- •1 Мета і завдання курсу
- •Завдання курсу:
- •2 Робоча програма курсу «Судово-бухгалтерська експертиза»
- •2.1 Структура модулів дисципліни “Судово-бухгалтерська експертиза”
- •3 Практичні заняття
- •4 Зміст навчальної дисципліни за змістовими модулями Модуль 1 Теоретико-методологічні основи організації судово-бухгалтерської експертизи
- •Тема 1. Судово-бухгалтерська експертиза, її завдання і функції у економічних правовідносинах
- •Процес судово-бухгалтерської експертизи та його стадії
- •Модуль 3 Дослідження судово-бухгалтерською експертизою операцій в процесі господарської діяльності підприємств, установ, організацій
- •5. Методичні вказівки та перелік питань для контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з курсу “Судово-бухгалтерська експертиза”
- •Перелік тем для виконання завдання 1:
- •Перелік тем для виконання завдання 2:
- •6 Система оцінювання знань
- •7 Перелік питань для підготовки до іспиту з курсу “Судово-бухгалтерська експертиза” та підготовки наукових робіт модуль 1
- •Модуль 2
- •Модуль 3
- •Перелік тем наукових робіт
- •Проект клопотання
- •Проект Висновку № 1
- •Проект Висновку № 3
- •Проект Висновку №
- •Перелік рекомендованої літератури
Завдання курсу:
опанування організаційно-правовими засадами судово-експертної діяльності;
опанування методикою судово-бухгалтерського експертного дослідження, яка базується на традиційних методичних прийомах фінансового контролю;
навчити студентів творчо застосовувати спеціальні знання та прийоми суміжних наук під час експертного дослідження, які допомагають розкрити, кваліфікувати та документально підтвердити порушення з ознаками зловживань;
навчити студентів "рефлексивному мисленню" під час розбору типових схем та сценаріїв злочинів у сфері економіки.
опанування методикою складання висновку експерта за наслідками дослідження.
сформувати комплексне розуміння її інформаційного забезпечення в умовах використання сучасних засобів обчислювальної техніки;
навчити проводити дослідження податкових взаємовідносин платників податків з контролюючими органами і набуття практичних навичок здійснення бухгалтерської експертизи;
забезпечити комплексне розуміння експертного дослідження господарських процесів, що стали об'єктом судових розслідувань;
обґрунтувати необхідність цільного володіння нормативно-законодавчою базою, що регламентує експертну діяльність;
опанування майбутніми фахівцями знань з профілактики правопорушень у господарській діяльності;
ознайомити з методикою узагальнення і реалізації результатів експертного дослідження.
Предмет: “Судово-бухгалтерська експертиза” – це вибіркова навчальна дисципліна циклу професійної підготовки фахівців за напрямом „Економіка і підприємництво” спеціальності 6.0500100 „Облік і аудит” та предметом вивчення якої є специфічна сфера судово-експертної діяльності, яка здійснюється з метою надання додаткових доказів для слідства і суду. Зміст дисципліни розкривається через систему економічних і юридичних відносин, що виникають між суб'єктами господарювання у випадках порушення діючого законодавства у підприємницькій діяльності.
Вимоги до знань і вмінь студентів. Знання та навички, отримані в процесі вивчення курсу "Судово-бухгалтерської експертизи", можуть бути корисними в подальшій професійній діяльності.
Організація навчального процесу передбачає застосування інтерактивних технологій навчання в рамках кредитно-модульної системи підготовки фахівців.
Методи та форми навчання :
вивчення теоретичних аспектів дисципліни у тісному зв'язку з практикою;
ігрове (імітаційне) планування діяльності студентів на практичних заняттях, яке є різновидом рольової гри, що стимулює активність студентів, привчає їх до праці у групі фахівців;
налагодження міжпредметних зв'язків;
метод стратегічного навчання, суть якого полягає у постановці перед студентами етапних завдань та опрацюванні широкого кола спеціальної інформації;
метод розвитку системного мислення - формування у студентів уміння і навичок виявляти взаємозв'язки між окремими факторами проблеми та знаходити оптимальне рішення;
метод конструктивного навчання - тобто прищеплення студентам практичних навичок усунення конкретних помилок на певній ділянці роботи. Застосування цих методів у ході навчання дає змогу реалізувати такі концептуальні принципи викладання, що випливають із вимог Болонського процесу:
проблемність (у процесі навчання розглядаються проблеми реального життя, повязані з інтересами і потребами тих, хто навчається);
узгодженість та системність цілей навчання;
орієнтованість на життєвий досвід студентів;
навчання за принципом поступового ускладнення завдань - "від простого - до складного", "від відомого - до невідомого";
націленість на самонавчання (викладач лише допомагає студентові вчитися);
професійний вишкіл (уміння застосовувати на практиці отримані знання є ключовим елементом концепції навчання);
зворотній зв'язок (студенти постійно отримують оцінку своїх зусиль).
В процесі навчання у студентів формується системне мислення на основі глибокого розуміння явищ, процесів, відносин у сфері судочинства. Це дасть змогу майбутнім фахівцям опанувати інструментом вирішення економічних, юридичних та фінансових проблем, допоможе стати активним економічним суб'єктом не тільки національної, але і світової економіки.
Студенти повинні керуватися робочою програмою дисципліни від самостійної роботи з навчальним матеріалом (в т.ч. індивідуальної роботи під керівництвом викладача), підготовки до колоквіумів, виконання залікових, контрольних робіт та індивідуальних завдань під час поточних модульних контролів, на базах практики, а також і підготовці до семестрового заліку.
Міжпредметні зв'язки. Базовими дисциплінами для вивчення курсу "Судово-бухгалтерська експертиза" з такими навчальними дисциплінами, що вивчалися ними на ОКР бакалавра з економіки, або паралельно вивчаються на ОКР спеціаліста "Облік і аудит", "Фінансовий облік", "Управлінський облік", "Економічний аналіз", "Аудит", "Бухгалтерський облік у галузях економіки", "Бухгалтерський облік в бюджетних установах", "Статистика", "Фінансовий аналіз" та інші.
Значення дисципліни. Вивчення дисципліни допоможе майбутнім спеціалістам оволодіти сучасним інструментарієм судово-експертних досліджень, застосовуючи широкий діапазон методичних, програмних і організаційних засобів.
Форми і засоби проміжного та підсумкового контролю. Контроль знань студентів здійснюється за допомогою залікового модульного контролю і заліку у формі тестових завдань.
Організація поточного та підсумкового контролю знань з дисципліни здійснюється в рамках кредитно-модульної системи підготовки фахівців, що регламентується відповідними нормативно-правовими документами і інструкціями МОН України, ІФНТУНГ. Під час модульних контролів та на підсумковій атестації при формуванні сумарної модульної оцінки в межах 100-бальної шкали в кінці семестру остаточною перевіркою рівня знань студентів є тренінговий семінар який передбачає перевірку професійних знань, тобто студент повинен виявити своє вміння опрацьовувати і відтворювати інформацію, знаходити вихід від нестандартної ситуації, обґрунтовувати власні дії. За підсумками модульних контролів студенти можуть бути атестовані з виставленням семестрової оцінки, яка обов'язково враховує наукові та інші творчі здобутки студента в межах програми дисципліни. Студенти, які є допущеними до семестрового контролю та бажають підвищити семестровий результат модульних контролів - обов'язково мають складати залік з дисципліни за 100-бальною шкалою. Детальніше система організації модульного контролю знань з дисципліни викладена в окремому розділі робочої програми.
Методи і форми викладання дисципліни. Навчання проводяться у формі лекцій, ділових ігор, практичних, самостійних і індивідуальних занять.
Вивчається дисципліна в VIII семестрі. Для студентів стаціонарної та заочної форми навчання на опанування курсу відводиться 81 година, з них:
для студентів очної форми навчання: лекцій – 16 годин, практичних занять – 16 годин, самостійної роботи – 49 години;
для студентів заочної форми навчання: лекцій – 6 годин, практичних занять – 6 годин, самостійної роботи – 69 годин.
Робота над курсом “Судово-бухгалтерська експертиза” передбачає аудиторне та самостійне опрацювання матеріалу студентами. Загальний розподіл навчального часу поданий в розділі 2 “Робоча програма курсу” даних методичних вказівок.
Аудиторна робота включає лекційні та практичні (семінарські) заняття. Самостійна робота студентів передбачає: повторення навчального матеріалу попередньої лекції за конспектом, законодавчо-нормативними актами, а також за рекомендованою літературою; знайомство зі змістом наступної лекції; опрацювання питань, на які необхідно звернути більшу увагу у процесі сприймання лекційного матеріалу (для такої підготовки важливо отримати від викладача необхідну тематику або використовувати дані методичні вказівки); написання рефератів.
Важливе значення для глибокого засвоєння теорії мають практичні (семінарські) заняття. Тому на кожне заняття розроблено навчально-практичних матеріал, максимально наближений до реальності, перелік контрольних питань, теми рефератів, питання для самостійного (поглибленого) вивчення та дискусій, а також наведено список законодавчих та нормативних матеріалів, якими необхідно користуватися при підготовці до заняття.
Для самоконтролю вивчення дисципліни студенти повинні користуватися даними методичними вказівками, самостійно виконувати задачі за темами дисципліни, що вивчається, максимально наближені до реальних, які пропонуються за програмою навчального плану, вести конспект лекційного матеріалу і опрацьовувати окремі теми, які передбачені для самостійної роботи. Протягом курсу студенти повинні виконати комплексну контрольну роботу.
