- •Урок як основні форма організації навчального процесу. Види уроків, їх класифікація.
- •16Структура уроку зарубіжної літератури. Основні види роботи на уроках літератури.
- •17Проблема нестандартних уроків. Вимоги до сучасного уроку зарубіжної літератури.
- •23Планування роботи вчителя із зарубіжної літератури.
- •Сочинения на литературные темы.
- •Работа с учебником
- •План урока по развитию речи (обучение подробному пересказу) в 5 классе
- •Ход урока
План урока по развитию речи (обучение подробному пересказу) в 5 классе
Тема. Обучение подробному пересказу отрывка из повести Н.В. Гоголя
«Шинель».
Цель: подготовить учащихся к устному пересказу и изложению отрывка
художественного текста;
предупредить грамматические, синтаксические и речевые ошибки;
развивать умение последовательно, логично, правильно излагать свои
мысли;
воспитывать чувства сопереживания, сострадания, гуманизма.
Ход урока
I. Организационная часть
1. Объявление целей предстоящего урока
II. Новый материал
1.Беседа
2. Словарная работа
3. Чтение отрывка учителем
4. Беседа по содержанию
5. Деление текста на части и составление плана
6. Языковой анализ отрывка
а). Объяснить написания слов:
б). Подобрать синонимы к словам:
в). Выписать из текста словосочетания, которые использованы для описания главного героя.
г). К данным сказуемым подобрать подлежащие:
д). Переписать, вставив пропущенные буквы:
е). Устно исправить ошибки в предложениях:
ж). Из сложных предложений сделать несколько простых, записать их.
7. Пересказ каждого пункта плана отрывка (1-2 ученика рассказывают, остальные слушают, исправляют, дополняют ответы)
8. Пересказ всего отрывка по плану (1-2 ученика)
9. Запись опорной лексики:
10. Письменное выполнение изложения
III. Домашнее задание.
Подготовить устный пересказ близко к тексту на оценку.
Уроки виразного читання і методика їх проведення (на конкретному прикладі
Урок-семінар Семінар можна проводити після кількох (двох-чотирьох) уроків-лекцій або під час вивчення нового матеріалу, який відсутній у підручнику.
Завдання уроку-семінару
1. Перевірити якість засвоєння нового матеріалу.
3. Навчити учнів застосовувати знання, одержані на практиці, для аналізу різних процесів.
Головна умова семінару – допомогти учням підготувати відповіді на всі питання з подальшим оформленням у вигляді виступу, тез, таблиць тощо
Основні принципи організації уроку-семінару
1. Клас наперед поділено на групи («доповідачі», «рецензенти», «хроністи», «журналісти» тощо), оголошено тему, план і літературу до семінару.
2. Кожен учасник будь-якої з груп бере участь у семінарі.
4. Кожен член групи бере участь у виступах.
Основні правила уроку-семінару
1. Тема семінарського заняття визначається вчителем, виходячи з того, що вона, скажімо, відсутня в шкільному підручнику.
2. Усі учні повинні записати тему, план та літературу майбутнього семінарського заняття.
3. Вироблення регламенту уроку є обов’язковим, адже це дає змогу виступити якомога більшій кількості учнів класу і не дає їм розслаблятися на уроці.
Регламент уроку-семінару
1-й етап. Доповідач №1 виступає з повідомленням, що розкриває перше питання семінару.
2-й етап. Рецензент №1 робить рецензію відповіді Доповідача №1 і доповнює її, якщо це потрібно.
3-й етап. Хроніст №1 складає табличку на основі цих виступів.
4-й етап. Журналіст №1 на основі виступів своїх попередників придумує перше запитання і ставить його для всіх учнів класу. Все знову повторюється до тих пір, доки не вичерпаються питання плану семінарського заняття.
5-й етап. Підсумок уроку. Оцінювання учнів. Домашнє завдання.
Дискусія має багато різновидів, а саме – дебати, диспут та власне дискусія. Ми зупинимось на диспуті. Це обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного розв ’язання. Диспут виникає внаслідок спілкування вчителя й учнів одного з одним, у процесі розв ’язання проблемної ситуації
Механізм виникнення дискусії (диспуту)
Проблемна ситуація, що характеризує психологічний стан учнів, поряд з інтелектуальними труднощами супроводжується підвищенням пізнавальної активності й бажанням розібратися у проблемі.
Будь-яка дискусія (диспут) включає три компоненти:
1. Пізнавальний включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла.
2. Операційно-комунікативний означає вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способами здійснення логічної операції.
3. Емоційно-оціночний включає емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви, оцінки.
Основні принципи організації уроку-диспуту
1. Клас наперед поділено на групи (стверджувальна та заперечу вальна сторона, може бути й нейтральна сторона, але обов’язково слід обґрунтувати таку позицію).
2. Команди-опоненти проводять між собою дискусію.
3. Після кожного уроку-диспуту команди змінюють свого лідера (капітана), щоб кожний учасник набрав досвіду лідерства.
4. Кожен учасник команди обов’язково бере участь в уроці-диспуті, відстоюючи позицію своєї команди, для решти учнів, що не потрапили до жодної з команд, учитель ставить завдання, яке вони розв ’язують протягом уроку.
Основні правила уроку-диспуту
1. Теза уроку-диспуту визначається вчителем наперед і залежить від теми, що вивчається за програмою.
2. Усі учні повинні записати тезу і самостійно або за допомогою вчителя підготуватися до уроку. Підготовка проходить згідно з поділом учнів на групи.
3. Під час підготовки до уроку вчитель повинен дати учням список рекомендованої літератури, а якщо учням важко її знайти, то зробити ксерокопії головних фрагментів, розділів чи статей.
4. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, адже це дозволить виступати всім учням класу.
