2. Визначення образу майбутньої професії у старшокласників

Для випускника школи важливо усвідомити, що стати успішною людиною в умовах ринку зможе той, хто має хорошу професійну підготовку, володіє вміннями і навичками спілкування, має здатність адаптуватися до нових умов праці, бути конкурентоспроможним, мобільним. Найбільш перспективним напрямком для сучасної школи може стати профільне диференційоване навчання, яке вимагає організації профорієнтаційної роботи, орієнтованої на облік індивідуальних особливостей школяра. Воно здатне підвищити ефективність професійного самовизначення, зробити його більш адекватним особливостям особистості, може забезпечити здоров'я учнів ціною найменшого напруги їх під час навчання. У процесі особистісно орієнтованої освіти та професійного самовизначення стає найбільш значимою діагностика. Вона використовується для оцінки можливостей учня, для вирішення придатності якої-небудь освітньої програми, для націлювання навчання на підтримку і розвиток найрізноманітніших можливостей учня через процес його співпраці з дорослими і однолітками. Фундаментальні питання професійної орієнтації та професійної підготовки учнів отримали обгрунтування в працях П. Р. Атутова, СЯ.Батишева, В. А. Полякова, А. Д. Сазонова, М. М. Скаткін, М. М. Чистякова, С.М. Чистякової та ін Методологічні проблеми профорієнтації висвітлені в працях А. В. Ботяковой, А. Є. Голомштока, Л. А. Йовайши, Є. А. Климова, П. А. Шавир та ін.. Проблеми формування у школярів професійних інтересів і намірів, мотивів вибору професії знайшли відображення в роботах М. А. Весни, В. Д. Вітіниіа, А. Л. Міхащенко, М. В. завзятих, В. Л. Савіних, Б.А. Федоришина і ряду інших. Ми спиралися в ході вивчення цих праць на питання взаємозв'язку психофізіологічних особливостей і бажань людини у вирішенні проблеми профпридатності. В даний час багато підлітків 14-17 років вже роблять свій перший професійний вибір, від якого може залежати подальше їхнє ставлення до праці. Актуальність проблеми в тому, що цей вибір припадає на один із найскладніших соціально-біологічних періодів у житті людини. Він пов'язаний із зміною соціальних ролей, з переходом від однієї системи залежностей, пов'язаної з дитячим віком, до іншої, почасти характеризує вже дорослої людини, з необхідністю прогнозу відповідності власних можливостей вимогам обраної професії, з пубертатними зрушеннями і т. д. Всі ці фактори висувають особливі вимоги до механізмів адаптації особистості для забезпечення можливості успішно справлятися з викликаними таким чином «психічними перевантаженнями».

Таким чином, результати експериментальних досліджень показують, що багато випускників середньої школи обирають професію без достатньої підстави, утрудняючись мотивувати свій вибір. Цей вибір в підлітковому віці може бути здійснений під впливом випадково такого інтересу або зовнішніх обставин, під впливом батьків і, що досить часто зустрічається, може бути актом наслідування одноліткам. Навіть у тому випадку, якщо вибір професії мотивований, успішність професійного самовизначення не може бути до кінця гарантована. Формування стійкого позитивного ставлення до професії - і це треба особливо підкреслити - відбувається тільки в ході самої професійної діяльності.