2. Технологічна освіта та її складові частини.

Вже зазначалось, що методика навчання технології, як навчальний предмет базується на основі однієї з галузей педагогічної науки – «Технології». Методика будь-якого навчального предмета досліджує закономірності його вивчення.

Методика навчання технології характеризується об'єктом, завданнями і методами дослідження. Об'єктом вивчення є процес трудового навчання учнів у школі, включаючи всі його сторони: зміст навчального предмети, методи викладання, пізнавальну діяльність учнів, наслідки навчання та ін.

Як бачимо, методика має складний об'єкт дослідження. До того ж він є системним, бо всі його складові пов'язані між собою і знаходяться у взаємозалежності. Такі об'єкти так і називаються - складними системними і вимагають системного дослідження, тобто дослідження складових об'єкта у їх взаємозв'язку та взаємозалежності.

Педагогічні дослідження, де застосовувався системний підхід до об'єктів вивчення, виявились досить ефективними. Тому можна вважати, до доцільність системного дослідження при вивченні ряду педагогічних процесів та явищ у принципі доведено. Отже, можна припустити, що так само ефективним виявиться системне дослідження і при вивченні трудового навчання.

Так, про трудове навчання як системний об'єкт вивчення слід сказати, що воно характеризується своїми зовнішніми та внутрішніми зв'язками,

Зовнішні зв'язки характеризують трудове навчання як елемент систем більш високого рівня, внутрішні - розкривають взаємозв'язок елементів, які його складають. Залежно від завдань дослідження трудове навчання можна розглядати як елемент загальної системи навчання, системи виховання, системи підготовки кадрів.

У зв’язку з цим виникає необхідність визначити, з яких основних елементів складається дидактична система навчання технології.

Під «навчанням технології» розуміють навчальний предмет, який передбачається шкільним навчальним планом, тобто дидактично обґрунтовану систему знань, умінь та навичок, відібраних з відповідних галузей науки для вивчення в навчальному закладі. Отже, можна розглядати предмет технології як процес передавання та засвоєння відповідних знань, умінь та навичок і способів пізнавальної діяльності людини, місце в якому займають методи та організаційні форми навчання.

Технології як шкільний навчальний предмет та як відповідний йому навчальний процес протиставляють виробничому навчанню. Поняття «виробниче навчання» має подвійне трактування.

У системі профтехосвіти під виробничим навчання завжди розуміли спеціальний навчальний предмет, призначений для практичної підготовки у процесі навчання.

У практиці роботи середньої загальноосвітньої школи виробниче навчання вважається адекватним професійному. Протиставлення трудового та виробничого навчання може відбуватися по двох основних напрямках:

- за рівнем формування трудових практичних умінь та навичок;

- за організаційним співвідношенням між теоретичною та практичною підготовкою.

У процесі виробничого навчання ставиться за мету довести трудові практичні вміння та навички до професійного рівня. У процесі трудового навчання у школі, така мета не ставиться.

Так при трудовому навчанні у загальноосвітній школі не розрізняють уроки теоретичного та практичного навчання. Найчастіше кожний урок присвячується і викладанню нового теоретичного матеріалу, і формуванню або удосконаленню практичних трудових умінь та навичок.

У професійно-технічних навчальних закладах трудова підготовка відбувається у процесі вивчення ряду так званих спеціальних предметів. З них - виробниче навчання присвячується практичній підготовці, а спец технологія, допуски і технічні вимірювання, технічне креслення тощо - теоретичній підготовці.

У процесі професійної підготовки (виробниче навчання) у загальноосвітній школі теоретична підготовка не виділяється в окремий навчальний предмет, але в самому навчальному предметі (виробничому навчанні) розрізняють уроки з теоретичного і практичного навчання.

З наведених фактів видно, що на практиці ще немає чіткого розмежування між поняттями " навчання технології" та "виробниче навчання".

Якщо звернутись до історії трудового навчання, то неважко переконатись, що термін "трудове навчання" вперше почив застосовуватись у тому розумінні, яке вкладається нині в термін "виробниче навчання" у системі профтехосвіти.

Тому можна вважати зміст поняття "виробниче навчання" у розумінні, прийнятому в системі профтехосвіти, виправданим не лише практично, а й історично. Одночасно слід зазначити, що застосування терміну "виробниче навчання" в загальноосвітній школі є довільним.

Протиставлення навчання технології та виробничого навчання при вирішенні деяких завдань є цілком закономірним, бо дає змогу провести межу між професійною та непрофесійною трудовою підготовкою.

Разом з тим, залежно від завдань дослідження, цілком виправданим слід вважати і підхід, протилежний щойно зазначеному, коли па перший план висуваються не відмінності між трудовим та виробничим навчанням, а те, що в них є спільного. В такому разі виробниче навчання може розглядатись як окремий випадок трудового навчання, коли ставиться за мету набуття певної професії.

Такий підхід перевірено вже у деяких педагогічних дослідженнях, і доведено його ефективність.

Спираючись на наведені вище міркування, можна вказати, що дидактична система трудового навчання включає два основні елементи: трудове навчання як навчальний предмет, трудове навчання як навчальний процес.

Крім того, системне дослідження значно підвищує вимоги до понятійного апарата. В зв'язку з цим вимагає логічного аналізу саме поняття "система трудового навчання". Щоб в цьому переконатись, досить навести визначення поняття "система виробничого навчання", яке дається у педагогічній енциклопедії ("Поняття системи виробничого навчання" охоплює: принцип розчленування змісту виробничого навчання, порядок можливого групування його частин та послідовність оволодіння ними"), та у педагогічному словнику ("Системи трудового навчання - різні дидактичні шляхи формування знань, умінь та навичок у галуні технології виробництва").

Як бачимо, визначення понять різні, а приклади конкретних систем наводяться однакові (операційна, предметна та ін.).

Науково обґрунтоване визначення поняття "система трудового навчання" внесе ясність у теорію питання і в той же час допоможе своєчасно розпізнавати нові системи трудового навчання. Стане можливим також науково обґрунтований аналіз пропозицій щодо удосконалення існуючих систем навчання технології та розробки нових.