Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теоретична частина.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
68 Кб
Скачать
☆

3.2 Розробка об’ємної композиції на основі зорових ілюзій.

Першим этапом цього макету був пошук аналогів. Аналог – це подібний об’єкт за призначенням, властивостями та значенням використання. Було знайдено багато цікавих варіантів (Додаток В рис.3.1, 3.2, 3.3).

Другим етапом був ескізний пошук (Додаток В рис.3.4, 3.5). Ескіз - швидко виконаний вільний малюнок, неприпустимий як готова робота. При розробці пошукових ескізів було виконано багато варіантів ілюзії в меблі.

Третій етап - виконання графічної побудови (Додаток В рис.3.6). Перед його виконанням треба обрати ескіз, визначити масштаб та всі пропорції майбутнього об’єкту. Графічна побудова була виконана у масштабі 2:1 відносно макету.

Четвертий етап розробки об’ємно – просторової композиції – це пошук кольорових рішень (Додаток В рис.3.7). Спочатку було прийнято рішення зробити розтяжку від білого до чорного, потім – чорно-білу через одну. Кінцеве рішення цього етапу - кольорова розтяжка від теплого к холодному (Додаток В рис.3.8).

Після вирішення усіх нюансів було почато розробку малих та великих форм макету (Додаток В рис.3.9). У цій об’ємно – просторовій композиції присутні 7 стільців. Їх було виконано з дерев’яних брусків та зашліфовано наждачним папером (Додаток В рис.3.10). Малі форми з’єднані клеєм, великі – цвяхами. Після з’єднання окремих форм на них було нанесено шпаклівку «Прімакріл» для зовнішніх та внутрішніх робіт, з метою удосконалення форм та поверхні (Додаток В рис. 3.11)

Перед тим як почати фарбувати треба було проклеїти поверхню клеєм ПВА, щоб деревина не ввібрала фарбу та колір був яскравим та насиченим (Додаток В рис.3.12). Після закінчення виконання основних елементів було декорування, тобто фарбування (Додаток В рис.3.13). Була використана водоемульсійна фарба та 3 основних кольору «Колор».

Кінцевим етапом розробки є монтаж, тобто збирання усіх стільців в один об’єкт за аналогом матрьошки (Додаток В рис.3.14, 3.15). Це було основним задумом розробки цієї об’ємно – просторової композиції. Дана композиція відповідає темі курсового проекту та є актуальною.

ВИСНОВКИ

Ілюзії сприйняття - спотворене сприйняття реальних предметів. Найбільше їх число спостерігається в області зору. Особливо численні зорові ілюзії, що виникають при відображенні деяких просторових властивостей предметів (довжин відрізків, величин предметів і кутів, відстаней між предметами, форми) і руху.

Отже, зорові ілюзії - це неправильне або викривлене сприйняття величини, форми і віддаленості предметів. Природа ілюзій визначається не тільки суб'єктивними причинами, такими як установка, спрямованість, емоційне ставлення і т.д., але і фізичними факторами і явищами: освітленість, положення в просторі та ін.

Ілюзії Мюллєра-Лайера, - сама вивчена з усіх зорових ілюзій, людина помилково оцінює довжину ліній. 2 прямі рівні по довжині, однак та, що зліва, оцінюється приблизно на 25% довше розташованої праворуч. Цю ілюзію зазвичай використовують для ілюстрації ненадійності наших почуттів. Ілюзії мають місце у всіх сенсорних властивостях.

В даній роботі розглядалися різноманітні факти про зорові ілюзії. Було розроблено ілюзію в меблі – стілець - паззл. Мета проекту – дослідження факторів, які впливають на виникнення зорових ілюзій. Мета досягнута. Макет відповідає темі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Алиева Н. З. «Зрительные иллюзии. Не верь глазам своим» Феникс, 2007 г. – с. 352, [44, 78-80];

2.Гиппенрейтер Ю.Б. «Введение в общую психологию» – Москва: АСТ, 1988 - 2008 г.  — с. 352, [313-. 320];

3.Грегори Р. «Разумный глаз» – Москва: Мир, 1972 г. – с. 47, [15-16, 25-28];

4.Грегори Р.Л. «Глаз и мозг» – Москва: Прогресс, 1970 г. – с. 279, [135];

5.Козловский С. «Зрительные иллюзии и феномены» - Москва, 2004 г. – c. 224, [105-107, 167-168];

6.Кроль В.М. «Психология. Учебное пособие» – Москва:, 2005 г. – с. 736, [487-495, 513-529, 645-648];

7.Рок И. «Введение в зрительное восприятие» – Москва: Педагогика, 1980 г. – с. 291, [183-189, 199-201];