3. Типи економічних систем.

Предметом макроекономіки є ефективність функціонування механізмів економічної системи. Економічна система – упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами матеріальних і нематеріальних благ та послуг.

Основними елементами економічної системи є:

– соціально-економічні відносини (відносини власності), які базуються на відповідних формах власності на економічні ресурси та результатах господарської діяльності. Саме вони визначають тип економічної системи;

– організаційні форми господарської діяльності: поділ праці, спеціалізація та кооперація виробництва;

–господарський механізм, тобто спосіб регулювання економічної діяльності на макрорівні;

– конкретні економічні зв’язки між господарськими суб’єктами.

Сучасні дослідники виділяють такі системи: доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне, неоіндустріальне (інформаційне) суспільства.

Найбільшого поширення в світовій економічній літературі набула класифікація економічних систем за двома ознаками:

1) форма власності на засоби виробництва;

2) спосіб координації (регулювання) економічної діяльності.

На підставі цих ознак виділяють такі економічні системи: традиційна (натуральна) економіка; адміністративно-командна економіка; ринкова економіка вільної конкуренції; регульована ринкова (змішана) економіка, або соціально орієнтована ринкова економіка.

Визначальні риси традиційної (натуральної економіки):

– натуральна форма виробництва;

– переважно громадська власність на засоби виробництва;

– нерозвинений поділ праці;

– патріархальна, родоплемінна організація суспільного життя;

– визначальна роль природних ресурсів, переважання ручної праці;

– безпосередній зв’язок виробництва і споживання, переважно зрівняльний розподіл виробленого продукту.

Визначальні риси централізованої (планової, адміністративно-командної) економічної системи:

– товарна форма виробництва;

– державна власність на засоби виробництва;

– розвинена системи суспільного поділу праці;

– продуктивні сили індустріального типу;

– відсутність вільного підприємництва, придушення ринкових відносин;

– монополізація та бюрократизація економіки;

– централізоване планування та управління виробництвом;

– централізований розподіл матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Основні ознаки ринкової економічної системи:

– товарна форма виробництва;

– приватна власність як основа вільного підприємництва і вільної конкуренції;

– розвинена система суспільного поділу праці;

– продуктивні сили індустріального типу;

– ринок як система саморегулювання економіки на основі об’єктивного співставлення попиту і пропозиції, як механізм ціноутворення.

Визначальні риси соціально орієнтованої (регульованої) ринкової економічної системи:

– товарна форма виробництва;

– багатоукладність економіки і змішана власність на засоби виробництва;

– розвинена система суспільного поділу праці;

– продуктивні сили постіндустріального типу;

– антимонопольне регулювання і стимулювання недосконалої конкуренції;

– побудована взаємодія вільного й державного регулювання економічного механізму;

– соціальний захист населення.

Особливу роль сьогодні відіграє перехідна економіка, тобто економіка, котра перебуває в стані докорінних змін, переходу від одного стану до іншого як у межах одного типу господарства, так і від одного до іншого типу господарства; інакше кажучи – від однієї до іншої економічної системи. Перехідну економіку слід відрізняти від перехідного періоду в розвитку суспільства; під час перехідного періоду змінюються суспільні відносини, в тому числі й економічні, одного типу на інший.