- •Означення матриць, типи матриць.
- •2. Розкриття невизначеностей з використанням правила Лопіталя.
- •3.Неперервність ф-ї в точці та на проміжку.
- •Означення неперервності в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •4.Означення похідної.
- •Похідні основних елементарних функцій
- •6.Диференціал ф-ї. Геометричний зміст. Застосуваннядо наближених обчислень.
- •7.Основні теореми диференціального числення.
- •8. Означення ф-й багатьох змінних.
- •9.Частинні похідні фбз.
- •10.Похідна за напрямом. Градієнт фбз.
- •11.Екстремуми фбз.Необхідна і достатня умови існування екстремуму ф-ї 2-х змінних.
- •12. Первісна.Невизначений інтеграл.
- •13.Визначений інтеграл.
- •14.Поняття та різновиди невласних інтегралів.
- •15.Звичайні диференціальні р-ння(др).Основні поняття.Задача Коші.
- •21.Числові ряди.
- •22.Ряд геометричної прогресії.Гармонічний ряд.
- •23. Достатня ознака збіжності для знакододатних рядів.
- •24.Знакозмінні ряди.Абсолютна та умовна збіжність.
- •25.Степеневі ряди.Інтервал та радіус збіжності.
- •26.Означення ф-ії багатьох змінних
- •1.Означення матриць, типи матриць.
- •2. Розкриття невизначеностей з використанням правила Лопіталя.
3.Неперервність ф-ї в точці та на проміжку.
Функція
дійсної
змінної, яка означена в області
, неперервна
в точці
якщо
для довільного
знайдеться
таке
(яке
залежить від
),
що з
випливає
Функція
неперервна
в області
,
якщо
неперервна
в кожній точці цієї області.
Для того щоб ф-я була неперервною в т х0 необх і достатньо щоб вик-сь наст умови:
Ф-я визначена в т х0
Лівостор і прав ост границі Е і рівні Ф(х0-0)=Ф(х0+0)
Ці одностор границі в т. х0=знач ф-ї в цій т. Ф(х0-0)=Ф(х0+0)=Ф(х0)
Якщо хоч 1 з цих умов не виконується в т. х0 то ф-я в цій т наз розривною, а сама т х0 наз точкою розриву ф-ї
Означення неперервності в точці
Функція f називається неперервною в точці якщо:
функція f(x) визначена в точці x0.
існує границя
.
Означення неперервності в точці за Коші
Функція
f називається неперервною в точці
якщо:
,
що
=>
Означення неперервності в точці за Гейне
Функція
f називається неперервною в точці
якщо:
,
якщо
,
то
.
Точки розриву
Точка розриву - це така точка (значення аргументу) в якій функція не є неперервною.
Розрізняють такі види точок розриву:
Розрив називають усувним, якщо в даній точці існує границя функції, що не збігається з значенням функції.
Точку називають точкою розриву першого роду, якщо існують скінченні ліва та права границі в даній точці, та вони не збігаються.
Якщо хоча б одна одностороння границя не існує, чи нескінченна, то точку називають точкою розриву другого роду.
Основні властивості неперервних функцій
Теорема
1. Якщо функції
і
є
неперервними в точці
,
то в цій точці будуть неперервними і
функції
,
.
Теорема
2. Якщо
і
є
неперервними в точці
і
,
то в точці
є
неперервною також і функція
.
Зверніть
увагу: всі дробово-раціональні функції
і основні тригонометричні функції є
неперервними на будь-якому проміжку, у
кожній точці якого вони визначені.
Графік неперервної функції на такому
проміжку є безперервною лінією.
Теорема
3. Нехай функція неперервна на проміжку
і
приймає на його кінцях значення різних
знаків. Тоді вона обертається в нуль
хоча б в одній точці цього проміжку.
Якщо функція
є
монотонною на
,
то вона перетворюється на 0 тільки один
раз.
Наслідки
1)
Якщо функція неперервна на проміжку
,
то вона дістає на цьому проміжку будь-яке
значення M,
яке розташоване між
і
.
2)
Якщо функція неперервна на проміжку
і
не перетворюється на нуль всередині
цього проміжка, то вона має один і той
самий знак в усіх внутрішніх точках
проміжку.
Ці
властивості дають змогу обґрунтувати
метод інтервалів, який широко застосовується
для розв’язування нерівностей.
4.Означення похідної.
Похідною функції f(x) у точці х0 називається границя (якщо вона існує) відношення приросту функції у точці х0 до приросту аргументу Δх, якщо приріст аргументу прямує до нуля і позначається f'(x0).
Похідні основних елементарних функцій:
(C)' = 0, де С - деяка стала;
(x)' = 1;
(ex)' = ex;
(xn)' = n•xn - 1;
(sin x)' = cos x;
(cos x)' = -sin x.
Основні правила диференціювання:
(c•u)' = c•u';
(u ± v)' = u ± v';
(u•v)' = u'v + uv';
Похідна складної функції f(g(x)) обчислюється за правилом (f(g(x)))' = f'(g(x))•g'(x).
Застосування похідної для дослідження функцій Якщо y'(x) > 0, то функція зростає. Якщо y'(x) < 0, то функція спадає. Якщо y'(x) = 0 (або не існує), то в точці x = x0 знаходиться екстремум функції (максимум або мінімум).
П
охідна
функції має такий геометричний
зміст:
похідна функції в заданій точці є кутовим
коефіцієнтом дотичної до графіка функції
в цій точці, тобто дорівнює тангенсу
кута нахилу дотичної до графіка функції
в заданій точці.
f(x0) =k = tg α
Розглянемо функцію у = f(x). її графік зображено на рис. У точці М(х0, у0) проведено дотичну до кривої у = f(x). Складемо рівняння дотичної AM, знаючи координати точки М(х0; у0) дотику і рівняння у = f(x) кривої. Дотична — це пряма. Рівняння будь-якої прямої має вигляд: у = kx + b.
Оскільки k = f'(x0), тому
рівняння дотичної має вигляд:
Знайдемо b,
виходячи з того, що дотична проходить
через точку М(х0;
у0) і
тому її координати задовольняють
рівнянню дотичної:
,
звідси b =
у0- f'(x0) •
х0.
Тепер підставимо значення b в рівняння (1) дотичної і одержимо:
Отже, рівняння дотичної до кривої у = f(x) в точці М(х0;у0) має вигляд:
(2)
Рівняння дотичної до кривої у = f(x) у заданій точці х0 можна знаходити за таким планом (схемою):
1. Записуємо рівняння (2) дотичної:
2. Знаходимо у0 = f(x0).
3. Знаходимо значення f'(x) у точці x0: f'(x0).
4. Підставляємо значення х0, у0 і f'(x0) у рівняння (2).
Приклад 1.
Складіть рівняння дотичної до графіка функції у = x2 - 4х в точці х0 = 1.
Виконайте
схематичний рисунок.
Розв'язання
1. y-yо = f'(xo)(x-xo) - рівняння шуканої дотичної.
2. Підставляємо значення x0 = 1, y0 = -З у0=-3
.,
f!(x0) = -2 у рівняння дотичної:
у + 3 = -2(х - 1), або у = -3 - 2х + 2, або у = -1-2х
Значення похідної в деякій точці дорівнює тангенсу кута, утвореного дотичною до кривої в цій точці з додатним напрямом осі Ох.
Механічний зміст похідної:
Я
кщо
задано функцію
,
за допомогою якої можна визначити
положення точки для будь-якого моменту
часу, то рух вважається заданим, а
рівняння
–
рівнянням руху.
Так,
в момент часу
точка
знаходиться в точці М на
відстані
.
Розглянемо момент
,
коли точка знаходиться в точці М1 на
відстані
від
точки О.
За час
точка
пройшла шлях
із
середньою швидкістю
.
Границя середньої швидкості за проміжок часу , коли прямує до нуля, називається швидкістю точки в довільний момент часу. Отже:
.
Швидкість точки, що рухається в довільний момент часу , похідною від шляху за часом, а похідна швидкості за часом є прискоренням.
Під час розв’язування задач з фізики користуються такими похідними:
|
|
|
|
|
|
|
|
Під фізичним змістом похідної розуміють швидкість зміни функції в цій точці. У зв’язку з цим можна визначити економічний зміст похідної як швидкість зміни деякого економічного процесу.
Враховуючи,
що похідна функції
–
це
,
і вважаючи, що витрати
виробництва
є функцією кількості
однорідної
продукції, що виробляється, знаходимо
середній приріст витрат на одиницю
продукції як
,
де
–
приріст витрат виробництва, а
–
приріст продукції. Тоді похідна
виражає
граничні витрати виробництва.
Приклад
3. На
основі досліджень отримали функцію
прибутку від ціни p за
одиницю продукції:
.
Яким буде граничний прибуток фірми
залежно від ціни для значень:
?
Розв’язання. Згідно
з економічним значенням похідної
граничний прибуток буде визначатися
похідною
:
Звідки
Отже,
при збільшенні ціни одиниці продукції
до 5 (
)
прибуток зростатиме і найбільшим буде
при
:
.
При
збільшенні ціни, починаючи з
,
прибуток фірми зменшуватиметься. Отже,
знак мінус у похідної
вказує,
що виробництво стане
менш прибутковим порівняно з оптимальним варіантом.
Знак похідної дозволяє проаналізувати поведінку функції не тільки в точці, але й на проміжку. Так, при значеннях змінної, за яких похідна додатна, функція зростає, а при тих значеннях змінної, за яких похідна від’ємна, функція спадає. Проміжки зростання та спадання функції називають проміжками монотонності.
Точки, в яких похідна дорівнює нулю і при переході через які змінює знак, називають точками локального екстремуму.
Причому при зміні знака похідної з плюса на мінус маємо локальний максимум, а з мінуса на плюс – локальний мінімум.
Дотична до кривої в точці — пряма, що проходить через цю точку, і в певному околі точки не має з нею інших спільних точок.
Наприклад, дотична до кола має рівно одну спільну точку з колом.
Загалом дотична може перетинати криву в далеких точках, як показано на малюнку.
Рівняння
дотичної до кривої
у
точці
має
вигляд:
де
- похідна
функції
у
точці
.
5.Правила диференціювання.Похідні основних елементарніх ф-й.
Дії знаходження похідних функцій називаються диференціюванням функцій і виконуються за такими правилами:

;