22. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захво­рювань і аварій

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещас­них випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськи­ми об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворю­вання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один при­мірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди по­терпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу держав­ного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

23. Відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці

Роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням ви­мог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загаль­них підставах, передбачених законом.

Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпі­лих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення екс­пертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.

24. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відпо­відно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників

За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фі­зичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штра­фу у порядку, встановленому законом.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місяч­ного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до за­конодавства використовує найману працю.

Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодав­ства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушен­ня законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.

Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у су­довому порядку.

Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бю­джету України.