11. Сутність експертного методу. Способи організації експертного опитування.

Він являється більш формалізованим варіантомметоду колективного погляду. Метод експертних оцінок являє собою процедуру, яка дозволяє групі експертів дійти до згоди. Експерти, якізаповнюють докладний опитувальний лист з приводу проблеми, що розглядається.Вони записують також свої погляди на неї. Кожний експерт потім отримуєрезультати відповідей інших експертів, і його просять знову розглянути свійпрогноз, і якщо він не співпадає з прогнозами інших, просять пояснити, чому цетак. Процедура повторюється три або чотири рази, доки експерти не дійдуть до єдиного рішення.

Суть методу складається в проведенні експертами аналізу проблеми з якісною чи кількісною оцінкою суджень і формальною обробкою результатів індивідуальних думок.

Експертні методи застосовуються для обґрунтування цін напродукцію годинникової, радіотехнічної, оптико-механічної про-мисловості, на парфюмерно-косметичні вироби, вина, тваринніолії, сири та ін.

Експертне опитування - це опитування компетентних осіб, висококваліфікованих спеціалістів у певній галузі, які мають глибокі знання про предмет дослідження. В основу експертної оцінки покладена думка та інтуїція спеціалістів, добре знайомих з проблемою.

Експертні опитування — це опитування компетентних, тобто висококваліфікованих у певній галузі фахівців (експертів). Експертними оцінками називають результати експертного опитування, а під експертизою розуміють дослідження будь-якого об’єкта, ситуації, питання, що потребує спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

Експертні опитування становлять окремий різновид і мають свою специфіку у доборі респондентів, організації проведення та інструментарії опитування, методах аналізу отриманої інформації. Респондентами в експертному опитуванні є експерти, які володіють необхідними для оцінки поставлених в дослідженні питань знаннями та досвідом; та професійною інтуїцією.

Експертні методи опитування давно і широко застосовуються у вирішенні складних технічних, гуманітарних та соціально-економічних проблем [1, с. 16; 2, с. 3–4]. Коло ситуацій для розв’язання яких звертаються до експертів, становлять переважно малоормалізовані та неформалізовні проблеми. В практиці управління результати

експертних опитувань враховуються при прогнозуванні, розробці управлінських рішень та проектів, груповій оцінці особистості. Експертні опитування виконують такі прикладні функції: діагностичну, оцінювальну, прогностичну.

12. Зміст методу Дельфи й методу «мозкового штурму».

Ме́тод Де́льфі. Суть цього методу полягає в тому, щоб за допомогою серії послідовних дій — опитувань, інтерв'ю, мозкових штурмів — домогтися максимального консенсусу при визначенні правильного рішення. Аналіз за допомогою дельфійського методу проводиться в кілька етапів, результати обробляються статистичними методами.

Базовим принципом методу є те, що деяка кількість незалежних експертів (часто непов'язаних і не знають один про одного) краще оцінює і пророкує результат, ніж структурована група (колектив) особистостей. Дозволяє уникнути відкритих зіткнень між носіями протилежних позицій тому виключає безпосередній контакт експертів між собою і, отже, груповий вплив, що виникає при спільній роботі і складається в пристосуванні до думки більшості. Дає можливість проводити опитування екстериторіально, не збираючи експертів в одному місці (наприклад, за допомогою електронної пошти).

Суб'єкти :

• Групи дослідників, кожен з яких відповідає індивідуально в письмовій формі.

• Організаційна група — зводить думки експертів воєдино.

Метод «Дельфі» характеризується трьома особливостями, що відрізняють його від звичайних методів групової взаємодії експертів. До таких особливостей відносяться:

• анонімність експертів;

• використання результатів попереднього туру опитування;

• статистична характеристика групової відповіді.

Недоліком даного методу є те, що проблема науково-технічних зрушень, що корелюють, є дуже складною, тому що в реальному житті величину кореляції дуже важко вимірити, кореляційні зв'язки нечіткі і варіюють у широких межах у залежності від розглянутих досягнень.

«Мозкови́й штурм»— популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення.

Для проведення сеансу комплектують спеціальну групу з представників науково-дослідних, конструкторських, виробничих та інших підрозділів фірми — переважно від 6 до 10 чол. Призначають голову групи, який добре обізнаний з технікою застосування методу «М.ш.». До групи, як правило, входять 1-2 чол., які взагалі не обізнані з проблемою і є спеціалістами з інших галузей науки і техніки.

Сеанс здійснюється в два етапи. На першому допускається (й навіть заохочується) висування навіть безглуздих, як на перший погляд ідей, що їх записують, як правило, на магнітну стрічку всі без винятку за принципом: що більше ідей, то краще. Критикувати висловлені ідеї забороняється, тому що передчасне оцінювання ідей може вбити творчий ентузіазм, особливо у неспеціалістів. Допускається уточнення та комбінування ідей.

На другому етапі всі висунуті ідеї уважно вивчають висококваліфіковані спеціалісти-експерти й оцінюють за допомогою спеціальних таблиць критеріїв, розроблених заздалегідь. Більшу частину висловлених пропозицій відкидають, а ті ідеї, які найбільшою мірою відповідають усім критеріям, передають на розробку і впровадження у виробництво.

Ефективність методу «мозкового штурмування» зменшується, якщо в групі є сильна особа, що домінує над іншими, якщо недостатня кваліфікація учасників або якщо їх дуже багато.

Виділяються наступні модифікації (різновиди) традиційного методу мозкового штурму:

• чергування п'ятихвилинних мозкових штурмів з обдумуванням його результатів;

• чергування коротких (по 5-10 хвилин) періодів генерування ідей, дискусії та групового прийняття рішень з приватним аспектам розв'язуваної проблеми із загальною тривалістю до 2 годин;

• послідовні етапи висування пропозицій та їх обговорення (без різкої критики, але з оцінками і доповненнями) і заключний етап прийняття рішення.

Отже, Методи опитування - усне опитування: інтерв'ю, бесіда, експертна оцінка.

Опитування - прийом отримання інформації про суб'єктивний світ людей, їх уподобання, мотиви діяльності, думках і відносинах.

Опитування метод збору первинної інформації за допомогою звернення з питаннями до певної групи людей.

Опитування можуть бути:

· Письмові (анкета, твір) та усні (інтерв'ю, бесіда, експертна оцінка).

· Очні та заочні (поштові, пресові і т.д.).

· Експертні та масові.

· Вибіркові і суцільні.

· Первинні та повторні.

Опитування найбільш зручний спосіб отримання інформації. Він легко піддається обробці, інтерпретації, зберігання. У проведенні опитування беруть участь два учасники:

Кореспондент - дослідник.

Респондент-опитуваний.