3.2 Попереднє вивчення парку-пам'ятника

Робота по реставрації включає цілий ряд послідовних етапів: архітектурно-реставраційного завдання, передпроектні дослідження, складання проекту, його здійснення в натурі, формування насаджень та догляд за ними, організація режиму охорони і використання.

Крім реставраційного завдання, яке офіційно називається в наш час “Планове завдання на реставрацію і відновлення”, одним з головних вихідних документів є історико-архітектурний опорний план пам'ятки, затверджений державними органами охорони пам'ятників.

Передпроектні дослідження мають за мету отримати достовірні дані про об'єкт, що реставрується, які дозволяють визначити стиль побудови, загальну композиційну ідею і відтворити образ пам'ятника в період створення або розквіту, і скласти всебічну характеристику його стану і оточуючого середовища до моменту початку реставраційних робіт.

Вивчення існуючої ситуації складається з наступних аспектів:

комплексної характеристики ландшафту (характеристики рельєфу, його природної структури, змін при створенні - архітектурній обробці і наступній експлуатації, зокрема стан терас, гірок, валів і т.п., їх походження);

просторово-композиційної оцінки (стиль і ступінь збереження відновлюваної композиційної структури, наявність її слідів або можливості їх виявлення; глибина проглядності ландшафту, структура насаджень, збереження першопочаткових меж об'єкту і т.п.);

визначення характеру і ступеня втрат в просторово-композиційному і дендрологічному образі;

характеристики гідрологічного режиму території (структура і межі водної системи, стан надземних водойм і джерел водопостачання, рівень залягання ґрунтових вод, ступінь підтоплення і затоплення за порами року та інші інженерно-геологічні умови);

характеристики ґрунтових та інших природних умов: фізичний і хімічний склад ґрунтів, величина родючого шару, характер підстилаючих порід, мікроклімат території (включаючи характер інсоляції, температуру і вологість повітря, аерацію);

оцінки стану оточуючого середовища (його забрудненості) в даний час і прогноз на майбутнє;

характеристики екологічних зв'язків в існуючих біоценозах;

ландшафтно-композиційної інвентаризації насаджень (стан, ступінь відповідності проектному вирішенню об'єкту, що реставрується, природне чи штучне походження);

подеревної інвентаризації (для ділянок із збереженою рослинністю) з визначенням якісного стану деревостану, його декоративності, віку, життєстійкості, ступеня відповідності дендрологічному складу насаджень часів створення об'єкту;

характеристики забудови і планів подальшого освоєння об'єкта і прилеглої території: наявність і стан будівель і споруд, членування території, порушення композиції візуальними викривленнями; схеми інженерного обладнання території;

характеристики використання в даний час (відомча приналежність, система землекористування, рівень рекреації, напруженість шляхів руху, місця концентрації відвідувачів і т.п.);

характеристики містобудівельної ситуації: роль об'єкта в системі озеленення міста і формування архітектурно-художнього образу місцерозташування, транспортна доступність, наявність інших озеленених територій, плани соціального розвитку району, що стосуються пам'ятки садово-паркового мистецтва і т.п.

Для оцінки існуючої ситуації використовуються різноманітні методи досліджень: геодезична, топографічна і таксаційна зйомки, ландшафтна таксація, естетична оцінка, аерофотозйомка, картографування, гідрологічні і ґрунтові дослідження, паркова археологія і т.п.

Джерелом вивчення історії парку є матеріали архівів, краєзнавчих музеїв, старовинні гравюри і фотографії, літературні джерела, альбоми по старовинних парках, натурні обстеження. Дані вивчення заносяться в спеціальну анкету.

Для меморіального об'єкту достовірність - головний принцип, і для її доказів не завжди достатньо матеріалів натурного обстеження. Тому проводиться ретельний науковий аналіз всіх джерел, що є в розпорядженні спеціалістів.

За ступенем важливості всі джерела про минуле парку-пам'ятки можна розділити на три види: картографічні, письмові і іконографічні.

До картографічних джерел відносяться плани садиб та парків, що показують їх планування в певний період. Однак, таких планів для багатьох об'єктів не складалося, тому частіше використовують плани садибних земель періоду генерального межування 70-80-х років XVIII ст. На них показано розташування садиби, приведені дані про площі і характер розподілу земель за категоріями, в окремих випадках в план включається і планування парку.

Письмові джерела - це ревізські казки, економічні примітки до планів, бюджетні книги, звіти керуючих, переписка, мемуари, рахунки і т.п. Крім того, це і спогади старожилів, записані в різні роки, і замітки в газетах, журналах про відвідування садиб різними особами. Цей обширний матеріал часто служить не тільки прямим джерелом про планування або характер насаджень, але і другорядним доказом ряду положень, висунутих на основі натурного обстеження.

До іконографічних джерел відносяться фотографії, а також малюнки і картини, виконані художниками і різні роки, а особливо в період меморіалізації. Ці матеріали - важлива допомога при відновленні окремих елементів оформлення, пейзажів або невеликих ділянок.