2)Розташована в південно-східній частині країни, в середній і нижній течії Дніпра. Площа - 31,9 тис. Кв. Км (5,3% території країни).

В області 55 річок. Головна водна артерія - Дніпро, який перетинає територію області з північного заходу на південний схід. Тут протікають також його притоки Оріль, Самара, Базавлук, Інгулець із Саксаганню та ін.

В області налічується 105 природно-заповідних територій і об'єктів.

Область має значні рекреаційні ресурси, основними складовими яких є м'який клімат, мінеральні води і лікувальні грязі (озеро Солоний Лиман у Новомосковському районі).

В області діє 61 готель, у тому числі туристські - "Рассвет" у Дніпропетровську і "Самара" в Новомосковську; 2 мотеля і один готельно-офісний центр.

В області функціонує 9 музеїв із 2 відділами. Дніпропетровський історичний музей створений у 1849 р. як громадський музей старожитностей Катеринославської губернії і зобов'язаний своїм заснуванням діяльності А. Фабра, Я. Грахова, О. Поля, Д. Яворницького. Фонди музею налічують 220 тис. експонатів, у тому числі археологічна, етнографічна, нумізматична, геральдична колекції, реліквії запорозького козацтва, стародруки XVI-XVII ст. тощо. Му-зейний комплекс включає меморіальний будинок-музей академіка Д. Яворницького, де вчений жив протягом 1905-1940 pp.

Дніпропетровський художній музей заснований у 1914 р. Його зібрання налічує понад 7 тис. творів мистецтва, серед яких - роботи А. Васнецова, В. Поленова, К. Брюллова, І. Рєпіна, В. Серова, І. Левітана, А. Куїнджі, М. Ге, К. Коровіна, Б. Кустодієва, М. Реріха та ін. Тут представлена також колекція петриківського декоративного розпису (понад 1,5 тис. одиниць).

У Дніпропетровській області на державному обліку перебуває 11,9 тисяч памяток, у тому числі 318 пам'яток архітектури.

У 1775 р. на місці злиття річок Кільчень і Самара (поблизу сучасного Новомосковська) планувалося будівництво адміністративного центру Новоросійської і Азовської губерній. Незабаром тут було зведено перші споруди. Проте місце було обрано невдало: навесні талі води перетворювали місцевість на болото. Тому вже на початку 1784 р. на правому березі Дніпра, на місці козацької слободи Половиця, закладено нове губернське місто, назване Катеринославом (нині Дніпропетровськ).

Архітектурною домінантою історичного центру Дніпропетровська є Спасо-Преображенський собор, зведений у 1830-1835 pp.

БИЛЕТ №11

1)Україна розташована у північній півкулі відносно екватора, на материку Євразія, у Східній Європі. На півдні вона омивається Чорним та Азовським морями. Це найбільша за площею країна Європи. Могутній Дніпро несе свої води через всю Україну, перетинаючи її з півночі на південь.

Рельєф Києва і його околиць. Він представлений рівнинними формами: на Лівобережжі - Придніпровська низовина, на Правобережжі в північній частині міста - Поліська низовина, в південній - Придніпровська височина. Високий правий берег Дніпра на Київщині займає відроги (відгалуження) Придніпровської височини. Ця підвищена ділянка називається Київське плато (“плато” із французької - плоский). Воно густо порізане балками та ярами. Місцевість то підноситься, утворюючи ряд окремих висот, то, знижується до рівня долини Дніпра. Найвищі точки висотою 106 м над рівнем Дніпра лежать в районі Печорська і Батиєвої гори. Найнижчі точки рельєфу розміщені на Подолі на березі Дніпра.

Перша половина осені суха і тепла, особливо вересень. Цей період називають бабиним літом. Похмура, з дощами погода наступає в кінці жовтня. Закінчується осінь 19-25 листопада.

Початок зими визначається зниженням середньої добової температури повітря нижче 00 С. Зима досить тривала, але порівняно тепла. Часто буває похмура погода. Стійкий сніговий покрив встановлюється в грудні. Сніг лежить в середньому 90-95 днів. Середня висота снігового покриву 15-20 см. Зимою часто надходить тепле повітря з моря, що призводить до відлиг, під час яких температура І повітря іноді підвищується до 5-100 С. У ці періоди може випадати мокрий сніг або дощ і утворюватись ожеледь чи льодова кірка. Значне зниження температури зимою пояснюється, насамперед, приходом холодного повітря з півночі та сходу. Через це окремі роки відзначаються суворими зимами.За початок весни береться дата перевищення середньодобової температури повітря 00 С (15-20 березня), кінець наступає 15-20 травня. Весна продовжується біля двох місяців. Літо починається в кінці травня, коли середньодобова температура повітря більше 15C, і закінчується на початку вересня. Воно тепле і вологе. Середні місячні температури всіх літніх місяців перевищують 18С, максимальні температури в липні і серпні досягають 39С.

В Україні у пересічний за водністю рік загальні запаси природної води

складають 94 км3, з яких доступні для використання 56,2 км3. Основна

частина водних ресурсів, що постійно відновлюються, припадає на річковий

стік — 85,1 км3 (без Дунаю). 60% річкового стоку формується на території

України (місцевий стік), 40% — за її межами (транзитний стік).

Головні ріки України: Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай.

Всього на території України понад 70 тис. річок, але тільки 117 з них

мають довжину понад 100 км. Влітку річки стають маловодними, чимало з

них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і

регулювання стоку на більшості рік створено водосховища.

В цілому водні ресурси України можна охарактеризувати як недостатні. У

маловодні роки дефіцит води відчувається навіть у басейнах великих рік.

Ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи. До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції. До першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісоплодові насадження і субальпійські деревні та чагарникові угруповання. До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій та використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.

До рекреаційних ресурсів відносяться компоненти природного середовища: клімат, ландшафт, поверхневі і підземні води, у тому числі мінеральні, рослинність і т.п., використовувані для задоволення рекреаційних потреб - лікувально-оздоровчих, пізнавальних, спортивних. Для проведення активного відпочинку використовуються також природні національні парки й окремі заповідники, а також території з пам'ятниками природи, історико-архітектурними й іншими визначними пам'ятками. Майже в усіх областях України є рекреаційні ресурси, серед яких домінують санаторно-курортні. Відомий на весь світ своїми санаторно-курортними умовами Південь України (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Донецька області і Автономна Республіка Крим). Треба відзначити, що крім кліматичних ресурсів, Південний берег Криму багатий на ресурси грязей для організації лікувальних закладів. Ще один за важливістю рекреаційних ресурсів є район Карпат, що вирізняється добрими умовами для організації як літнього, так і зимового відпочинку. Широко відомі своїми цілющими мінеральними водами Прикарпаття та Полтавська область. Кожен регіон має визначену структуру свого рекреаційного комплексу. На прикладі Прикарпатського та Закарпатського регіонів розглянемо структуру рекреаційного комплексу українських Карпат.