32.Закони заломлення світла. Абсолютний і відносний показник заломлення. Повне відбивання.

Закони заломлення світла:1)Промінь падаючий і промінь заломлений лежать в площині з перпендикуляром поставлений у точці падіння проміння що розділяє ці два середовища. 2)Відношення синуса кута падіння і синуса кута заломлення є сталою величиною для розділюваних двох середовищ

Абсолютний показник заломлення— це характерне для середовища число, яке визначає в скільки разів швидкість розповсюдження світла в середовищі менша за швидкість світла у вакуумі. Величину показника заломлення середовища характеризують також терміном оптична густина.

Відносний показник заломлення світла показує, у скільки разів швидкість світла в першому середовищі більше, ніж у другій.Відносний кут заломлення знаходиться шляхом знаходження приватного абсолютних показників заломлення.

Якщо світло поширюється з середовища, оптично більш густого в менш густе, може спостерігатися явище повного відбивання світла. За певного кута падіння в друге середовище промінь взагалі не пройде і повністю відіб’ється в перше.Кут падіння, за якого світло починає повністю відбиватися в перше середовище, називають граничним кутом повного відбивання. Для того щоб знайти синус граничного кута, необхідно одиницю поділити на показник заломлення середовища.

33.Світлотехнічні величини. Закони освітленості. Для того щоб визначити енергію світла що поширюється від тих чи інших джерел використовують світлотехнічні величини. Свiтлотехнiчнi величини - це показники, що визначають виробниче освiтлення, основане на оцiнцi вiдчуттiв, виникаючих вiд впливу свiтлового випромiнювання на очi. Розрiзнюють кiлькiснi та якiснi показники, що характеризують освiтлення виробничих примiщень.

Свiтло - це видима частина спектру електромагнiтного випромiнювання з довжиною хвилi вiд 380-760 нм.. Попадаючи на сітчату оболонку очей, воно викликає зорове вiдчуття. Закони освітленості: 1) Освітленість, яку створює точкове джерело, залежить від сили світла J і від відстані r, до джерела тієї поверхні, що освітлюється Ео = J / r2, це сніввідношення називають першим законом освітленості: Якщо промені падають перпендикулярно до поверхні, то перший закон читається так: освітленість такої поверхні прямо пропорційна силі світла джерела і обернено пропорційна квадрату відстані поверхні від джерела. 2) Якщо промені падають на поверхню не перпендикулярно, то освітленість залежить від кута падіння променя i на поверхню.

Освітленість поверхні при довільному падінні променів прямо пропорційна косинусу кута падіння променів на цю поверхню.E = Eo cos i це співвідношення називається другим законом освітленості: Якщо об’єднати разом обидва закони, то одержується узагальнена формула освітленості, яка включає всі можливі варіанти падіння променів: E = J cos i / r2. За цією формулою можна обчислювати освітленість різних ділянок поверхні, яку освітлює точкове джерело. Якщо освітленість створюється кількома джерелами, то результуюча очвітленість дорівнює сумі освітленостей, створюваних кожним джерелом окремо.