5. Що таке головні і додаткові скарги? Методика розпитування.

Головними називаються скарги, які найбільше турбують хворого, привертають його увагу. Додатковими або другорядними вважаються скарги, на які хворий звертає менше уваги, не надає їм належного значення, нерідко такі скарги вдається вияснити лише задаючи хворому додаткові запитання. Приклади запитань лікаря для з’ясування скарг: “Що Вас турбує?”, “На що Ви скаржитеся?”, “Які у Вас скарги щодо здоров’я?” Лікареві при виясненні скарг у розмові з пацієнтом необхідно з’ясувати:

1) локалізацію неприємного відчуття;

2) причини і умови виникнення неприємного відчуття;

3) час виникнення даного прояву;

4) характер прояву та його іррадіація;

5) інтенсивність відчуття;

6) тривалість явища;

7) вплив ліків на дане відчуття.

На основі ретельно зібраних скарг, лікар оцінює загальний стан хворого та визначає, в якому напрямі слід вести подальше дослідження.

6. Які питання і в якій послідовності включаються в anamnesis vitае?

В цій частині історії хвороби висвітлюються в хронологічній послідовності такі відомості з життя хворого, які мають відношення до стану його здоров'я, які спричинили розвиток основної та супутніх хвороб. Послідовно описують події різних вікових періодів, починаючи від народження і до моменту курації. Особливу увагу акцентують на датах і подіях захворювання, що викликали його загострення, або були факторами ризику недуги. Опис зазвичай здійснюють у такій послідовності.

Раннє дитинство: народився вчасно, передчасно, чи з переносом; в якому віці батьків, вигодовувався грудним молоком, змішано чи штучно (молочними сумішами). Побутові умови, особливості життя та харчування у дитячому періоді. Перенесені захворювання дитячого віку.

Підлітковий та юнацький вік: коли пішов до школи, чи не відставав від своїх одноліток у розумовому та фізичному розвитку, з якого часу розпочав трудову діяльність (її характер); перенесені захворювання, травми, операції в цьому періоді життя.

Дорослий період: необхідно зазначити місцевість, в якій проживав хворий переважну частину свого життя (суха, волога, болотиста, гірська, ендемічно небезпечна у відношенні до деяких захворювань, зокрема зобу, сечокислого діатезу, жовчнокам'яної хвороби). Основні види трудової діяльності, якою займався хворий протягом більшої частини життя, умови праці, наявність професійних шкідливостей; якщо хворий є інвалідом праці - відмітити групу інвалідності та її причину. Житлово-побутові умови дорослого періоду життя. Особливості харчування: чи дотримується фізіологічного ритму, режиму харчування (регулярність приймання їжі, особливості харчового раціону: переважання в їжі овочів, фруктів, м'яса, молочних продуктів, зловживання солодощами, кухонною сіллю, спеціями).

Шкідливі звички: тютюнопаління, зловживання алкоголем, чаєм, кавою, пристрасть до наркотиків, транквілізаторів. Водний, сольовий режим: чи зловживає солоною їжею і рідиною в звичайних кліматичних умовах.

Перенесені захворювання, травми, операції (описують в хронологічній послідовності). Венерічні захворювання (гонорея, сифиліс), туберкульоз, інфекційний гепатит, малярія.

Сімейний анамнез: одружений (заміжня) Для жінок: менструації (вік початку), регулярність, кількість вагітностей, самовільних абортів, викидиши, кількість пологів.

Здоров'я батьків та інших членів сім'ї за однокровною лінією у минулому та на момент обстеженя (якщо батьки померли, вказати в якому віці та причину смерті).

Спадковість: обтяжена чи ні у близьких за прямою лінією родичів, тобто чи зустрічались у них подібні гострі або хронічні захворювання (вказати які).

Алергологічний анамнез: чи відмічалась у минулому або нині непере-посність окремих речовин, в т. ч. медикаментів. Поява свербіння, почервоніння шкіри, набряк обличчя після вживання певних харчових продуктів, медикаментів або при контакті з хімічними чи природними продуктами, в тому числі лікарськими рослинами - вказати, у чому це проявлялось; відмічались алергійні реакції або алергійні захворювання у членів сім'ї.