15. В чому полягає стійка втрата працездатності? Ким вона встановлюється?

Стійка втратою загальної працездатності – це необоротна втрата функції, котра повністю не відновлюється. Розміри втрати працездатності встановлюються після того, як визначаться наслідки ушкодження. Під наслідком ушкодження, що визначився, належить розуміти повне загоєння ушкодження і зникнення хворобливих змін, які були ним обумовлені. Це не виключає можливості збереження стійких наслідків ушкодження (рубця, анкілозу, укорочення кінцівок, деформації суглоба тощо). Втрата працездатності визначається у відповідності до “Порядку організації і проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності”.

Ступінь втрати працездатності потерпілим визначається відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і встановлюється медико-соціальною експертизою за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. МСЕК (медико-соціальна експертна комісія) установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

16. Розрахунок чисельного складу служби охорони праці на підприємстві.

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці в залежності від небезпечності і шкідливості виробництва на підприємствах з числом працюючих більше 500 чоловік здійснюється за формулою:

М1 = 2 + Рср х Кв ÷ Ф

де М1 – чисельний склад служби охорони праці на підприємстві;

Рср – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1200 годин, який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

Кв – коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва.

Кв = 1 + Рв + Ра ÷ Рср

де Рв – чисельність працюючих з шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

Ра – чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки, що підлягають щорічній атестації з охорони праці.

Кв максимально може дорівнювати трьом в разі, коли всі робітники працюють з шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, тобто Рв + Ра = 2Рср.