- •Білки, будова, біологічна роль. Властивості білків, класифікація.
- •Біосфера як цілісна система, її структура та межі. Біогенний кругообіг.
- •Біоценоз та природна система. Трофічна і просторова структури біоценозу. Екологічні ніші.
- •Трофічна структура біогеоценозу
- •Бродіння як спосіб отримання енергії мікроорганізмами. Види бродіння, хімізм. Промислове значення різних видів бродіння.
- •Будова і функціонування органів дихання людини.
- •Будова метафазної хромосоми. Поняття про каріотип. Мітоз та його біологічне значення.
- •Будова та біологічна роль рнк.
- •Взаємодія неалельних генів (компліментарність, епістаз, полімерія). Дія генів-модифікаторів.
- •Вища нервова діяльність. Умови і механізми утворення умовних рефлексів.
- •Відділ Лишайники. Компоненти лишайників. Життєві форми та анатомічна будова лишайників. Представники, їх характеристика, роль в природі і значення в господарстві.
- •Відділ Мохоподібні. Особливості морфологічної та анатомічної будови. Поширення та значення в природі.
- •Відділ Папоротеподібні. Морфологічна та анатомічна будова. Класифікація сучасних видів.
- •Відділ Плауновидні. Загальна характеристика. Клас Плауновидні. Морфологічна та анатомічна будова. Рівноспоровість у циклі відтворення. Характерні представники, необхідність їх охорони.
- •Відхилення від законів г. Менделя. Наддомінування, кодомінування, множинний алелізм, пенентрантність і експресивність.
- •37. Імунітет, види, фактори імунітету. Вакцини, сироватки, їх застосування.
- •38. Клас Аскоміцети. Ознаки аскоміцетів, їх географічне поширення та умови існування. Будова міцелію, способи розмноження. Принципи класифікації
- •39. Клас Дводольні. Ознаки дводольних. Поділ на підкласи.
- •40. Клас Ліліопсиди. Спільні ознаки однодольних. Їх морфологічна та анатомічна будова. Принципи класифікації.
- •41. Клас Ооміцети. Спільні ознаки. Поширення та умови існування. Будова тіла, розмноження. Класифікація. Їх значення в природі та заходи боротьби з паразитуючими видами.
- •42. Клас Плазуни, загальна характеристика та класифікація.
- •44. Клас Ссавці. Загальна характеристика. Особливості будови, розмноження і розвитку на прикладі типового представника.
- •45. Клас Хвойні. Особливості морфологічної і анатомічної будови. Значення в природі. Підклас Хвойні. Загальна характеристика і типові представники.
- •46. Клітинна інженерія. Культура калусних клітин. Мікроклональне розмноження.
- •47. Ліпіди, будова, біологічна роль. Прості і складні ліпіди, значення.
- •48. Мейоз. Характеристика етапів і стадій. Біологічне значення мейозу.
- •49. Механізм фотосинтезу. Світлова фаза фотосинтезу.
- •50. Механізми визначення статі: сингамний, прогамний, епігамний. Зчеплене зі статтю успадкування.
- •52. Надклас Риби. Особливості будови тіла у зв’язку з існуванням у водному середовищі.
- •53. Неспадкова та спадк мінливість. Мутації. Мутаційні фактори, класиф. Мут.
- •54. Нормальна мікрофлора організму людини (мікроорганізми шкіри, ротової порожнини, шлункового тракту, дихальних шляхів). Значення аутофлори в життєдіяльності людини.
- •55. Обмін вуглеводів, перетворення вуглеводів в процесі травлення. Внутрішньоклітинне перетворення вуглеводів (гліколіз, цикл Кребса, енергетичний вихід, значення).
- •3. Процеси перетворення вуглеводів на клітинному рівні
- •56. Опорно-рухова система людини. Будова та функціонування. М’язи та їх робота.
- •57. Організація генетичного матеріалу в еукаріот. Експресія генів.
- •59. Осмос. Клітина осмотична система. Явище плазмолізу, деплазмолізу. Тургор.
- •60. Основи селекції. Основні методи селекції. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І. Вавилова.
- •61. Основні двомембранні компоненти клітини, їх організація і функції
- •63. Основні одномембранні компоненти клітини, їх організація і функції.
- •66. Особливості будови тіла, фізіологічних функцій та розмноження типових представників класу Земноводн
- •67. Первиннопорожнинні тварини. Круглі черви – паразити рослинних та тваринних організмів.
- •68. Підклас Лілііди. Спільні ознаки підкласу. Характеристика родини Злакові. Характерні представники. Їх поширення в природі. Значення в господарстві.
- •69. Підклас Розиди. Загальна характеристика родин Розоцвіті, Бобові. Будова квіток, плодів. Значення. Характерні представники, їх поширення в природі і значення.
- •70. Поняття про гормони, класифікація за хімічною будовою, значення.
- •1 Група - б-пептидні гормони
- •2 Група - похідні а.К.
- •3 Група - стероїдні гормони
- •71. Порівняльна характеристика апоптозу та некрозу.
- •Сечостатева система людини. Механізм сечоутворення.
- •Синтез днк на матриці днк. Особливості реплікації днк у прокаріотів та еукаріотів.
- •Синтез рнк на матриці днк. Особливості транскрипції у прокаріотів та еукаріотів.
- •Спороутворення у бактерій та його біологічний сенс, будова та хімічний склад дозрілої спори, види розміщення ендоспор в бактеріальній клітині. Проростання спори.
- •Стійкість рослин як адаптивне пристосування до конкретних умов існування. Поняття про стреси, їх різноманітність.
- •Сучасні глобальні екологічні проблеми. Стан навколишнього середовища України.
- •Темнова фаза фотосинтезу. Масштаби і значення фотосинтезу.
- •Температура як екологічний фактор. Вплив температури на життєві процеси. Пойкілотермні та гомойотермні організми. Стратегії теплообміну.
- •Тип м’якуни. Анатомічні особливості первинноводних та вторинноводних м’якунів.
- •Тип плоскі черви. Будова тіла та особливості фізіологічних функцій типових представників.
- •Типи росту органів рослин. Інтенсивність росту. Крива Сакса і регуляція ростових процесів у рослин на різних рівнях організації. C.9
- •Ферменти, хімічна природа, будова, властивості. Особливості дії ферментів як біологічних каталізаторів, механізм дії. Класифікація ферментів.
- •Характеристика вегетативних органів рослин.
- •Характеристика генеративних органів рослин.
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Кросинговер.
- •Шляхи, рушійні сили та механізми висхідного та низхідного руху води по рослині.
Біосфера як цілісна система, її структура та межі. Біогенний кругообіг.
Біосфе́ра — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05% маси Землі.
Біосфери на інших планетах, окрім Землі, невідомі.
Перші уявлення про біосферу як «область життя» та зовнішню оболонку Землі належать Ж.-Б. Ламарку. Термін «біосфера» вперше застосував австрійський геолог Е.Зюсс (1875), називаючи ним окрему оболонку Землі, наповнену життям. Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3-11 км на суші й 0,5-1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — 28 км
Атмосфера Землі — найбільш легка оболонка Землі, що межує з космічним простором; через атмосферу здійснюється обмін речовини й енергії з космосом. Переважні елементи хімічного складу атмосфери: азот — N2 (78%), кисень — O2 (21%), аргон — Ar (1%), вуглекислий газ — CO2 (0,03%)[3].
Гідросфера — водяна оболонка Землі. У наслідок високої рухливості вода проникає повсюдно в різні природні утворення, навіть найчистіші атмосферні води містять від 10 до 50 мг/л розчинних речовин. Переважні елементи хімічного складу гідросфери окрім власне води: йони натрію — Na+, магнію — Mg2+, кальцію Ca2+, хлору — Cl−, сірка — S, вуглець — C. Найважливіша роль в житті живих організмів належить таким елементам, як азот — N, фосфор — P, калій — K, магній — Mg та сірка — S, що засвоюються ними. Головною особливістю океанічної води є те, що основні іони характеризуються постійним співвідношенням у всьому обсязі світового океану
Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, що складається з осадових і магматичних порід. Поверхневий шар літосфери, у якому здійснюється взаємодія живої матерії з мінеральною (неорганічною), являє собою ґрунт. Залишки організмів після розкладання переходять у гумус (родючу частину ґрунту). Складовими частинами ґрунту служать мінерали, органічні речовини, живі організми, вода, гази. Педосфера — ґрунтова оболонка планети, повністю просякнута живими організмами та складається з продуктів їх життєдіяльності. Переважні елементи хімічного складу літосфери: кисень — O, кремній — Si, алюміній — Al, залізо — Fe, кальцій — Ca, магній — Mg, натрій — Na, калій — K
Діяльність живих організмів супроводжується вилученням з навколишнього їх неживої природи велику кількість мінеральних речовин. Після смерті організмів складові їх хімічні елементи повертаються в навколишнє середовище. Так виникає біогенний кругообіг речовин у природі,тобто циркуляція речовин між атмосферою, гідросферою, літосферою і живими організмами.
Кругообіг води. Під дією енергії Сонця вода випаровується з поверхні водойм і повітряних течій-ями переносяться на великі відстані. Випадаючи на поверхнею суші у вигляді опадів, вона сприяє зруйнуванню гірських порід і робить складові їх мінерали доступними для рослин, мікроорганізмів і тварин. Вона розмиває верхній ґрунтовий шар і йде разом з розчинними в ній хімічними сполуками, органічними і неорганічними частками в моря й океани. Циркуляція води між океаном і сушею найважливіша ланка в підтримці життя на Землі.
