11. Біблія як об’єкт перекладацької діяльності у Європі.

Основні переклади Біблії на нові європейські. мови були створені після 11 ст. На головні європ. мови Біблія переводилася десятки і навіть сотні разів. Албанські переклади. У 1827 вийшов переклад южноалбанскій діалект, а в 1869 - на североалбанскій. У 1913 був виданий переклад НЗ та частини ВЗ, що слідував загальноприйнятої албанської орфографії. Англійські переклади. Окремі частини Свящ. Письма перекладалися в Англії ще в Середні століття, починаючи з 7 ст. Перший повний переклад був здійснений з * Вульгати * Вікліф (14 ст.). Цілком він був надрукований лише в 1850. З мов оригіналу Писання перекладав * Тіндейл. Робота над ВЗ не була ним закінчена, а НЗ вийшов у Німеччині (1525-26). Тіндейл використовував переклад Вікліфа, * Еразма Роттердамського і * Лютера. Цей переклад, у свою чергу, вплинув на повну першодруків англ. Біблію * Кавердейл (1535), до-раю по своїй структурі слідувала лютерівському Біблії. Переклади Тіндейла і Кавердейл лягли в основу "Метьюсовой Біблії" * Роджерса, виданої в 1537. "Метьюсова Біблія" була перероблена Кавердейл з урахуванням всіх попередніх перекладів. Ця перероблена Біблія ("Велика Біблія") вийшла в 1539, вона отримала широку популярність і за 2 роки витримала 7 видань. У 1560 протестанти, які втекли на континент, видали т. н. "Женевську Біблію", у підготовці до-рій взяли участь * Кальвін і * Беза. Переклад відбив всі досягнення бібл. філологів з часів Тіндейла. Фактично повторенням "Женевської Біблії" явилась "Єпископська Біблія" (1568), видана архієп. Метью Паркером (1504-75).Католич. англ. переклад вийшов у 1582 і в 1609-10. Величезне значення для історії англ. Біблії мав т. н. Авторизований переклад., Або "Біблія короля Якова". Він побачив світ в 1611 при королі Джеймса (Якова Шотландському), офіційно схваливши його (звідси і назва перекладу). Творці цього перекладу виходили з "Єпископської Біблії", але використовували весь досвід європ. переказів. Мова Авторизованого перекладу Біблії був визнаний класичним; вона відразу стала однією з найпопулярніших англ. версій. Аж до 1870 Авторизована Біблія залишалася загальноприйнятою в англ. церкви. Протягом 20 ст. робилися многочисл. спроби нового англ. перекладу. З них найбільшу популярність здобули Вестмінстерський Новий Завіт ("The Westminster Version of the Holy Scriptures", 1913), переклади Е. Гудспіта (1923), * Моффат (1924), Р. * Нокса (1955), Дж. Філіпса (1958) та ін Паралельно з цими перекладами група англо-американських протестантських вчених підготувала "Переглянутий загальноприйнятий переклад" ("Revised Standard Version", - RSV). У цьому перекладі, що вийшов в 1952, були враховані всі сучас. досягнення текстології та лінгвістики, а також особливості сучас. англ. мови. При роботі над RSV переклад неодноразово редагувався і змінювався. У наст. час це один із самих популярних переказів в англомовних країнах. В Америці він називається "American Revised Standard Version" (ARSV). Проте повністю він не зміг задовольнити ні біблеїстів, ні широкого читача, що викликало до життя ряд нових спроб, зроблених у 60-70-х рр.. Основною їх метою було зробити переклад більш науковим і одночасно ще більше наблизити до сучас.живої мови. Перерахуємо лише нек-риє з цих перекладів: а) англ. варіант * Єрусалимської Біблії (JB), випущений в 1 т. під ред. А. Джонса (1966 і наступні вид.). б) Нова Англійська Біблія (NEB), видана під ред. * Додда за участю представників мн. протестантських церков. НЗ вийшов в 1961, а повністю - в 1970. Над перекладом працювали богослови, біблеїсти і письменники. Текст відрізняється високим літ. рівнем і відповідає сучас. англ. мови. Перекладачі прагнули уникати буквалізму, причому в ряді випадків приводили можливі варіанти читання і перекладу. Італійські переклади. Найдавніші рукописи Біблії на діалектах італ. мови відносяться до 13-15 ст. У 1471 у Венеції була випущена першодруків італ. Біблія, перекладена бенедиктинців Нікколо де Малерба. Антоніо Бручіоллі зробив новий повний переклад (НЗ - 1530, ВЗ - 1532). Перша протестантська Біблія на італ.мовою, перекладена з мов оригіналу, була підготовлена ​​Джованні Діодаті і вийшла в Женеві (1607). Антоніо Мартіні, згодом архиєп. Флорентійський, переклав Біблію з Вульгати (НЗ - 1769-71, ВЗ - 1776-81).  Протягом 19 ст. Біблія з'явилася на 10 італ. діалектах. У 20 ст. також було зроблено багато перекладів на італ. мову.  У наст. час виходить "Новітній переклад Біблії з мов оригіналу" в 45 томах. Над ними працюють 36 католич. біблеїстів. Кожна книга постачена бібліографією, вступом і примітками. Протестантські переклади вийшли в 1921 і 1930. У 1974 опублікований італ. варіант Єрусалимської Біблії.  Німецькі переклади. Частковий самій ранній рукопису перекладу Біблії на герм.мова датується 738. До 9 ст. вчені відносять рукопис перекладу, зробленого з * Діатессарон. Усього налічується бл. 200 ньому. бібл. манускриптів, що з'явилися до * Гутенберга. Переклад Йоганна Менделя (1466) був першим перекладом на сучас. ньому. мову. До виходу Біблії * Лютера побачило світ 18 друкованих перекладів на різні ньому. діалекти. Лютеровских переклад, закінчений в 1534, став визначальним як для подальшої роботи перекладачів, так і для всього розвитку ньому. мови і культури. Переклад * Пискатора (1602-04), багатий латинізмами й архаїзмами, багато в чому поступався йому. До 19 ст.ортодоксальні ньому. протестанти в основному лише редагували Біблію Лютера.Радикальні зміни були внесені до видання, що вийшли в Галле (1892) і Страсбурзі (1964).  У 18 ст. вийшло дек. перекладів, зроблених неортодоксальними протестантськими теологами: * Цінцендорф (1727), * Бенгела (1737) та ін У дусі * раціоналізму був витриманий парафраз 1735 ("Вертгеймская Біблія"). Про характер цієї праці можна судити з перекладу почав. рядків Кн. Буття: "Всі тіла Всесвіту і наша Земля створені на початку Богом. Що стосується Землі, то вона була оточена густим туманом і омивалася водами, над якими носився сильний вітер. Але скоро на ній стало світліше, як того вимагав Божественний промисел ..."  У 19 ст. Біблія (цілком або частково) переводилася видними протестантськими екзегетами: * Де ВЕТТА (ВЗ, 1809-12; НЗ, 1814), * Вайцзекер (НЗ, 1875), * Кауч (ВЗ, 1894) та ін като. переклади цього часу робилися переважно з Вульгати (1803, 1830, 1857). У 20 ст. в німецькомовних країнах з'явилася величезна кількість нових перекладів. Відзначимо католич. переклади П. Каттера (1915), І. Тільманн (1927), ченців-капуцинів К. Роша і Е. Хенне (1936), П. Рісслера і Р. Сторрі (1949), протестантів І. * Вайсса (1925), Про . * Хольцманна, * Шлаттера.  Одним з кращих католич. переказів вважається переклад П. Парча (1952), а протестантських - "Біблія Менге", опублікована Германом Менге в Штутгарті (1926). Менге постійно удосконалював свій переклад і на 97-му році життя підготував 11-е вид. (1939). Високим авторитетом у протестантів користується переклад 1931, створений до 400-річчя смерті * Цвінглі, а у католиків - нім. варіант * Єрусалимської Біблії (2-е вид. 1969). Ряд перекладів ВЗ на ньому. мовою був зроблений юдаїські перекладачами: * Мендельсоном, Л. Цунцом (1838), С. Бернфельдом (1902), * Бубером та ін

Французькі переклади. Є свідчення, що вказують на те, що вже в 12 ст."Вальденси" послідовники П. Вальдо, засновника одного з предреформац. рухів, перевели отд. частини Біблії на франц. мову. У тому ж сторіччі один нормандський чернець перевів Псалтир з лат. мови. В В 13. група вчених Паризького ун-ту видала першу повну Біблію у франц. перекладі, а канонік Гюйар Мулен зробив парафраз бібл. історії, доповнювався к-рий неодноразово. У завершеному вигляді він отримав назву "Великий Біблії" і витримав з 1487 по 1545 видань 12. У 1523 в Парижі вийшов анонімний переклад НЗ, автором к-якого, як вважають, був Жак Лефевр, відомий діяч Відродження. Повністю цей переклад був виданий в Антверпені в 1530-му У 1535 в Швейцарії вийшов протестантський пер. * Оліветана, двоюрідного брата * Кальвіна. Праця цей неодноразово перевидавався (за ред. * Бези та ін.) Остання редакція 1744 на довгий час стала загальновизнаною франц у. протестантів. В В 17. було зроблено дек. католич. переказів: Ш. Девілля (1613), Ж. Корбен (1643), абата М. де Мароль (1649), Д. Амело (1670), "Пор-Рояльскому Біблія (НЗ, 1667) та ін В В 18. вийшли переклади Р. * Симона (1702), * Кальмі (1724) і ін В В 19. у Франції було видано багато католич. і протестантських перекладів: переклад каноніків Ж. Бурассе і П. Жанві (1866), * Ройсс (1881), Л. Сьгоні (1880) і ін Всі переклади 20 ст. зроблені з мови оригіналу з урахуванням сучас. літ. мови і новітніх досягнень критики та філології. Найбільш відомі з них: Єрусалимська Біблія, * Екуменічний переклад Біблії, "Біблія Плеяди" під ред. * Дормой, Біблія в перекладі каноніка Остюки * (1973), Біблія, випущена "Біблійним товариством" (1978) та ін