10. Концепції побудови бюджетної політики держави

Перша концепція базується на тому, що бюджет повинен бути щорічно збалансований. До «Великої депресії» 30-х років щорічно балансуємий бюджет загальновизнано вважався бажаною метою державних фінансів і фінансової політики. Проте при більш ретельному розгляді цієї проблеми стає очевидним, що щорічно балансуємий бюджет в основному виключає або в значній мірі зменшує ефективність фіскальної політики держави, що має антициклічну, стабілізуючу спрямованість. Гірше того, щорічно бюджет, що балансується насправді заглиблює коливання економічного циклу.

Основний висновок такий: щорічно бюджет, що балансується не є економічно нейтральним. Не дивлячись на цю і інші проблеми, в багатьох країнах існує значна підтримка ідеї ухвалення конституційної поправки, що передбачає щорічне балансування бюджету.

Друга концепція базується на тому, що бюджет повинен бути збалансований в ході економічного циклу, а не щороку. Дана концепція припускає, що уряд здійснює антициклічну дію і одночасно прагне збалансувати бюджет. В цьому випадку, проте, бюджет не повинен балансувати щорічно. Достатньо, щоб він був збалансований в ході економічного циклу. Логічне обгрунтовування цієї концепції бюджетної політики просто, розумно і привабливо.

Третя концепція пов'язана з ідеєю так званих функціональних фінансів. Відповідно до цієї ідеї питання про збалансованість бюджету - на щорічній або на циклічній основі - другорядний. Первинною метою федеральних фінансів є забезпечення не інфляційної повної зайнятості, тобто балансування економіки, а не бюджету. Якщо досягнення цієї мети супроводиться стійким позитивним сальдо або великим і все зростаючим державним боргом - хай буде так. Відповідно до даної концепції проблеми, пов'язані з державними дефіцитами або надлишками, малозначимы порівняно з вищою ступеню небажаними альтернативами тривалих спадів або стійкої інфляції.

11. Роль і завдання основних міжнародних фінансових організацій

Міжнародні фінансові організації відіграють дедалі більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Це пояснюється тим, що саме через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн, що здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості.

У світовій практиці основні міжнародні фінансові інституції об'єднані під загальною назвою "Світовий банк". Підрозділами Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорацію та Багатостороннє агентство гарантій інвестицій.