44 Вопрос

У відповідності з нормами Земельного кодексу України до земель житлової і громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлових будинків, інших громадських будівель і споруд, а також об’єктів загального користування.

До складу земель житлової і громадської забудови входять земельні ділянки:

♦ житлової і громадської забудови, зайняті жилими, куль-турно-побутовими, адміністративними, культовими та іншими спорудами, будівлями;

♦ загального користування, зайняті майданами, вулицями, дорогами, переїздами, набережними, парками, лісопарка-ми, скверами, бульварами, водоймищами, пляжами та іншими об’єктами, і призначенні для задоволення гро-мадських потреб населення;

♦ промислової, комерційної і комунальної забудови, зайняті промисловими, комунально-складськими та іншими ви-робничими об’єктами;

♦ транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, зайняті бу-дівлями і спорудами, залізничного, автомобільного, річко-вого, моського, повітряного та трубопровідного транспор-ту, магістралями інженерної інфраструктури і зв’язку;

особливо охоронних територій і об’єктів природно-запо-відного, природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення, зайняті пам’ятниками приро-ди, природними парками, національними парками і дендрологічними парками, ботанічними садами, лісами, що використовуються для організованого масового відпоЗемельне право України

чинку населення і туризму, і також землі із джерелами, що володіють природними лікувальними властивостями, і землі, на яких розташовані пам’ятники історії і культури, музеї-заповідники, музеї-садиби;

♦ водних об’єктів, зайнятих поверхневими водопотоками, замкнутими водоймами, поверхневими водоймами, аква-торіями, водоохоронними зонами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами;

♦ сільськогосподарського використання, зайняті сільськогоспо-дарськими угіддями, а також будівлями і спорудами, що обслуговують потреби сільськогосподарського виробництва.

Склад і правовий режим міст і селищ міського типу в прин-ципі однакові. До останніх віносяться також робітничі, курортні і дачні селища.

На землях житлової і громадської забудови дозволяється будівництво будинків, будівель і споруд відповідно до законо-давства та державних стандартів, норм, а також місцевих пра-вил забудови. Дана забудова повинна здійснюватися згідно з вимогами генерального плану населеного пункту, іншої місто-будівної документації, плану земельно-господарського устрою.

Громадянам за рішенням сільської, селищної, міської ради із земель права комунальної власності або за рішенням місцевої державної адміністрації із земель права державної власності можуть передаватися у власність або надаватися в оренду зе-мельні ділянки для спорудження індивідуальних житлових будинків, господарських будівель і гаражів.

Житловим, житлово-будівельним кооперативам за рішен-ням сільської, селищної, міської ради із земель права кому-нальної власності, а за рішенням місцевих державних адмін-істрацій - із земель права державної власності можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися у дов-гострокову оренду земельні ділянки для житлового будівниц-тва, розмір яких встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Гаражно-будівельні кооперативи можуть отримувати земельні ділянки у власність або корис-тування на умовах оренди.

Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

Прибудинкові земельні ділянки, на яких розташовані бага-токвартирні житлові будинки, що перебувають у державній або комунальній власності, надаються в постійне користування організаціям або будинковим кооперативам, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації багатоквартирних житлових будинків і утворення при цьому житлового товариства, прибудинкові зе-мельні ділянки передаються безоплатно у власність або нада-ються в оренду цим товариствам на їх вибір.

Порядок використання прибудинкових земельних діля-нок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, визначається спеціально уповноваженими органами вико-навчої влади з питань земельних ресурсів та з питань місто-будування і архітектури.

На землях населених пунктів забороняється діяльність, яка суперечить їх призначенню або може негативно вплинути на здоров’я населення, яке проживає на цих територіях.

З метою забезпечення ефективного використання земель, сприятливих санітарних і екологічних умов проживання насе-лення на землях поселень здійснюється зонування правового режиму їх використання, яке визначається законом.

Громадяни і юридичні особи, яким належить нерухоме май-но та земельна ділянка на праві спільної власності, володіють, користуються і розпоряджаються нею спільно.

Використання та розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам і юридичним особам на праві спільної часткової власності, визначається співвласниками нерухомого майна і земельної ділянки пропорційно розміру їх часток у спільній власності. Якщо згоди на використання та розпорядження спільної земельної ділянки не досягнуто, спір вирішується судом.

Крім висвітлених вище основних вимог Земельного кодек-су України головні напрями містобудівної діяльності та регу-лювання земельних відносин визначені також Законом Украї-ни “Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 р.

Земельне право України

Відповідно до вимог цього Закону під час здійснення місто-будівної діяльності повинні бути забезпечені:

♦ розроблення містобудівної документації, проектів конк-ретних об’єктів згідно з державними стандартами, норма-ми і правилами, архітектурно-планувальними завданнями і технічними умовами;

♦ розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверд-жених у встановленому порядку містобудівної докумен-тації та проектів цих об’єктів;

♦ збереження і відновлення пам’яток архітектури і містобу-дування, природного ландшафту та охорона навколишнь-ого середовища;

♦ урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

♦ інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населе-них пунктів, розміщення важливих містобудівних об’єктів;

♦ участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні місто-будівної документації, проектів окремих об’єктів і внесен-ня відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій.

Регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації та планів земельно-господарського устрою.

Землі, визначені для перспективного розвитку населених пунктів, споруджених конкретних об’єктів, до часу їх вилучен-ня (викупу) і надання для містобудівних потреб використову-ються власниками землі, землекористувачами відповідно до земельного законодавства.

Сільські, селищні та міські ради користуються переважним правом викупу земель, будинків і споруд, передбачених затверРозділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

дженою містобудівною документацією для розвитку населених пунктів та інших громадських потреб.

Державний контроль за використанням і забудовою зе-мель, визначених для містобудівних потреб, забезпечення можливості здійснення на них запланованої містобудівної діяльності провадиться органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, спец-іально уповноваженими на це державними органами та їх підрозділами на місцях.

Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудів-них потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передба-ченому земельним законодавством, та одержання дозволу на виконання будівельних робіт.