Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практичні завдання.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
80 Кб
Скачать
☆

8. Розробити план-конспект бесіди, спрямованої на активізацію спостережливості дітей старшого дошкільного віку під час екскурсії на План-конспект бесіди під час екскурсії

Мета:

9. Назвати прийоми навчання, які сприяють розвитку пам’яті дітей старшого дошкільного віку.

- встановлення асоціативних зв’язків;

- порівння;

- показ, обстеження способів дії з предметами;

- мнемічні прийоми:

а) піктограма (невеличкий схематичний малюнок);

б) групування;

в) відшуковування аналогії;

г) складання віршованих рядків, що допоможе запам’ятати.

Вправи та ігри на розвиток пам’яті

Вправа 1

Описати щохвилинно події власного вчорашнього дня. Якщо виникнуть труднощі у відтворенні, необхідно зайнятись чимось іншим, а через 20-30 хвилин спробувати згадати ще раз.

Вправа 2

Вибрати 3 сюжети для роздумів (наприклад: мультфільми, свято в садочку чи в гостях, спогади про літо у бабусі чи на морі). Дати 3 хвилини на роздуми про кожен сюжет. Під час перших трьох хвилин думати тільки про перший сюжет, потім перейти до другого, потім до третього. Під час кожної фази потрібно уникати думок про інший сюжет.

Вправа 3

Нехай дитина уявить обличчя людини, яку часто бачить. Спробує її детально описати. Якщо виникли труднощі, при нагоді нехай подивиться на неї уважніше. Вправляйтесь з дитиною доти, доки дитина уявить обличчя цієї людини зовсім чітко, у всіх деталях.

Гра «Античас»

Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді, наприклад: «Театр», «Магазин», «Прогулянка на природі» тощо. Отримавши тему, учасник повинен розкрити її, описуючи події у зворотному порядку.

Гра «Повтори навпаки»

Ведучий зачитує слова, що складаються з 1-3 складів. Учні повторюють, вимовляючи слова навпаки. Наприклад: сон - нос, раб - бар, село - олес і т.ін.

10. Запропонувати способи попередження дитячих страхів у дітей раннього віку.

Поради батькам щодо корекції та профілактики дитячих страхів:

• Страхи – класичний симптом того, що у дитини велике внутрішнє напруження, що вона не справляється із життєвими та емоційними труднощами. Тому щодня залишайте 3-5 хвилин на те, щоб дитина могла індивідуально поговорити з вами, поділитися своїми секретами, тривогою, попросити поради, допомоги.

• Ставтеся до дитини з позитивної орієнтації (з погляду її позитивних якостей, а не негативних).

• Тон, яким повідомляєте вимогу чи заборону, повинен скоріше бути дружнім, пояснювальним, ніж примушуючим.

• Фізичні покарання не повинні вважатися нормою і плануватись зарання, як корисні. Але, якщо дитина так веде себе, що стався емоційний зрив дорослого, то як правило, це стається, а не використовується як «прийом». Якщо цей зрив абсолютно щирий і без тіні розрахунку на «педагогічний ефект», то наслідки його можуть бути позитивними, якщо дитина побачить дорослого, не захищеного педагогічною брехнею, а значить, як рівного і більш близького.

• Емоційна невлаштованість, «поганий настрій» блокують прагнення дитини, і тому емоційна допомога батьків украй необхідна дитині (зміщення афективного компоненту).

• Навчаючи дітей писати, краще використовуйте простий олівець з гумкою на протилежному кінці, щоб дитина могла вільно стерти все, що невдало написала (профілактика страху неуспіху).

• Страхи перед засинанням часто означають, що сфера несвідомого у дитини прагне тіснішого контакту з матір’ю.

• Не допускати насилля над дитиною, коли її годуєте: не змушувати, не відволікати, не нав’язувати, не підганяти.

• Позитивний приклад батьків у оволодінні своїми емоціями створює для дитини одну з необхідних передумов успішного подолання страхів.

• Не тривожитись і не тривожити, зменшити суворість у спілкуванні з дитиною.

• Самокритичне визнання дорослим недоліків у вихованні, а саме: перебудова своїх стосунків з дитиною гнучкістю і безпосередністю спілкування з нею.

• Поділіться з дитиною спогадами про свої власні дитячі страхи, як ви з ними боролися і перемогли.

• Якомога частіше наголошувати дитині, що нічого страшного не сталося, що дорослі мама і тато сильні і завжди захистять дитину.

• Розширюйте коло людей, яким дитина співчуває, щиро співпереживає, тоді її фантазія переключиться із співчуття собі на співчуття іншим, що зменшить страхи.

• Перед відвідуванням зоопарку радимо розповісти дитині, що звірі там не тільки хороші та добрі, а є дикі й страшні. Тоді навряд чи агресивна реакція тигра викличе у дитини переляк.

• Також не слід за будь-яку ціну привчати маленьких дітей засинати наодинці

• Зазначимо, що прийняття дитини не виключає можливості негативної оцінки окремих її вчинків, але не осуду дитини як особистості.

• Якомога частіше хваліть свою дитину: підбадьорюйте, схвалюйте, позитивно сприймайте зроблене нею.

• Покарання, якщо воно застосовується доречно, повинно виключати грубість, жорстокість. З погляду психопрофілактики страхів, не допустимо також застосування погроз, залякувань.

• Якщо у дитини викликають особливий інтерес сцени жорстокості, то слід насторожитись, звернутись до психолога, модливо, наявні садистські нахили! (Що, на щастя, зустрічається досить рідко).

• Зазначимо, що такі почуття, як ненависть, злоба, страх, тривожність, заздрість – розглядались у давнину як психіатричні синдроми патології, яких обов’язково треба позбутися або хоча б послабити.

• Позитивні якості обов’язково є у кожної дитини, тільки вони можуть бути прихованими від недостатньо уважних очей дорослого. Відшукуйте і плекайте у своїй дитині її позитивні якості.

• Не переглядати фільми-жахи, оскільки діти, на відміну від дорослого, ще не чітко розділяють мистецтво і реальність. Діти, особливо в напружені моменти, не пам’ятають, що це артисти, і що все це не насправді.

• Наголошуємо, що частіше бояться ті діти, батьки яких недостатньо позитивно спілкуються з ними (мало читають, не беруть участь у іграх дошкільника, рідко пригортають до себе, натомість люблять повчати, погрожувати) надто раціонально підходять до емоційного життя дитини.

• Зауважте, що менше страхів у тих дітей, батьки яких самі менше проявляють особисту стурбованість, тривожність, надмірну опіку.

• У низці випадків образи «Баби-Яги та Чахлика», як своєрідна «сімейна» пара у фантазії дитини є антиподом батьківського тепла, любові і прихильності.