70 Основні положення міжурядових угод про взаємний захист інформації

Міждержавний договір про взаємний захист інформації складається з наступних частин:

1. Преамбула в якій сторони викладають спільні цілі;

2. Погодження термінів і визначень, що використовуються в угоді;

3. Таблиця узгодження грифу обмеження доступу, що використовується на матеріальних носіях інформації, яка вступає в транскордонний обіг;

4. Обов’язки сторін щодо взаємного захисту інформації;

5. Процедури передачі інформації між сторонами із зазначенням державних органів кожної сторони, які за це відповідають;

6. Процедури забезпечення захисту переданої інформації в ході її обігу

7. Процедури взаємного контролю за дотриманням умов договору;

8. Порядок дії сторін на випадок порушення умов договору.

Обов’язки сторін:

1. Не змінювати гриф секретності отриманих матеріалів без письмової згоди сторони відправника;

2. При захисті отриманої інформації застосовувати такі ж заходи, які вживаються стосовно власної інформації з обмеженим доступом відповідно до таблиці узгодження грифу;

3. Користуватися отриманою в ході співробітництва інформацією лише в тих цілях в яких вона передавалась;

4. Не надавати доступу до отриманої інформації третій стороні без письмової згоди відправника;

5. Обмежувати коло осіб , яким надається доступ до отриманої інформації відповідно до принципу службової необхідності;

6. Застосовувати до цих осіб відповідних інспекційних перевірок щодо дотримання норм захисту такої інформації.

Передача інформації з обмеженим доступом здійснюється як правило по дипломатичних або військових каналах. Особи, які здійснюють транспортування повинні мати відповідні пропуски.

Організація, яка передає, залишає в себе перелік переданого; факт передачі підтверджується письмовою розпискою; маршрути передачі повинні бути попередньо затверджені сторонами.

При отримані секретної інформації від зарубіжної сторони сторона отримувача позначає всі отримані носії власними грифами секретності відповідно до таблиці узгодження грифу. Власні грифи наносяться на всі копії.

За письмовим запитом сторони відправника носії секретної інформації можуть бути знищені або поверненні, інші режими не допускаються.

Для теражування через множення носіїв потрібна санкція відправника. Може бути погодженно режим взаємних візитів. Якщо в ході візиту передбачається доступ до матеріалів приймаючої сторони ця сторона повинна надати свій письмовий дозвіл. Перед візитом сторона, що направляє людей надсилає письмовий запит із даними, які ідентифікують осіб-візитерів із зазначенням їх форм допуску. Зазначається ціль візиту, об’єкти, які передбачається відвідати та посадових осіб з якими збирається зустрітися.

Дії на випадок умов порушення договору:

При створенні будь-яких передумов витоку сторона повідомляє іншу сторону негайно;

Вразі становлення факту або наявності підозри в НСД знищені, втраті або розголошені секретної інформації та матеріалів сторона, на території якої це сталося негайно вживає усіх рередбачени її законодавством заходів про які а також їх результати негайно повідомляє сторону відправника;

Сторона, яка допустила втрату чи розголошення вживає всіх заходів для притягнення до відповідальності і компенсації завданої шкоди.