2.7. Технологія створення векторного топографічного плану

Створення векторного топографічного плану розпочинаємо із створення рамки плану. Для цього виконаємо наступні дії: Файл→ Создать →План.

Вводимо назву імені файлу векторного плану і вводимо параметри плану в діалозі ( рис.12):

Рис.12. Діалог «Создание плана».

в рядку «Файл ресурсов» - назву і шлях (рис.13) до файлу цифрового класифікатора з умовними знаками (ua Map2000.RSC).

Рис.13. Діалог «Выбор файла ресурсов».

- в рядку «Название карти» - назву населеного пункту, на який створюємо план.

- в рядку «Масштаб» - знаменник масштабу створюваного плану.

- в рядках «Координаты (метры)» - вводимо координати вершин рамки,в межах якої створюватимемо план (Х та У південно-західної і північно-східної вершин рамки).

Натиснувши «Создать» відкриється робоче вікно з рамкою векторного плану.

Для завантаження зображення растрового плану виконуємо команду Файл→Добавить→Растр. У стандартному діалозі відкриття файлу вибираємо файл растрового плану *tr.rsw. В результаті відкриється растровий план в нашому робочому вікні з рамкою векторного плану, яку ми створювали раніше.

Організовуємо робоче середовище програми для оптимізації роботи по нанесенню векторних об’єктів на зображення растрового плану. Відповідно створюємо свою панель інструментів швидкого доступу до функцій створення і редагування об’єктів та макети умовних позначень.

Створення панелі інструментів виконуємо за допомогою команди Задачи→ Пользовательские панели→Настройка. У діалозі «Настройка панелей» (рис.14.) натискають кнопку «Создать» і вводять ім’я панелі інструментів (Vek-Mad).

Рис.14. Діалог «Настройка панелей».

Далі в секції «Задачи» вибирають каталог з функціями роботи над векторними або растровим планом, в секції «Доступные кнопки» вибирають необхідну функцію і за допомогою стрілок переносять в секцію «Состав панелі». Для групування необхідних за типами завдань використовують кнопку «Разделитель» і відповідні стрілки внизу секції «Состав панели».

Після вибору необхідних функцій зберігаємо налаштування натиснувши «Сохранить». Щоб викликати створену панель інструментів в робочий простір програми виконуємо команду: Задачи→Пользовательские панели (рис.15).

Рис.15. Діалог для виклику панелі інструментів в робочий простір.

І вибираємо створену панель інструментів (рис.16)

Рис.16. Панель інструментів «Vek-Mad».

Для доступу до інших функцій створення і редагування об’єктів векторного плану використовують стандартну панель інструментів програми «Редактор карты», яку викликають командами головного меню «Задачи»→ «Редактор карты» ( рис.2).

Створюємо макети умовних позначень для швидкого доступу до об’єктів цифрового класифікатора. Таблиця макетів уявляє собою набір лінійок по 20 об’єктів у кожній ( рис.17).

Рис.17. Діалог «Макети».

Для того щоб занести об’єкт в макет потрібно натиснути на кнопку макетів і з діалогу «Создание обьекта карты» (рис.18) і вибрати необхідні умовні знаки.

Рис.18. Діалог «Создание обьекта карты».

Для того щоб вибрати об´єкт із таблиці макетів, досить натиснути відповідну кнопку з умовним знаком.

Зразок відображення на карті обраного об´єкта представлений у допоміжному вікні «Изображение» (рис.18).

Взалежності від способу його створення і розміщення на векторному плані у списку «Локализация» задають вид знаку (перелік видів наведено нижче).

Довільна лінія – точки об’єкта вказують на екрані курсором і вводять натисненням лівої клавіші миші.

Прямокутник під нахилом – вводять 3 точки, точки вказують на екрані курсором і вводять натисненням лівої клавіші миші.

Точковий об’єкт– містить координати однієї точки, вводяться натисненням лівої клавіші миші (наприклад, пункти геодезичної мережі, каналізаційний люк).

Лінійний об’єкт – містить координати двох і більше точок (наприклад, горизонталі, трамвайні колії, ЛЕП) Точки лінійного об'єкта послідовно вказують на екрані курсором на осьовій лінії растру і вводять натисненням лівої клавіші миші. Вони можуть замикатись і незамикатись, мати декілька складних частин.

Площинний об'єкт – це площина, обмежена замкнутою лінією.

Підпис – всі підписи, які створюють на карті.

Шаблон – об’єкт, що поєднує в собі сполучення підпису, лінії і умовного знаку.

Векторний об’єкт – це довільно орієнтовний точковий об’єкт. Орієнтування векторного об’єкту виконують відносно 2-ох точок.

В своїй роботі ми нанесли такі типи об'єктів, які можна розглянути на рисунку 19.

а б

рис.19 а, б. Метричний опис різних типів об´єктів.

Для виконання роботи використовують такі способи нанесення об’єктів (рис.20).

Рис.20. Секція «Способи нанесения обьекта» діалогового вікна «Создание обьекта».

Найбільш використовувані в роботі:

Довільна лінія – точки об´єкта вказують на екрані курсором і вводять натиснення лівої клавіші миші. При введенні точки, розташованої поблизу межі екрана, остання введена точка автоматично переміщається в центр екрана. Використовувалась для створення контурів угідь лісу, луків, дворів, рідколісся.

Прямокутник під нахилом – вводять три точки – бічна сторона і діагональ створюваного прямокутника. Точки вказують на екрані курсором і вводять натисненням лівої клавіші миші. Використовувався для створення будинків під нахилом.

Складний прямокутник – спочатку вводять 2 точки – найдовша бічна сторона створюваного об´єкта, а потім інші вершини прямокутника. Точки вказують на екрані курсором і вводять натисненням лівої клавіші миші. Проміжні точки створюються автоматично на перетині прямої, паралельної до першої лінії, що проходить через біжучу точку і перпендикуляра до першої лінії, що проходить через попередню точку. Використовувався для створення будинків.

Сплайн, що описує – плавна крива, що будується автоматично, пройде точно через зазначені точки. Даний режим використовують для нанесення на карту плавних об´єктів. Використовувався для побудови горизонталей.

Для зручності нанесення об’єктів різного виду і їх пошарової організації, ми наносили їх в такій послідовності:

1)горизонталі;

2)рослинність;

3)вулиці;

4)тротуари;

5)будинки;

6)лінійні об’єкти;

7)точкові об’єкти;

8)підписи.

Після нанесення горизонталей ми виконали створення матриці висот, щоб виконати контроль якості нанесення горизонталей (візуальний контроль ). Для цього заходимо в меню «Файл»→«Создать»→«Матрицю». Відкриється вікно «Создание матрицы» (рис.21), натискаємо на клавішу «Построить».

Рис.21. Діалог «Создание матрицы».

Після цих дій програма нам видасть зображення матриці висот (рис.22).

Рис.22. Матриця висот.

Для полегшення процесу створення і узгодження об’єктів застосовували «гарячі» клавіші:

I - під’єднання об’єкта у вузловій точці;

T - під’єднання об’єкта у будь-якій точці зі створенням вузлової точки;

L - замикання об’єкта;

> - збільшення масштабу візуалізації плану;

< - зменшення масштабу візуалізації плану;

Backspace або Esc-видалення останньої точки під час створення об’єкта.

Для відображення вузлових точок об’єктів векторного плану встановлюємо опцію головного меню «Вид»→ «Вид карты»→ «Нормальный с узлами».

Перед записом кожного окремого об’єкту програма пропонує спеціальне вікно для введення його семантичних характеристик ( рис.23).

Рис.23. Діалогове вікно семантики лісів густих високостовбурних .

Семантичні характеристики отримують з таких джерел як: растрова карта, різного роду літератури, інтернету, матеріалів польових обстежень.

Для введення даних семантики ми користуємось зображенням растрового плану і вводимо таку характеристику як: вид рослинності, прохідність, середня висота дерев, товщина дерев, відстань між деревами та інші характеристики. Після введення даних лівою клавішою миші натискаємо на «Сохранить».

Для редагування об’єктів електронної карти використовуємо допоміжні панелі інструментів Редактора векторної карти (рис.3), такі як «Топология», «Точка», «Текст», «Удаление» (рис.24).

Рис.24. Допоміжні панелі інструментів редактора вектора карт.