК.

° СОбЛИШСТЮ В™ р и н н о ї СТРУКТУРИ Р Н К : на відм іну від ДНК, молекули РНК представлені Д м л а н ц ю г о м . В тори н н а структура РНК характеризується наявністю окремих ділянок що маю ть двоспіральну структуру. Це так звані петлі або „ш пи льки”, які налічую ть ^0-30

нуклеотидів і утворю ю ться за рахунок згинів ланцю га і взаєм одії ком плем ентарних основ в меж ах одного ланцю га.

Х аракт ери ст и ка та ф ун к ц ії окрем их видів р н к

в залеж ності від функцій поділяю ть на інф орм аційні, транспортні, рибосомальні

І н ф о р м а ц і й н і ( м а т р и ч н і ) Р Н К (2-5% в с ю кліти н н ої РНК) - містить інформацію про ам інокислотну п ослідовність у ноліпецтидному ланцю га, с матрицею для синтезу білків Р

Р и б о с о м а л ь н і Р Н К (80-90% РНК клітини) - структурний елемент субодиниць рибосом

Т р а н с п о р т а , Р Н К - складаю ть 10-20% всієї РНК клітин і налічую ть кілька десятк.в типів ( Д однієї до 6 на кож ну амінокислоту), забезпечую ть транспорт ам інокислот із цитоплазми в рибосом и для синтезу білків. Ш1 “