Освячення воїнів

Волхв: Перун іде до нас і главою златою трясе, блискавиці посіває до Сварги синьої і та твердіє од них! І Матір-Слава співає в Трудах наших ратних – і маємо стати послухати, і прагнути брані лютої за Русь нашу і Прасвятотців наших! Пісня "Мати Слава" Грім гримить во Сварзі синій І маємо летіти на ворогів, як ластівки швидкі і гримаві – і та бистрота є ознакою сім’ї нової, руської! Жрець2: Знаємо споконвіку, Що Земля ця наша. І маємо її боронити і словом і зброєю. Вороги вчорашні нині мають інші наймення, Та битва не припинилась, Ставши борнею і духу і тіла. Підходять воєвода та воїн з тих, що стоять у колі. Воєвода: Ми, Онуки Дажбожі, живемо за звичаєм Предків Рідних: ворог, що прийшов зі зброєю, на наші землі рідні, хай згине в нашому краї. Воїн: Ми є раттю нескоримою! Наша зброя дивиться на схід і захід, північ і південь. Долали ми ворогів, що вторгалися до землі нашої. І Рід наш живий завдяки жертовності вояцькій! Волхв: Станьте, як леви один за одного, І тримайтесь князів своїх, І Перун буде коло вас, І перемоги дасть вам Над ворогами Отцівської землі нашої! Слава Перуну! Воєвода зачитує присягу: Ми лицарі Роду руського клянемося Тобі, що будемо нещадними до ворогів Землі Рідної, будемо боронити Вітчизну нашу не шкодуючи свого життя! Воїни: Присягаємо! Воєвода підходить до Волхва. Жрець передає Волхву шаблю. Волхв підіймає її обома руками перед собою: Могутній Перуне! Освяти силою своєю зброю нашу. Волхв передає шаблю воєводі. Жриця бере дубовий вінок: Гей, Дубе, Дубе, наш Діду любий, Ходи в господу до нашого Роду. На наших мужів дай свої сили, Щоб злії духи їх не косили. На наших мужів дай свої м’язи, Щоб злії духи не рвали в’язи. На наших мужів дай свої моці, Щоб були з Перуном на кожному кроці! Жриця передає вінок Жрецю, той передає Волхву: Вогнем Перуновим освячується (проводить вінком над Вогнем). Воїни почергово підходять, стають на ліве коліно. Волхв віншує воїна вінком: Дубовим вінком віншується Дажбожий онук. Воєвода кладе на плечі шаблю: Мужньо стій в обороні Роду нашого! Слава Перуну! Воїн встає, піднімає праву руку до воєводи: Навіки слава!, повертається до лави: Слава Русі-Україні – і стає на місце. Після віншування та освячення перших восьми воїнів, жрець закликає бажаючих чоловіків взяти участь в обряді: Хто бажає долучитися до сили перунової, заходьте до кола! Волхв: Нехай во славу Перуна, онуки Дажбожі стануть у коло, з’єднають свою силу і відчують як сила Перунова сходить на них. Танок „Аркан” під удари тулумбаса і вигуки: Бий, бий, бий, Перуне! Волхв після танцю: О могутній Перуне! Освяти ратню борню нашу, підніми могутній Боже зброю, возвись душі наших воїнів, хай переможний клич залунає над полем битви. Будь з нами Перуне! Слава Перуну! Воїни виходять з кола.  

Освячення води

Після того як всі прийняли присягу, провести освячення води. “Перуновим топірцем” таємною дією освячуються води джерельні. Лити воду з глечика через дірку в топірці у миску. Головнями від вогнища освячується вода: Хай святиться Жива Водиця! (3 рази) Вода передається жриці: Дано-Водице, Водо-Студенице! Ти очищуєш коріння, креміння, луги і береги! Очисти Дажбожих онуків, дай їм здоров’я і силу! Окропити людей: Святою Водою очищуються і освячуються онуки Дажбожі! Будьте здорові, як джерельна Вода; будьте багаті, як Рідна Земля; будьте сильними та міцними, будьте привабливі, як червона Калина.