Зміст навчальної практики
Навчальна практика з дисципліни « Агротехніки зеленого будівництва» допомогла закріпити знання, прикріпити практичні навички з питань озеленення різних об’єктів за призначенням та проведення догляду за зеленими насадженнями.
Вона має важливе освітнє та виховне значення. Студенти ознайомились з методами створення високохудожніх садів і основними садово – паркового мистецтва в історичному плані.
В період практики навчилися застосовувати одержанні знання на практиці, знайомились з особливостями вирощування окремих квітково – декоративних рослин, з технологією розбивки та влаштування різних типів квітково – декоративних насаджень.
Для самостійної роботи були забезпеченні підручниками та методичними джерелами, що є в бібліотеці університету. Самостійна робота полягала в закріпленні практичних робіт та розрахункової роботи.
Згідно з програмою практики виконували різні типи робіт по створенню зелених насаджень та догляду за існуючими на території університету. А саме розглядали і виконували наступні агротехнічні заходи.
1. Технологія підготовки ґрунту для проведення озеленення і розбивочні роботи. Технологія посадкових робіт (посадка деревних, кущових рослин, трав’янистих багаторічників та розсади однорічників).
Ознайомились з основними принципами квіткового оформлення в регулярному стилі на прикладі створення клумби чіткої геометричної форми ( кола) (рис. 1). Займались розбивкою території за допомогою кілків і шнура. Висаджували однорічники згідно з проектом.
Рис. 1. Форма створюваної клумби
Діаметр клумби – 6 м.
При створенні квітника був використаний рослинний матеріал у вигляді розсади квіткових та декоративно листяних культур. Застосовані наступні види рослин у відповідній кількості: айстра – 70 шт, чорнобривці – 92 шт, колеус – 158 шт, агератум – 70 шт.
Клумби – квітники геометричної форми (круглої, овальної, квадратної, прямокутної і т.д.), площа яких звичайно не перевищує 10 – 15 м і дуже рідко сягає 50 м і більше. Як правило, клумби є елементами партерних композицій, і їх розміщають у найвизначніших місцях парку чи скверу: на виході, в місцях перетину доріг, на площах, перед будинками, біля скульптури тощо. Не рекомендується створювати в пейзажних парках клумби регулярної форми.
Догляд за сезонними квітниками. Підготовка і удобрення грунту перед кожною посадкою або ж систематична заміна грунту забезпечують рослини оптимальним живленням. Тому однорічні квітники не удобрюють у процесі вегетації. У виняткових випадках можна удобрити рослину водним розчином мінеральних речовин. Натомість землю між рослинами слід покрити торфом або ж напівзігнилою дрібно посіченою соломою чи лісовою підстилкою, що не лише поповнить грунт поживними речовинами, але й попередить його висиханням.
Поливання квітників має бути рівномірним з таким розрахунком, щоб грунт зволожувався аж до коріння. Розсаду квітів поливають щоденно, поки рослини не приживляються. Надмірне поверхневе поливання шкодить рослинами, оскільки ущільнює грунт. Рясне поливання здійснюють під час посадки, а пізніше – в міру потреби. Поливання найкраще проводити дрібноструменевими насадками, що дає можливість не лише полити грунт, але й змити з листя забруднюючі частинки. Найкраще поливати ввечері або вранці, але ні в якому разі не ополудні, в час високого стояння сонця, коли краплини води перетворюються в маленькі лінзи, які здатні вчинити опіки поверхні листя і пелюсток.
За вегетаційний період при нормальних погодних умовах у середньому має бути проведено 20 – 30 поливань, у південних районах – 30 – 40. квітники з покривних рослин поливають частіше - до 40 – 50 разів на сезон.
Важливим заходом є боротьба з бур’янами. Не слід чекати, коли бур’яни підростуть, а починати полоти їх треба тоді, коли вони лише з’являються. Під час прополювання спушується грунт, що сприяє накопиченню в ньому вологи. В квітниках усувають засохлі пагони та відцвілі суцвіття, які знижують естетичний вигляд квітників. Обрізування суцвіть сприяє також наступному рясному цвітінню.