1.2. Поняття та визначення "криміналістична характеристика злочинів

Криміналістичну характеристику злочинів слід розглядати у двох аспектах—теоретичному і прикладному.

У теоретичному аспекті криміналістична характеристика — це наукова категорія криміналістики. У зв'язку з цим вона повинна мати своє загальне поняття, визначення (дефініцію), внутрішню структуру, посідати певне місце у системі криміналістики та виконувати певні функції.

У прикладному аспекті криміналістична характеристика повинна бути подана у вигляді описів, таблиць, схем, графіків, комп'ютерних програм тощо.

На даний час серед вчених - криміналістів єдиного погляду на теореотичні питання криміналістичної характеристики немає. В основному дискутуються такі питання: загальне поняття, визначення (дефініція), кількісний та якісний склад елементів, місце криміналістичної характеристики злочинів у системі криміналістики.

Розглянемо детальніше погляди вчених - криміналістів на теоретичні питання криміналістичної характеристики.

Вже можна констатувати, що у криміналістичній літературі сформувалася основа для окреслення загального поняття "криміналістична характеристика злочинів".

Поняття — цілісна сукупність суджень, думок, які що-небудь стверджують про відмінні ознаки об'єкту, що досліджується, виділяючи найбільш загальні і в той же час суттєві його ознаки [15].

Ознака — все те, в чому предмети, явища схожі один з одним або в чому вони відрізняються один від одного; показник, зовнішня сторона предмета або явища, за якою можна впізнати, визначити або описати предмет або явище. Кожний предмет, кожне явище мають різноманітні ознаки. За своїм значенням для предмета всі ознаки поділяються на суттєві і несуттєві [16].

Отже, з навколишньої реальності потрібно вичленити об'єкт вивчення та його відмінні ознаки, і ці ознаки повинні бути найбільш суттєвими.

О. Н. Колесніченко відзначав, що злочини мають "загальні риси криміналістичного характеру" [17]. Л. О. Сергєев зробив спробу дати більш розгорнуте поняття криміналістичної характеристики, перерахувавши елементи криміналістичної характеристики ,як сукупності ознак злочину і відзначив взаємозв'язки між цими елементами [18]. С. П. Мітрічев надавав: важливого значення вивченню "типових ознак, що характеризують особливості даного виду злочинів" [19].

На думку І. Ф. Герасимова, криміналістична характеристика є "сукупністю відомостей про такі загальні риси, типові ознаки, обставини і інші характерні риси певного виду (групи) злочинів, які мають організаційне і тактичне значення для розкриття цього виду (групи) злочинів" [20]. Аналогічна думка і І. Ф. Пантелєсва, який писав, що криміналістична характеристика повинна розглядатися як сукупність даних про злочин [21].

Т. А. Сєдова підкреслила, що криміналістичну характеристику складають знання про закономірності взаємодії і взаємозв'язків елементів (а не просто відомості про елементи), оскільки це дозволяє більш ефективно розслідувати злочин [22]. Цю думку підтримує 1 1. П. Лузгін: "у криміналістичній характеристиці злочинів повинні знайти відображення реальні зв'язки і залежності між окремими елементами" [23].

Такий же погляд на загальне поняття криміналістичної характеристики злочинів підтримують В. Г. Гончаренко, В. В. Клочков [24], Н. І. Кли-менко [25], В. Є. Коновалова, А. Г. Матусовський, М. В. Салтевський [26], А. О. Фокіна, М. П. Яблоков [27] та ряд інших вчених.

Аналіз основних поглядів на поняття криміналістичної характеристики злочинів показав, що вчені-криміналісти не дійшли єдиної думки про те, сукупність чого саме складає криміналістична характеристика виду (групи) або конкретного злочину.

Так, ряд вчених вважає, що це повинна бути сукупність "відомостей", "даних" або "інформації". Цієї думки дотримуються: Р. С. Белкін, І. Є. Биховський, А. В. Дулов у спільній роботі [28]. Л. Г. Відонов, В. Л. Відонов у спільній роботі [29], В. В. Клочков [30], О. Н. Колесніченко, В. П. Суєтнов, В. М.Хотенець у спільній роботі [ЗІ], В.О.Ледащев (32), І. Ф. Пантелсєв (33). В. В. Радаєв [34], В. Г. Танасевич, В. О. Образцов у спільній роботі (35] та ряд ін.

Інші вчені вважають, що це сукупність "рис" (Л. В. Вінницький, С. І. Медведев у спільній роботі [36], Г. А. Густов [37]); "ознак і якостей" (Л.Я.Драпкін [38]); "рис, якостей, ознак" (І. І. Артамонов [38], В. В. Куклін [40]); "особливостей" (Л.О.Сергеев [41], О. Г.Філіппов [42]); "рис, ознак, властивостей, відношень" (С. І. Вінокуров (431), "обставин" (О. О. Ейсман [44]) тощо.

Третя група вчених, з якими ми погоджуємося, вважають, що криміналістична характеристика — це не просто сукупність відомостей, даних, інформації, рис, якостей, ознак і т.п., а сукупність "відомостей про криміналістично значимі ознаки" (І. Ф. Герасимов (45], О. Н. Колесніченко (46), В. К. Лисиченко (47], М. О. Селіванов (48], Н. І. Хлюпін (49]).

Отже, аналіз викладених у юридичній літературі поглядів на загальне поняття криміналістичної характеристики злочинів дозволяє зробити висновок, що під криміналістичною характеристикою злочинів слід розуміти певним чином упорядковану сукупність даних (відомостей) про криміналістична значимі ознаки злочинів.

Кожний злочин має багато різних ознак. Одні з них мають значення для кримінально - правової кваліфікації злочину, правильного вирішення кримінальної справи, інші — для прийняття кримінально - процесуальних рішень, треті — для розкриття і розслідування тощо. Цей поділ відносний, оскільки всі ознаки взаємопов'язані між собою.

Однак виділення криміналістично значимих ознак, тобто тих, що мають значення для обрання ефективної системи слідчих дій і оперативно -розшукових заходів у розслідуванні, обумовлено в основному двома обставинами. Перша: існують ознаки, що мають тільки криміналістичне значення. Друга: дослідження і використання криміналістичних і інших ознак, що мають різне, в тому числі і криміналістичне значення, проводяться з метою успішного вирішення завдань, то забезпечують швидке, повне і всебічне розслідування [50].

Вважаємо, що внесення до криміналістичної характеристики ознак кримінально-правової або кримінологічної характеристики не буде їх дублювати, оскільки у новій моделі вони виконують іншу, суттєво нову функцію і служать вирішенню завдань криміналістики. Без врахування кримі-нально-лравових, кримінологічних та інших ознак, що мають криміналістичне значення, модель криміналістичної характеристики окремого виду (групи) або конкретного злочину була б неповною.

Одним із питань, яке також дискутується в юридичній літературі, є погляд на конструювання визначення (дефініції") криміналістичної характеристики злочинів. У підході до цього питання, у авторів запропонованих дефініцій криміналістичної характерисгики, виникають різні погляди на зовнішню будову і внутрішній зміст визначення.

Визначення, дефініція (лат. defіnіtіo), логічний прийом, що дозволяє формувати критерії відмінності об'єкта, що вивчається, від інших об'єктів, і розглядається як формулювання у наглядній і стислій формі основного змісту понять [51].

Дефініція необхідна тоді, коли потрібно визначити поняття, тобто встановити його межі, границі, що дозволяють відрізняти його від інших пов'язаних з ним понять. У цьому випадку потрібно виділити із загального поняття суттєві ознаки і тимчасово взяти їх ізольовано від інших і їх зна-чення, що знаходиться в понятті.

При підході до конструювання визначення криміналістичної харак-теристики е два погляди. Згідно першого, визначення повинно складатися Із перерахування елементів, з яких, на думку авторів, складається криміналістична характеристика злочинів.

Так, на думку Л. Я. Драпкіна, криміналістична характеристика злочинів — це наукова категорія, у якій з достатнім ступенем конкретності описані типові ознаки і властивості події, обстановки, способу і механізму вчинення суспільно небезпечних дій певної класифікаційної трупи, процесу утворення і локалізації доказів, типологічні ознаки особи і поведінки обвинувачуваних, потерпілих, а також стійкі особливості інших об'єктів замахів [52].

В. І. Куклін, визначає криміналістичну характеристику злочинів як "сукупність взаємопов'язаних відомостей про механізм і способи вчиненого злочину і його наслідках, особи потерпілого і злочинців, місця і умови вчиненого та інших структурних елементах, що сприяють визначенню напрямку, криміналістичних засобів, прийомів і методів розкриття, розслідування і попередження окремих видів злочинів" [53].

В. І. Шиканов конструює визначення наступним чином: "Криміналістична характеристика злочинів — наукова абстракція, що відображає в основному на статистичному (ймовірному рівні) дані про прийоми підготовки і способи вчинення окремих видів (підвидів) злочинів, ситуаційно обумовлені процеси виникнення відповідних змін у навколишньому середовищі, що можуть виступати як судові докази, здійснювані злочинцем спроби до приховання слідів злочину, а також інформацію про типові слідчі ситуації і інші обставини, які можуть мати значення для повного, всебічного і об'єктивного розслідування кримінальних справ" [54].

Запропоновані вище визначення громіздкі, вмішують різну кількість елементів криміналістичної характеристики, питання про які у криміналістичній літературі досить дискусійне. На нашу думку, просте перерахування елементів адекватно не відображає поняття криміналістичної характеристики злочинів.

Згідно іншого погляду, визначення криміналістичної характеристики потрібно конструювати, описуючи її упорядковану сукупність систему, модель) об'єктивних даних, особливостей, рис, властивостей, ознак злочину, виду (групи) злочинів. Типовими для даного підходу є такі конструкції дефініцій:

І.І. Артамонов, визначає криміналістичну характеристику як "науково розроблену систему найбільш суттєвих, типових криміналістичних рис, властивостей, ознак певної категорії злочинів, що відображаються у об'єктивній дійсності і у свідомості людей у вигляді специфічних слідів (матеріальних і ідеальних) [55].

У спільній роботі Л. Г. Відонов і В.Л. Відонов дають наступне визначення криміналістичної характеристики злочинів: це "система закономірно взаємопов'язаних криміналістичних даних про елементи складу злочину певних видів злочинів, що сприяють їх розкриттю і розслідуванню"561.

На думку Г. А. Густова, криміналістична характеристика злочинів це "оснований на практиці правоохоронних органів і криміналістичних дослідженнях опис злочину як реального явища, що має за мету оптимізацію процесу розкриття і розслідування злочинів і вирішення задач правосуддя" [57].

Аналогічним чином побудовані визначення, які запропоновані І. Ф. Герасимович (58), В. О. Образцовим (59], І. Ф. Пантелєєвим [60] та іншими вченими.

Заслуговують уваги наступні визначення криміналістичної характеристики злочиніів: О. Н. Колесніченка — "Криміналістична характеристика — це система відомостей про криміналістично значимі ознаки злочинів даного виду, що відображає закономірні зв'язки між ними і служить побудові і перевірці слідчих версій для вирішення основних завдань розслідування" (61); М. В. Салтевського — "Криміналістична характеристика — це інформаційна модель, що являє собою якісно-кількісний опис типових ознак конкретного виду (групи) злочинів" [62] та запропоноване В.Г.Гончаренком, Г. А. Кушніром, В.Л. Подпалим: "Криміналістична характеристика — ідеальна сукупність криміналістично значимих елементів і їх ознак про закономірності механізму конкретного виду злочинів 1 закономірностей формування джерел доказової інформації, що сприяють швидкому і ефективному розкриттю та розслідуванню злочинів" [63].

На нашу думку, криміналістична характеристика — це модель системи зведених відомостей про криміналістично значимі ознаки виду, групи або конкретного злочину.

Позитивними рисами запропонованої дефініції е наступні положення;

а) запропонована дефініція чітка та лаконічна;

б) інформація про ознаки упорядкована в модель. Модель — це штучно створений об'єкт у вигляді схеми, малюнку, логіко-математичних знакових формул, фізичної конструкції тощо, який аналогічно (подібно) об'єкту, що досліджується, відображає і відтворює в більш простому, зменшеному вигляді структуру, властивості, взаємозв'язки і відношення між елементами об'єкту, який досліджується, безпосереднє вивчення якого пов'язано з якими-небудь труднощами, великими витратами засобів і енергії або просто недоступно. Моделювання полегшує процес отримання інформації про предмет, що нас цікавить [64];

в) в модель зведена не просто будь-яка сукупність відомостей про криміналістично значимі ознаки, а їх система, тобто об'єднання взаємопов'язаних і розміщених у відповідному порядку елементів (частин) цілісного утворення [65];

г) дотримано інформаційний підхід;

д) запропоноване визначення у наочній і стислій формі формулює основний зміст поняття криміналістичної характеристики злочинів.

Слід також розглянути питання про співвідношення понять "криміналістична характеристика злочинів" та "предмет доказування".

В теорії кримінального процесу під предметом доказування розуміють сукупність передбачених кримінально - процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідно для вирішення заяв і повідомлень про злочини, кримінальної справи в цілому або судової справи у стадії виконання вироку, а також для прийняття процесуальних профілактичних заходів у справі [66].

Сукупність обставин, які необхідно встановити з метою вирішення кримінальної справи в цілому, передбачена КПК України, де у ст. 64 зазначається, що при проведенні попереднього слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню:

1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

2) вина обвинувачуваного у вчиненні злочину і мотиви злочину;

3) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинувачуваного, а також інші обставини, що характеризують особу обвинувачуваного;

4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

У ст. 23 КПК України зазначається, що при проведенні дізнання, попереднього слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину. Вказані обставини також входять до предмету доказування у кожній кримінальній справі.

У ст. 433 КПК України конкретизується предмет доказування стосовно до справ про злочини неповнолітніх і засоби з'ясування обставин, які входять до предмета доказування у цих справах. А у ст.ст. 417, 420 КПК України обставини, що входять до предмету доказування, конкретизуються відносно осіб, які захворіли або вчинили суспільно-небезпечні діяння в стані неосудності.

Елементами криміналістичної характеристики злочинів є сукупність. відомостей про предмет безпосереднього замаху, спосіб вчинення злочину в його широкому розумінні, слідову картину в її широкій інтерпретації, особу злочинця. А в цілому під криміналістичною характеристикою злочинів ми розуміємо зведену в модель систему відомостей про криміналістично значимі ознаки (вище вказані) виду, групи або конкретного злочину, тобто нас більше цікавлять у криміналістичній характеристиці відомості про зв'язки між елементами криміналістичної характеристики.

Вчені-криміналісти неоднозначно вирішують питання про співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з предметом доказування. Можна виділити чотири основні точки зору. Згідно першої, елементи криміналістичної характеристики злочинів схожі з обставинами, які входять до предмету доказування і не виходять за його межі. Цієї точки зору дотримується В. Г. Танасевич [67].

Згідно іншої точки зору до криміналістичної характеристики злочинів повинні входити елементи, які не ідентичні з обставинами, що входять до предмету доказування, тобто тільки ті елементи які не охоплюються предметом доказування. Таку ж точку зору підтримує В. О. Образцов [68].

Вчені, які дотримуються четвертої точки зору, вважають, що криміналістична характеристика злочинів і предмет доказування — різнопланові поняття і порівняння їх недопустимо. З цією точкою зору погоджується М. О. Селіванов [69].

Згідно четвертої точки зору до криміналістичної характеристики злочинів як елементи можуть входити обставини предмету доказування, а також інші відомості, які не охоплюються предметом доказування, тобто по суті криміналістична характеристика ширше предмету доказування. Дотримуючись цієї точки зору, М. Г. Ніколайчик зазначав, що "зміст криміналістичної характеристики складають дані про два види обставин: ті, що складають зміст предмету доказування конкретної кримінальної справи і ті, що виходять за його межі, однак мають значення для успіху доказування і основаного на ньому розкриття злочинів" [70]. Такої ж думки Л.Л.Каневський[71].

На нашу думку, щоб вирішити питання про співвідношення криміналістичної характеристики і предмету доказування, слід провести не однобокий аналіз, а більш глибший.

Перш за все, ці два поняття мають різну юридичну сутність. Сутність предмету доказування по кримінальній справі визначена кримінально-процесуальним законом (ст.ст 23, 64 КПК України), де дасться вичерпний перелік обставин, необхідних і достатніх, на думку законодавця, для встановлення істини по кримінальній справі будь-якої категорії. 1 ігнорування тієї чи іншої обставини недопустимо.

Криміналістична характеристика злочинів — це результат узагальнення і аналізу за спеціальною програмою кримінальних справ про злочини того або іншого виду, а пропозиції, що грунтуються на подібних дослідженнях носять рекомендаційний характер, тому що закономірні зв'язки між елементами криміналістичної характеристики злочинів носять ймовірно - статистичний характер.

По-друге, ці два поняття мають різні функції. Серед функцій криміналістичної характеристики злочинів слід назвати прикладну, пізнавальну, функцію заміщення, інформаційну, прогностичну, організаційно-методичну. В основному ці функції носять характер прогнозування та напрям оперативно-слідчого пошуку по конкретній кримінальній справі. Функція предмету доказування — визначення обставин, на встановлення яких повинен бути направлений оперативно-слідчий пошук.

По-третє, поняття "криміналістична характеристика" та "предмет доказування" мають різний зміст та структурні елементи. Так, зміст криміналістичної характеристики злочинів складають відомості про криміналістично значимі ознаки певного виду (групи) або конкретного злочину, а також взаємозв'язки між ними, в той же час предмет доказування складають обставини, що підлягають доказуванню по справах усіх категорій. Слід також відмітити, що у криміналістичній характеристиці злочинів сконцентровані не обставини, що визначають предмет доказування, а тільки дані: про них, і тільки ті, що містять криміналістично значиму інформацію.

Будь-яка інформація до криміналістичної характеристики злочинів не входить, тому що ряд обставин, які складають предмет доказування, не мають криміналістичного значення, зокрема вина обвинувачуваного у вчиненні злочину, розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та інші.

Однак слід зазначити, що поняття "криміналістична характеристика злочинів" та "предмет доказування" мають і дещо спільне. Так, звичайно, прогнозуючи і направляючи оперативно-слідчий пошук, криміналістична характеристика злочинів спрямовує його перш за все на ті обставини, які підлягають доказуванню по конкретній кримінальній справі, тобто на обставини, що звичайно входять до предмета доказування. Цю ж думку підтримують і провідні білоруські вчені-криміналісти І. С. Андрєєв, Г. І. Грамович та М. І. Порубов, які зазначають, що не дивлячись на деяку зовнішню схожість складових компонентів, предмет доказування та криміналістична характеристика злочинів — поняття не тотожні, не заміняючі та не поглинаючи одне одного. Перше з них відноситься до науки кримінального процесу, друге — категорія методики розслідування окремих видів злочинів. Знання обставин предмета доказування допомагає визначити напрямок І об'єм розслідування, знання ж обставин криміналістичної характеристики сприяє правильному визначенню засобів і методів розслідування та розкриттю злочинів [72].

Підводячи підсумок дискусії з приводу співвідношення понять криміналістичної характеристики злочинів та предмету доказування, слід відзначити, що ці два поняття мають розбіжності: а) за юридичною суттю, б) за функціями, які вони виконують, в) за змістом та структурними елементами. Однак вони мають і спільні ознаки, на які вище наголошувалося .

У одній з останніх публікацій [73], Р. С. Бєлкін справедливо зауважив, що нерідко у криміналістичній літературі можна зустріти вирази типу "криміналістична характеристика слідчої ситуації" або "криміналістична характеристика знарядь злочину" тощо. З точки зору вимог, що ставляться до мови криміналістики, ці вирази суперечать основному принципу застосування понять науки — їх однозначності. Термін "криміналістична характеристика" повинен вживатися тільки у тому розумінні, у якому він відповідає поняттю, що визначається цим терміном.