- •Глава 1. Загальні положення проектування каркасів виробничих будівель………...……………………..…………..……7
- •Глава 2. Компонування каркасів одноповерхових
- •Глава 3. Розрахунок одноповерхових каркасів
- •Глава 4. Конструювання та розрахунок колон……………………..…..115
- •Глава 1. Загальні положення проектування каркасів виробничих будівель
- •Загальна характеристика конструкцій
- •Вплив умов експлуатації на конструктивні рішення
- •Економічні фактори і їх вплив на конструктивні рішення
- •Схеми каркасів
- •Огороджувальні конструкції покриттів
- •Огороджувальні конструкції стін
- •Конструктивні рішення основних несучих елементів каркаса
- •Фахверк стін
- •Ліхтарі
- •Глава 2. Компонування каркасів одноповерхових
- •2.1. Загальні принципи компонування
- •Найбільші відстані між температурними швами
- •Компонування поперечних рам
- •Системи в’язей в каркасах
- •Граничні відстані між вертикальними в’язями по колонах
- •Глава 3. Розрахунок одноповерхових каркасів виробничих будівель
- •3.1. Загальні принципи розрахунку
- •3.2. Розрахункові схеми поперечних рам
- •3.3. Навантаження на каркаси
- •3.3.1. Постійні навантаження
- •3.3.2. Навантаження від снігу
- •3.3.3. Навантаження від мостових кранів
- •3.3.4. Вітрове навантаження
- •3.4. Визначення зусиль в елементах каркаса
- •Р ис. 3.10. Схема постійного навантаження
- •Визначення зусиль у перерізах поперечної рами
- •Постійне навантаження:
- •Навантаження на ригель від власної ваги покриття
- •Навантаження від ваги стінової огорожи
- •Глава 4. Конструювання і розрахунок колон
- •4.1. Загальні принципи визначення розрахункових сполучень зусиль у колонах
- •4.2. Розрахункові довжини колон
- •4.2.1. Розрахункова довжина при випинанні в площині рами
- •4.2.2 Розрахункова довжина при випинанні з площини рами
- •4.3. Суцільні позацентрово-стиснуті колони
- •4.3.1 Розрахунок на міцність і стійкість
- •4.3.2. Перевірки місцевої стійкості
- •Значення умовної гнучкості стінки
- •4.3.3. Підбір перерізу суцільних колон
- •4.4. Позацентрово-стиснуті наскрізні колони
- •4.4.1. Основи розрахунку
- •4.4.2. Підбір перерізу
- •4.5. Вузли колон
- •4.5.1. Вузли спирання підкранових балок
- •4.5.2. Бази колон
- •Призменна міцність бетону Rb
- •Проріз для проходу в стінці колони
- •Розрахункові сполучення зусиль у перерізах лівої колони рами від діючих навантажень м, кНм; n та q, кН.
- •Перевірка стійкості колони в площині дії моменту як єдиного стержня потребує визначення таких величин:
- •Перевірка міцності підкранової консолі (рис. 4.23)
- •Запитання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Навантаження від власної ваги конструкцій
- •Характеристики теплоізоляційних матеріалів
- •Граничне рівномірно-розподілене розрахункове навантаження для стальних профільованих листів за дсту б в.2.6.-9-95 (гост 24045 – 86)
- •Граничні прольоти профільованих настилів для стінового огородження (для навчального проектування)
- •Довідкові дані про мостові крани для компонування поперечної рами
- •Дані для визначення навантажень від мостових кранів (при навчальному проектуванні)
- •Дані про мостові однобалочні однопрольотні підвісні крани (гост 7890 -93)
- •Дані про мостові однобалочні двопрольотні підвісні крани (гост 7890 -93)
- •О рдинати ліній впливу реакцій нерозрізної п’ятипрольотної балки
- •Нормативні значення навантажень від снігу
- •Значення keq.
- •Формули для визначення зайвої невідомої х в одноповерховій двошарнірній рамі
- •Коефіцієнти розрахункової довжини для одноступінчастих колон із верхнім вільним кінцем
- •Коефіцієнти розрахункової довжини для одноступінчастих колон із верхнім кінцем, закріпленим тільки від повороту
- •Коефіцієнти впливу форми перерізу
- •Коефіцієнти для перевірки стійкості позацентрово-стиснутих суцільних елементів у площині дії моменту, що співпадає з площиною симетрії
- •Коефіцієнти для перевірки стійкості позацентрово-стиснутих ( стиснуто-зігнених) наскрізних елементів у площині дії моменту, що співпадає з площиною симетрії
- •Запрошуємо до співробітництва!
Фахверк стін
Стіновим фахверком зветься допоміжний каркас, який влаштовується для кріплення стінового огородження і передачі навантаження від нього на основний каркас та фундаменти. Відрізняють фахверк поздовжніх та торце-вих стін. Схема фахверку залежить також від кроку колон, типу стінових огороджуючих конструкцій і наявності або відсутності отворів у стінах.
У випадку навісних горизонтальних панелей стінового огородження (залізобетонних, легкобетонних, сталевих каркасних), довжина яких дорів-нює кроку рам, вони прикріплюються безпосередньо до основних колон. У цьому випадку необхідності у влаштуванні поздовжнього фахверка немає. Якщо крок рам більший довжини горизонтальних стінових панелей, між основними колонами встановлюють стояки фахверка (рис.1.24). При наяв-ності у покритті підкроквяних ферм крок стояків фахверка узгоджується з
Рис. 1.24. Схеми поздовжнього фахверка:
а –при кроці основних колон 6 м; б –те саме 12 м;
1 – ригель фахверка; 2 – розпірка; 3 – підвіска;
4 – фахверковий стояк; 5– оголовок;
6 – гальмівна конструкція; 7 – в’язі
кроком кроквяних ферм. Стояк фахверка прикріплюється до гальмівних конструкцій підкранових шляхів і основних конструкцій каркаса в рівні покриття.
Використовують три основні типи конструктивних рішень стояків фах-верка (рис. 1.25,): стояк постійного перерізу, ступінчастий стояк і складений стояк.
Перші два типи стояків шарнірно спираються на фундамент і прикріп-люються у горизонтальному напрямку до гальмівних конструкцій підкрано-вих шляхів та до в’язей по нижнім поясам кроквяних ферм. Складений стояк має основний стояк та шарнірно з’єднаний з ним оголовок. Оголовок обо-в’язково розкріплюється в рівні нижніх та верхніх поясів кроквяних ферм
Р
ис.
1.25. Типи фахверкових стояків:
а – стояк постійного перерізу; б – стояк ступінчастий;
в – стояк складений; 1 – основний стояк; 2 – оголовок;
3 – кроквяна ферма
При легкому стіновому огородженні й кроці колон 6 м стояки фахверка не встановлюються, а стінові панелі або хвилясті листи прикріплюються до горизонтальних ригелів фахверка (прогонів), які спираються на основні колони (рис. 1.24, а). При кроці основних колон 12 м можуть бути встановлені додатково стояки фахверка (рис. 1.24, б).
Ригелі фахверка підрозділяються за своїм призначенням на вітрові, що сприймають тільки горизонтальні навантаження, і несучі, що сприймають до-датково вертикальні навантаження від власної ваги стінового огородження.
В
ідстань
між вітровими ригелями по висоті
визначається несучою здат-ністю стінового
огородження при вітровому навантаженні.
Несучі ригелі розташовують в рівні
горизонтальних стиків панелей, а також
над та під отворами для вікон і воріт.
Вітрові прогони виконуються відкритого
профілю з швелерів, а несучі – найчастіше
замкненого коробчатого перерізу з
гнутих профілів (рис. 1.26).
Рис. 1.26. Перерізи фахверкових ригелів стін із тришарових металевих панелей:
а – надвіконний; б – підвіконний; в – стиковий; г – цокольний; д – рядовий
Ригелі розраховують як шарнірно оперті балки, проліт яких дорівнює кроку стояків. Прогин ригеля від вітрового навантаження не повинен пере-вищувати 1/200 його прольоту[5]. Проліт ригелів у вертикальному напрямку змен-шують встановленням тяжів (див. рис. 1.24, а).
Торцевий фахверк буває самонесучим та несучим, але найчастіше вико-ристовується самонесучий торцевий фахверк, який складається зі стояків, що розташовуються з кроком 6 м, і ригелів стінового огородження (рис. 1.27).
Рис. 1.27. Торцевий фахверк:
а – схема самонесучого фахверку; б – розрахункова схема колони; в – схема несучого фахверка; 1 – стояки фахверка; 2 – ригелі;
3 –перехідна площадка; 4 – стінове огородження;
5 –цокольна панель; 6 – в’язі по нижньому поясу ригелів;
7 – вертикальні в’язі; 8 – прогони покрівлі
Стояки торцевого фахверка, як правило, шарнірно спираються на фундамент і розкріплюються до вітрової ферми та поясів підкроквяної ферми у горизонтальному напрямку (рис. 1.27, б). У випадках, коли не передбачається у майбутньому розширення будівлі, торцевий фахверк можна запроектувати несучим, тобто таким, що сприймає навантаження від покриття. При цьому підкроквяна ферма по крайньому ряду не встановлюється, а на стояки фахверка спираються обв’язувальні балки. Для забезпечення поперечної жорсткості стояки розкріплюються вертикальними в’язями (рис. 1.27, в).
У коротких і високих будівлях несучий торцевий фахверк доцільно включати в розрахункову просторову схему будівлі. При достатній гори-зонтальній жорсткості вертикальних в’язей такий торець являє собою жорст-ку опору для диску покриття, сприймає горизонтальні навантаження від вітру і кранів, зменшує розрахункову довжину і моменти в основних колонах.
Стояки фахверка за своїм конструктивним рішенням бувають постій-ного і змінного перерізу по висоті. Стояки постійного перерізу є найбільш простими і використовуються найчастіше. Стояки ступінчасті мають змен-шену висоту перерізу в межах висоти ригеля рами і використовуються тоді, коли габарит ригеля заважає розмістити стояк постійного перерізу. Стояки фахверка розраховують як позацентрово стиснуті колони на навантаження від вітру і стінового огородження (див. розд. 4).
