- •9. Порядок сертифікації аудиторів та порядок продовження дії сертифікату.
- •12. Правила професійної етики аудитора.
- •19. Структура та зміст ауд.Звіту.
- •21. Вибірка в аудиті.
- •24. Ауд. Ризик та його суть
- •30. Методика проведення а касових операцій.
- •32.Методика проведення а капіталу п/п.
- •34. Методика проведення а запасів.
- •35. Методика проведення а отриманих кредитів та позик.
- •38. Методика проведення а оз.
- •39. Методика проведення а малоцінних необоротн.Матер.Активів(нма).
- •40. Методика проведення а нематер.Активів.
- •44. Методика проведення аудиту правильності складання фін. Звітності.
- •45. Методика проведення а податкової звітності.
- •46. Ауд.Процедури проведення розрахунків з бюджетом.
- •48. Ауд.Процедури проведення операцій на поточних рахунках в установах банку, як в нац.Так і в ін.Валюті.
- •49. Аудиторські докази.
- •47. Ауд.Процедури проведення операцій із розрах.З працівниками по з/п.
- •50. Порядок застосування анал процедур в а.
- •53. Описати типові помилки при а запасів.
40. Методика проведення а нематер.Активів.
Напрямки і послідовність аудиту: 1) перевірка обґрунтованості складу НМА: а) по об’єктах, які внесені засновниками підприємства в СФ; б) по об’єктах, які придбані за плату; в) по об’єктах, які одержані безкоштовно від юридичних та фізичних осіб; 2) перевірка оцінки немат.активів- перевіряється відображена в обліку вартість нематер.активів, при цьому слід враховувати, що нематер.активи відображаються за первісною вар-стю, яка скла-дається з фактич.витрат на придбання та приве-дення до стану готовності до використання з запланованою метою.
3) перевірка правильності відображення операцій з надходжень НМА та їх безкоштовним отриманням, з урахуванням нарахованого та сплаченого ПДВ. Перевіряються первинні док-ти по надходженню НМА.
4) перевірка операцій по реалізації НМА і передачі безкоштовно іншим підприємствам. 5) перевірка обґрунтованості нарахування зносу НМА і їх списання як використаних. Аудитор з’ясовує на які НМА нарах-ся знос, встановлює правильність визначення норми зносу, яка виз-нач-ся виходячи з терміну їх корисного вико-ристання. Метод амортизації НМА обирається під-вом самостійно виходячі з умов отримання в майбутньому екон. вигід. Якщо такі умови визна-чити неможливо, то викор-ся прямолінійний метод амортизації.6) контроль правильності і обґрунтованості бухг. записів в облікових реєстрах і звітності.\\7) перевірка відображення в б/о рез-тів інвента-ризації НМА. При виявленні нестач важливо встановити розмір збитку. При встановленні ви-нуватців необхідно встановити правильність нарах-ня сум, які потрібно утримати та відобразити правильно на рахунках б/о
1. Проверка данных регистров бухучета НА с данными Главной книги. 2. Проверка санкционирования операций с НА. 3. Проверка документов на право собственности НА. 4. Проверка оприходования НА по первонач ст-ти: -приобретенные за ДС; -изготовленных; -приобретенных в обмен на подобные или неподобные активы; -полученных бесплатно. 5. Проверка отражения в б/у начисления амортизации НА. 6. Проверка состава НА с целью выявления затрат, кот. не могут быть капитализированы как НА. 7. Проверка отражения в б/у затрат на усовершенствование НА, повышение их возможностей и срока полезного использования, кот способствуют увеличению первоначально ожидаемых в будущем экон. выгод. 8. Проверка документального оформления и своевременного отражения в б/у операций по выбытию НА. 9. Проверка списания недоамортизарованной части НА при их ликвидации. 10. Проверка документального оформления и отражения в б/у переоценки НА. 11. Проверка документального оформления и отражения в б/у результатов инвентаризации НА. 12. Проверка полноты раскрытия инфо по НА в примечаниях к фин. отчентости. 13. Оформление отдельным документом найденных нарушений при исследовании документов, операций и записей при аудите.
41. Методика проведення операцій з фінансовими інвестиціями. Метою аудиту операцій з фінансовими інвестиціями є отримання достатніх доказів впевненості в ефективності їх використання, достовірності відображення та розкриття інформації відповідно до діючих принципів та тверджень подання фінансової звітності та здатність підприємства залучати та збільшувати капітал для подальшої безперервної діяльності підприємства. Відповідно до першочергових завдань аудиту інвестицій належить перевірка:• наявності документів, які підтверджують право власності на фінансові інвестиції;• правильності віднесення активів підприємства до фінансових інвестицій та відповідно термінів їх погашення (строків отримання доходу); • правильність розмежування в обліку довгострокових та поточних фінансових інвестицій; • відповідність даних систематичного та аналітичного обліку фінансових інвестицій.// Джерелами інформації аудиту інвестицій є законодавчі акти з інвестиційної діяльності, планування і фінансування капітальних вкладень та нової техніки; розробки проектно-кошторисної документації; нормативно-планова документація, а також первинні документи, облікові регістри і звітність з інвестиційної діяльності. Значення бізнес-плану має бути вирішальним на стадії планування й аудиторської експертизи проекту. Для цього необхідно використовувати вітчизняні й зарубіжні методики, враховуючи особливостіуправління і розвитку економіки України: рівень рентабельності; паралельне використання вільноконвертованої валюти і гривні; структурні зміни у ціноутворенні; затримання взаємних платежів; нестабільність поставок та ін. Аудитор разом із глибоким аналізом проекту, що враховує перелічені фактори, проводить за даними бізнес-плану аналіз ризику. При цьому необхідно визначити ключові фактори ризику та можливі шляхи і методи запобігання їм. Аналіз ризику важливий ще й тому, що вітчизняні та іноземні інвестори повинні перебувати в однакових інформаційних умовах і свідомо брати на себе частку спільного ризику. Інакше іноземний інвестор у процесі спільної діяльності виявляє негативні фактори для інвестицій і стає не партнером, а опонентом, що піддає сумніву компетенцію українського партнера, неспроможного до співробітництва. Для забезпечення якісної аудиторської експертизи інвестиційних проектів необхідно всі пропозиції і пояснення бізнес-плану привести до рівня міжнародних і національних стандартів. Це дасть змогу систематизувати процес експертизи і створити базу для порівняння різних проектів, використовуючи єдину систему критеріїв; інвестору здійснити активний пошук проектів, щоб забезпечити аудитору широкий вибір найбільш оптимального проекту: аудитор аналізувати подані на експертизу проекти за багатоступеневою схемою, яка складається з таких етапів: попередня експертиза; основна експертиза (інвестиційний аналіз); підсумковий аналіз (прийняття рішень про фінансування проекту). Попередня експертиза передбачає визначення критеріїв оцінки, мінімальної трудомісткості, що знижує вартість експертних робіт, залучення до експертизи інших фахівців, можливість отримання інтегрального показника ефективності проекту за результатами аналізу, проведеного аудитором. Для цього використовуються методичні прийоми експертних оцінок. Розробляється перелік критеріїв у вигляді листів опитування фахівців, де для кожного із критеріїв визначають відповідні коефіцієнти, які мають суттєві значення.[3] Отже, запровадження і подальше використання обов’язкового аудиту фінансових інвестицій сприятиме створенню нормального інвестиційного клімату в Україні, поліпшить її привабливість для іноземних інвесторів. Що в свою чергу дасть змогу уникнути відтоку капіталу (прибутку) за кордон і покращить інвестиційний клімат в середині країни.
42. Методика проведення А собівартості. Перелік аудиторських процедур: 1.Перевірка відповідності записів аналітичного і синтетичного обліку на рахунках витрат записам в облікових регістрах, Головній книзі, звітності 2. Перевірка організації ведення аналітичного обліку витрат на виробництво 3. Перевірка правомірності та своєчасності включення витрат до складу собівартості продукції 4. Порівняння фактично списаних сум матеріалів з встановленими нормами 5. Аналіз залишків в мат звітах при постійному списанні за нормами, та розгляд причин і напрямків віднесення перевитрат заданими зведених відомостей за відхиленням при списанні понад норми 6. Перевірка на наявність фактів списання на собівартість матеріалів, які не використовуються у виробництві 7. Перевірка правильності групування витрат за місцями їх виникнення 8. Перевірка на наявність фактів списання на собівартість сум ПДВ 9. Перевірка правильності оцінки і списання зворотних відходів, супутній продукції 10.Перевірка правомірності віднесення витрат до загально-виробничих та їх розподіл 11. Перевірка методики розрахунку нерозподілених загально-виробничих витрат 12 Перевірка методики розрахунку частини загально-виробничих витрат, які включаються у виробничу собівартість 13. Перевірка правильності обліку напівфабрикатів власного виробництва 14 Перевірка списання витрат від браку, документальне оформлення браку 15 Перевірка результатів проведення інвентарізації незавершеного виробництва та відображення її в бухгалтерському обліку. 16. Перевірка правильності розподілу витрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом 17 Перевірка правильності ведення обліку витрат допоміжних виробництв 18 Перевірка прийнятих на підприємстві методів розподілу непрямих витрат між окремими об'єктами обліку витрат; розподілу виробничої собівартості між окремими видами продукції 19 Перевірка витрат на переробку давальницької сировини та розподіл між власними витратами 20 Перевірка порядку розрахунку понаднормативних виробничих витрат 21. Перевірка відображення в бух обліку використання запасів, що залишились внаслідок анулювання замовлень.
43. Методика аудиту концепції діючого підприємства. Концепція діючого підприємства є однією з облікових концепцій і полягає у тому, що фінансова звітність підприємства як правило складається з припущення, про те, що підприємство має здатність до продовження діяльності і вона буде здійснюватися надалі в найближчому майбутньому. //При плануванні процедур перевірки і при оцінці отриманих результатів аудитору необхідно брати до уваги правомірність припущень про постійність діяльності підприємства в найближчому майбутньому.// Процедури можуть включати наступне: аналіз оборотних коштів, прибутковості і обговорення економічних прогнозів з керівництвом клієнта; дослідження подій, які мають місце після закінчення звітного періоду і які впливають на спроможність підприємства до продовження діяльності; аналіз і обговорення останніх проміжних фінансових звітів підприємства; дослідження умов кредитних угод і протоколів про наміри з тим, щоб впевнитися, чи не порушувались вони; письмовий запит до юриста підприємства про справи, які знаходяться на розгляді в арбітражному суді та позиваннях до підприємства; підтвердження існування, законності і можливості здійснення заходів по забезпеченню фінансової допомоги з боку споріднених підприємств або з боку третіх установ і оцінка їх спроможності фінансувати клієнта; оцінку позиції клієнта щодо невиконаних замовлень споживачів його послуг.// Аудитору необхідно порівняти планові показники за останній період, який передує звітному, з показниками за останні декілька років, а також планові показники поточного періоду з результатами на день перевірки.// Аудитору необхідно також розглянути і обговорити з керівництвом підприємства плани на майбутнє, зокрема можливість існування планів з реалізації активів, отримання позик або реструктуризації заборгованості, скорочення і відстрочки витрат, збільшення статутного капіталу. //Після проведення необхідних процедур і отримання всієї необхідної інформації, аналізу ефекту від здійснення всіх запланованих керівництвом планів і дослідження інших негативних факторів, аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяльності підприємства.// Якщо, на думку аудитора, існує обґрунтований доказ постійності діяльності підприємства в найближчому майбутньому, аудитор не міняє зміст аудиторського висновку.// Якщо, на думку аудитора, припущення про постійність буде необґрунтованим з причини впливу дестабілізуючих факторів, а саме планів керівництва на майбутнє, аудитору необхідно розкрити інформацію про такі плани та інші фактори в фінансовій звітності підприємства. Якщо така інформація не була розкрита в фінансовій звітності підприємства, аудитору необхідно скласти аудиторський висновок, який відрізняється від позитивного.
