30. Увага сценічна та життєва. Види уваги.

За системою К. Станіславського існують три кола уваги:

• Мале

• Середнє

• Велике

Малим колом - є невелика ділянку навколо людини, обмежена рухами рук і ніг актора. Якщо людина сидить, або стоїть, заглиблений у свої думки, або йде, задумавшись, не звертаючи уваги на навколишнє, - він "в малому колу".

Середнє коло - ділянка побільше, це може бути частина кімнати або навіть весь простір невеликої кімнати, сцени тощо.

Велике коло - вся площа нашої великої акторської аудиторії. Якби ми були в полі, то розмір самого великого кола, визначався б лінією горизонту і залежав би від нашої далекозорості.

Розрізняють мимовільну, довільну, післядовільну увагу. Мимо-вільну увагу іноді називають пасивною, емоційною. Коли говорять про пасивність, мають на увазі залежність мимовільної уваги від об’єкту, який її привертає і підкреслюють відсутність зусиль з боку людини, щоб зосередитись. Коли ж її називають емоційною, то підк-реслюють зв’язок між емоціями, інтересами, потребами та увагою (не докладаємо зусиль для перегляду цікавого фільму).

Мимовільна увага – це зосередження свідомості на об’єкті че-рез певні особливості цього об’єкту. Якості об’єкту, що привертають до нього мимовільну увагу: 1) сильний різкий подразник (стук в две-рі); 2) зміна у силі подразника (підвищення або зниження голосу); 3) новизна (нова іграшка); 4) початок і припинення дії подразника (пауза перед початком розповіді); 5) об’єкти, які викликають емоції (яскраві кольори, мелодійні звуки); 6) об’єкти які викликають інтерес. Для підтримки уваги за допомогою інтересу на уроці потрібно дотримуватись таких принципів: змістовність і цікавий виклад матеріалу, розмаїття методів, захопленість вчителя, емоційність уроку.

Довільна увага. Її синонімами є довільна або вольова увага. Цим підкреслюється свідома зосередженність уваги на об’єкті. Дові-льна увага – це свідома зосередженість уваги на об’єкті із участю вольових зусиль. Людина зосереджується не на тому, що для неї ці-каво, а на тому, що вона повинна робити. Довільна увага виникає, коли людина ставить перед собою ціль, досягнення якої вимагає зо-середженості. Постановка цілі діяльності – це причина довільної уваги. У дитини довільна увага виникає і при виконанні вимог дорослих. Умови, що полегшують зосередження уваги: 1) у розумову діяльність включається практична дія (читати і коспектувати); 2) словесні нагадування самому собі про цілі діяльності; 3) визначення етапу роботи і обсягу майбутньої роботи (помітки в зошиті). Коли людина не може визначити етап роботи, то остання сприймається, як нескінченна); 4) зручне робоче місце (немає сторонніх подразників); 4) психічний стан людини (до кінця робочого дня зростає втома, кількість помилок, а увага спадає: негативний вплив хвороби, емоційного збудження); 5) звичка бути уважним (формується в школі). Післядовільна увага виникає після того, як була викликана довільна увага, при цьому знижується вольове зусилля. Вона близька до мимовільної уваги: виникає на основі інтересу, але характер інтересу інший. В мимовільній увазі – інтерес до самого процесу діяльності, а в післядовільній – до її результату (учень розпочав розв’язувати приклад без інтересу – довільна увага, в ході розв’язання в нього зростає рішучість досягти результату незважаючи на труднощі – післядовільна увага). Післядовільна увага виникає тоді, коли знижуються вольові зусилля і підвищується інтерес.