V. Опрацювання дитячої пісеньки «Добрий вечір, зайчику»

1. Читання пісеньки учнями самостійно.

• Чим схожі ці дві пісеньки? Що в них спільного?

• Назвіть дійових осіб пісеньки.

• З якою інтонацією промовляє свої слова лисичка? Яка вона? (Хит­ра, улеслива)

• Як відповідає їй зайчик?

2. Читання пісеньки в парах, хором.

VI. Опрацювання дитячої народної гри «Ой, ходить Іванко»

1. Розповідь вчителя.

• Діти, чи можете ви уявити своє життя без гри?

• В які ігри любите грати? (Діти називають ігри, вчитель виділяє се­ред них народні.)

• Зараз ми познайомимося з дитячою народною грою «Ой, ходить Іванко».

2. Ознайомлення зі структурою гри.

1) Вказівка на те, які дійові особи беруть участь у грі.

2. Слова вірша, що промовляють під час гри.

3. Опис проведення і правил гри.

3. Читання за частинами.

• Назвіть дійових осіб гри.

• Прочитайте опис проведення і правила гри.

Заучування хором слів вірша гри. Діти стають у коло і під керівниц­твом учителя промовлять слова гри.

VII. Підсумок уроку

• Який настрій був у вас сьогодні на уроці?

• Що створило цей настрій?

• Розшифруйте і відгадайте, з якого твору ці рядки?

тр В сп И к В апд ЕнтД жот И

кна СабЕ оп С н Т дч РстИ аш Ч он К плот У

З нен Н онн Е лл В очю О нк Л нпс І

(«Виведи сестричку з неволі». Дитяча народна гра «Ой, ходить Іванко»)

VIII. Домашнє завдання

Намалювати хатинку півника.

Варіант 2

Тема. Пісні та ігри, рідні з дитинства (українські народні колискові та дитячі пісеньки)

Мета: удосконалювати вміння читати діалог; збагачувати мовлен­ня новими словами; розвивати мовлення; виховувати інтерес до народ­них пісень.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Перевірка готовності учнів до уроку.

2. Привітання.

II. Спеціальні вправи для відпрацювання правильної вимови звуків

1т

5г*

4

t

Буг бук бум

бім бій бік у

буря

буряк

буряки

III. Емоційна підготовка учнів до вивчення нової теми

Наспівування уривків колискових, записаних зі слів мами чи бабусі.

IV. Перевірка домашнього завдання

1. Бесіда.

— Який новий розділ ми почали опрацьовувати? Для чого потрібно знати і шанувати українську мову?

2. Читання за вибором вірша Л. Забашти «Рідна мова» кількома учнями.

3. Виразне читання вірша М. Сингаївського «Колискова пісня...»

• Чим є для кожної людини колискова пісня?

• Які почуття викликає у поета колискова пісня?

— Чому ж колискові пісні порівнюються з перлинками? Перлина — дорогоцінний камінь, прикраси. Колискові — окраса нашої мови.

V. Повідомлення теми і мети уроку

Слухання колискової (за вибором учителя).

— Сьогодні ознайомимося з декількома колисковими, які записав Микола Сингаївський (С. 120).

VI. Опрацювання художніх творів підручника

1. Робота над колисковою «Ой, люлі, ой, люлі».

1) Читання тексту вчителем.

— Послухайте і назвіть дійових осіб колискової. (Дитина, гулі)

2. Словникова робота. Воротах, раденькі, гулі.

3. Вибіркове читання.

• Якими словами починається колискова?

• Як описано голубів?

• Чому вони радіють? (Дитина спить, а коли спить — росте.)

4) Виразне читання пісеньки хором.

Фізкультхвилинка

2. Робота над колисковою «Тиха нічка теплесенька».

1. Читання учнями самостійно.

2. Бесіда за змістом вірша.

• Хто є дійовими особами? (Дитина, бабуся)

• Яка була нічка?

• А дитина?

• Хто буде колихати дитину?

3. Добирання римованих слів. Теплесенька — малесенька; спати — колихати.

4. Наспівування колискової разом з учителем.

3. Робота над колисковою «Ходить котик...»

1. Читання пісеньки одним із учнів.

2. Читання тексту (мовчки).

— Прочитайте ще раз і подумайте, чому котик усім сон продає, а Марійці — дарує.

3) Робота в парах. Виразне читання колискової.

4. Розв'язування проблемного запитання.

— Чому саме голуби та кіт стали героями колискових? (Голуб — сим­вол миру, благополуччя. Саме це бажає мати своїй дитині. Кіт — домашня тварина, м'якенький, тепленький, спить близько 18годин щодоби.)

5. Робота над українською дитячою пісенькою «Кукуріку, півнику».

1. Бесіда за малюнком до пісні.

2. Читання пісеньки вчителем.

3. Читання «ланцюжком» — строфами.

4. Словникова робота. Лобода — бур'ян. Крокви — опори для даху.

Лати — палиці, що підпирають дах.