3. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів – щодо захисту прав споживачів;

• Антимонопольний комітет України – щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

• Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення – щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

• Міністерство фінансів України – щодо реклами державних цінних паперів;

• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку – щодо реклами на фондовому ринку.

На вимогу органів виконавчої влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов’язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Органи державної влади зобов’язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках – не пізніш як за один день.

Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення Закону України «Про рекламу» мають право:

• бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними Закону України «Про рекламу»;

• подавати необхідні документи, давати пояснення;

• отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них;

• оскаржувати дії чи бездіяльність виконавчого органу контролю та його посадових осіб до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. № 555 затверджено Положення про Національну координаційну раду з питань захисту прав споживачів. Національна координаційна рада з питань захисту прав споживачів (далі – Рада) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України. До основних завдань Ради віднесено окрім іншого створення умов для розвитку механізму саморегулювання рекламної діяльності, формування норм і правил поведінки на рекламному ринку тощо.

Завдання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняття «реклама».

2. Охарактеризуйте зовнішня і внутрішню рекламу, рекламу на транспорті.

3. Що таке соціальна реклама?

4. Дайте визначення поняття «недобросовісна реклама».

5. Визначте особливості рекламування окремих видів товару.

Які органи здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу?РОЗДІЛ 12. ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ В УКРАЇНІ

Питання для опрацювання:

1. Правові ознаки електронних документів.

2. Суб’єкти електронного документообігу.

3. Забезпечення електронного документообігу.

Рекомендована література:

1. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради, 2003. – № 36. – ст. 275.

2. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради, 2003. – № 36. – ст. 276.

3. Ради «Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку» («Директива про електронну комерцію») від 8 червня 2000 року.

4. Директива 1999/93/ЄС Європейського парламенту та Ради «Про систему електронних підписів, що застосовується в межах Співтовариства» від 13 грудня 1999 року.

5. Порядок застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1452.

6. Порядок обов’язкової передачі документованої інформації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1454.

7. Положення про центральний засвідчувальний орган, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1451.

8. Порядок акредитації центру сертифікації ключів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 р. № 903.

9. Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 680.

10. Перелік інформаційних та інших послуг електронної інформаційної системи «Електронний Уряд», затверджений Наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 15.08.2003 р. № 149 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів № 26930/2003.

11. Порядок надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи «Електронний Уряд», затверджений Наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 15.08.2003 р. № 149 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів № 26930/2003.

12. Доступ до інформації та електронне урядування / Автори- упорядники М.С.Демкова, М.В.Фігель. – К.: Факт, 2004. – 336 с.

13. е-майбутне та інформаційне право / В. Брижко, В. Цимбалюк, М. Швець, М. Коваль, Ю. Базанов/За ред. М.Швеця / 2-е вид., доп. – К. НДЦПІ АПрН України, 2006. – 234 с.